№ -2-а-6 /10р.

                                                          ПОСТАНОВА  

                                              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 25 січня 2010  року.

                                       Літинський районний суд Вінницької області

                                       в складі головуючого судді  Білик Н.В.

                                       при секретарі   Черната М.В.                          

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт.Літині  адміністративну  справу за  позовом  ОСОБА_1 до   Контрольно - ревізійного управління у  Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.                                                                  

                                                         ВСТАНОВИВ

         До суду  звернувся ОСОБА_1 із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , в позовній заяві зазначає, що       10.09.2009 р. посадовою особою, заступником начальника контрольно -ревізійного управління у Вінницькій області  Семенюком О.Ю.  відносно нього  була винесена постанова про адміністративне правопорушення. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що він  не забезпечив належної організації та ведення бухгалтерського обліку, що призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, протягом ревізійного періоду, в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей з урахуванням ПДВ на загальну суму 6,36 тис. грн.; зниження в обліку вартості активів на загальну суму 23,69 тис. грн.., що призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності, що є порушенням п.п. 2,3,6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,   та визнано його винним за ст. 164-2 КпАП, у  незабезпечені належної організації та ведення бухгалтерського обліку та накладено штраф у розмірі 170, 00 грн.

         Постанову про адміністративне правопорушення  від 10.09.2009 р. вважає неправомірною з наступних причин :     Положення  п. п. 2,3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» регламентує, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать   до   компетенції   його   власника   (власників)    або  уповноваженого    органу  (посадової    особи)   відповідно   до законодавства та установчих документів.   Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку  та забезпечення   фіксування  фактів  здійснення  всіх  господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років,  несе  власник  (власники)  або  уповноважений  орган (посадова   особа),   який   здійснює   керівництво  підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

    П.4  ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» зазначає, що для   забезпечення    ведення    бухгалтерського    обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

  -  введення до   штату   підприємства   посади   бухгалтера  або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

   - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського  обліку, зареєстрованого   як  підприємець,  який  здійснює  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

   - ведення на   договірних   засадах   бухгалтерського    обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

   - самостійне ведення   бухгалтерського   обліку   та  складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.    

   Отже, визнання  ОСОБА_1  винним в тому, що він не забезпечив  належну організацію та правильне ведення бухгалтерського обліку вважає  безпідставною та необгрутованою тому, що для   забезпечення    ведення    бухгалтерського    обліку в Літинській райдержадміністрації на вимогу п.4  ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» та інших нормативно - правових актів створено відділ фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації, який здійснює функції ведення бухгалтерського обліку.

     Тобто,   не забезпечення  належної організації ведення бухгалтерського обліку головою райдержадміністрації, мало б місце лише тоді, коли в райдержадміністрації не було створено відповідного відділу для ведення  бухгалтерського обліку, або не було б укладено угоду про ведення бухгалтерського обліку із  спеціалістом з бухгалтерського  обліку  або із  централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою, а також у разі, якби голова райдержадміністрації самостійно здійснював ведення   бухгалтерського   обліку   та  складав звітність неналежним чином чи взагалі його не здійснював.  

  Крім того, Законом України «Про місцеві державні адміністрації»,  Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» не

передбачено, що голова самостійно веде бухгалтерський облік при наявності відповідного відділу, що здійснює ведення бухгалтерського обліку.

    Отже враховуючи наведене вважає винесену постанову про адміністративне правопорушення необґрунтованою та такою , що  не відповідає положенням чинного законодавства  тому, що при розгляді справи не було досліджено повноту з’ясувань обставин справи, не перевірено всіх  фактичних обставин справи, не об’єктивно було оцінено докази, що мають юридичне значення для розгляду і вирішення даної справи по суті, і в залежності від встановленого, не правильно визначено норми матеріального права. Просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 164-2 ч. 1 КпАП України .

      Позивач в судове засідання не з»явився , подав заяву в якій просить справу розглянути без нього, позовні вимоги підтримав.

           Представник відповідача Антощук В.Д. позов не визнав, пояснив, що під час перевірки в Літинській РДА було виявлено    порушенням встановленого порядку     оприбуткування товарно-матеріальних цінностей з урахуванням ПДВ на загальну суму 6,36 тис. грн. та зниження в обліку вартості активів на загальну суму 23,69 тис. Головного бухгалтера притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, а керівника за не забезпечення належної організації та ведення бухгалтерського обліку. Які конкретно порушення допущено ОСОБА_1 не зазначив . Через пропуск позивачем строку звернення до суду просить у позові відмовити.

            Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає,що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.  

      Відповідно  до копії  постанови про адміністративне правопорушення від 10.09.2009 р. серія ДКРС № 005570 (а.с. 11) зазначено, що ОСОБА_1 не забезпечив належної організації та ведення бухгалтерського обліку, що призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, протягом ревізійного періоду, в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей з урахуванням ПДВ на загальну суму 6,36 тис. грн.; зниження в обліку вартості активів на загальну суму 23,69 тис. грн.., що призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.. 164-2 ч. 1 КпАП України та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.

      Згідно п. 2,3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» передбачено , що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать   до   компетенції   його   власника   (власників)    або  уповноваженого    органу  (посадової    особи)   відповідно   до законодавства та установчих документів.   Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку  та забезпечення   фіксування  фактів  здійснення  всіх  господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років,  несе  власник  (власники)  або  уповноважений  орган (посадова   особа),   який   здійснює   керівництво  підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

    Пункт  4  ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» зазначає, що для   забезпечення    ведення    бухгалтерського    обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

  -  введення до   штату   підприємства   посади   бухгалтера  або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

   - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського  обліку, зареєстрованого   як  підприємець,  який  здійснює  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

   - ведення на   договірних   засадах   бухгалтерського    обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

   - самостійне ведення   бухгалтерського   обліку   та  складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.    

       На виконання зазначених норм в Літинській РДА створено відділ фінансово-господарського забезпечення , про що свідчить копія розпорядження № 310 від 11.07.2006 року (а.с. 12) , на який покладено функція організації бухгалтерського обліку , що підтверджено положенням про відділ фінансово-господарського забезпечення апарату(а.с. 9)

       В системному аналізі ст  8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні» керівник  підприємства  зобов'язаний  створити   необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку,  забезпечити
неухильне виконання всіма підрозділами,  службами та працівниками,
причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера
щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку  первинних
документів, тобто  керівник юридичної особи  створює лише умови для працівників які відповідальні за ведення бухгалтерського обліку.

     Об’єктивна сторона ст. 164-2 ч. 1 КпАпП України полягає у вчиненні певних діянь, серед яких –відсутність бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку. Суб’єктом правопорушення є посадові особи підприємств , установ , організацій , що здійснюють бухгалтерський облік. Таким чином відповідальність за не забезпечення належної організації та ведення бухгалтерського обліку  вищезгаданою нормою не передбачено. Крім того в судовому засіданні встановлено, що до відповідальності за виявлені порушення ведення бухгалтерського обліку  притягнуто головного бухгалтера.

Згідно ст. 280 КпАП  Орган  (посадова   особа)    при    розгляді    справи    про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом'якшують  і   обтяжують   відповідальність,  чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про
адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу,  а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

            Враховуючи наведене, посадовою особою контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області  не перевірено наявність в діях складу правопорушеняя, пом’якшуючих та обтяжуючих обставин та передчасно накладено стягнення .В судовому засіданні встановлено ,що  в діях ОСОБА_1  відсутній склад правопорушення.

            Згідно ст. 11 КАС України розгляд  і  вирішення  справ  в   адміністративних   судах здійснюються  на  засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів  і   у   доведенні   перед   судом   їх переконливості.  Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження   своєї позиції , тому постанова підлягає до скасування.

            Згідно ст. 100 КАС України якщо  суд  визнає  причину  пропущення строку звернення до суду поважною,  адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
               Позивач зазначає, що копію постанови про накладення на нього стягнення отримав через два місяці після її винесення. Це підтверджено копією конверта із штампом на якому зазначено дату відправлення. Окрім того цей факт підтвердив в судовому засіданні представник відповідача , пославшись на відсутність коштів для відправки кореспонденції. Тому причину пропуску строку звернення до суду суд вважає поважною, а порушене право  підлягає  захисту.

                                  Керуючись ст158-163,167 КАС України

                                                          ПОСТАНОВИВ

           Позов ОСОБА_1 до Контрольно - ревізійного управління у  Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовільнити. Скасувати   постанову серія ДКРС № 005570 від  10 вересня 2009 р про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. Справу про адміністративне правопорушення   що до ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

    Заяву про апеляційне оскарження постанови  сторони можуть подати до суду протягом 10 днів після проголошення, а потім протягом 20 днів після подачі заяви подати апеляційну скаргу.

           Постанова  набирає чинності у разі неподання заяви чи скарги протягом визначеного терміну .

               Суддя :  

                                                                                                            № -2-а-6 /10р.

                                                     ПОСТАНОВА  

                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 25 січня 2010  року.

                                       Літинський районний суд Вінницької області

                                       в складі головуючого судді  Білик Н.В.

                                       при секретарі   Черната М.В.                          

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт.Літині  адміністративну  справу за  позовом  ОСОБА_1 до   Контрольно - ревізійного управління у  Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.                                                                  

                                                         ВСТАНОВИВ

         До суду  звернувся ОСОБА_1 із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , в позовній заяві зазначає, що      10.09.2009 р. посадовою особою, заступником начальника контрольно -ревізійного управління у Вінницькій області  Семенюком О.Ю.  відносно нього  була винесена постанова про адміністративне правопорушення. В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що він  не забезпечив належної організації та ведення бухгалтерського обліку, що призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, протягом ревізійного періоду, в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей з урахуванням ПДВ на загальну суму 6,36 тис. грн.; зниження в обліку вартості активів на загальну суму 23,69 тис. грн.., що призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності, що є порушенням п.п. 2,3,6 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",   та визнано його винним за ст. 164-2 КпАП, у  незабезпечені належної організації та ведення бухгалтерського обліку та накладено штраф у розмірі 170, 00 грн.

         Постанову про адміністративне правопорушення  від 10.09.2009 р. вважає неправомірною з наступних причин :     Положення  п. п. 2,3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" регламентує, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать   до   компетенції   його   власника   (власників)    або  уповноваженого    органу  (посадової    особи)   відповідно   до законодавства та установчих документів.   Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку  та забезпечення   фіксування  фактів  здійснення  всіх  господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років,  несе  власник  (власники)  або  уповноважений  орган (посадова   особа),   який   здійснює   керівництво  підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

    П.4  ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" зазначає, що для   забезпечення    ведення    бухгалтерського    обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

  -  введення до   штату   підприємства   посади   бухгалтера  або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

   - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського  обліку, зареєстрованого   як  підприємець,  який  здійснює  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

   - ведення на   договірних   засадах   бухгалтерського    обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

   - самостійне ведення   бухгалтерського   обліку   та  складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.    

   Отже, визнання  ОСОБА_1  винним в тому, що він не забезпечив  належну організацію та правильне ведення бухгалтерського обліку вважає безпідставною та необгрутованою тому, що для   забезпечення    ведення    бухгалтерського    обліку в Літинській райдержадміністрації на вимогу п.4  ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" та інших нормативно - правових актів створено відділ фінансово-господарського забезпечення апарату райдержадміністрації, який здійснює функції ведення бухгалтерського обліку.

     Тобто,  не забезпечення  належної організації ведення бухгалтерського обліку головою райдержадміністрації, мало б місце лише тоді, коли в райдержадміністрації не було створено відповідного відділу для ведення  бухгалтерського обліку, або не було б укладено угоду про ведення бухгалтерського обліку із спеціалістом з бухгалтерського  обліку або із централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою, а також у разі, якби голова райдержадміністрації самостійно здійснював ведення   бухгалтерського   обліку   та  складав звітність неналежним чином чи взагалі його не здійснював.

  Крім того, Законом України "Про місцеві державні адміністрації",  Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" не

передбачено, що голова самостійно веде бухгалтерський облік при наявності відповідного відділу, що здійснює ведення бухгалтерського обліку.

    Отже враховуючи наведене вважає винесену постанову про адміністративне правопорушення необґрунтованою та такою , що  не відповідає положенням чинного законодавства  тому, що при розгляді справи не було досліджено повноту з'ясувань обставин справи, не перевірено всіх  фактичних обставин справи, не об'єктивно було оцінено докази, що мають юридичне значення для розгляду і вирішення даної справи по суті, і в залежності від встановленого, не правильно визначено норми матеріального права. Просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 164-2 ч. 1 КпАП України .

      Позивач в судове засідання не з"явився , подав заяву в якій просить справу розглянути без нього, позовні вимоги підтримав.

           Представник відповідача Антощук В.Д. позов не визнав, пояснив, що під час перевірки в Літинській РДА було виявлено    порушенням встановленого порядку     оприбуткування товарно-матеріальних цінностей з урахуванням ПДВ на загальну суму 6,36 тис. грн. та зниження в обліку вартості активів на загальну суму 23,69 тис. Головного бухгалтера притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, а керівника за не забезпечення належної організації та ведення бухгалтерського обліку. Які конкретно порушення допущено ОСОБА_1 не зазначив . Через пропуск позивачем строку звернення до суду просить у позові відмовити.

            Вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає,що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.  

      Відповідно  до копії  постанови про адміністративне правопорушення від 10.09.2009 р. серія ДКРС № 005570 (а.с. 11) зазначено, що ОСОБА_1 не забезпечив належної організації та ведення бухгалтерського обліку, що призвело до ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, протягом ревізійного періоду, в частині оприбуткування товарно-матеріальних цінностей з урахуванням ПДВ на загальну суму 6,36 тис. грн.; зниження в обліку вартості активів на загальну суму 23,69 тис. грн.., що призвело до внесення недостовірних даних до фінансової звітності. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.. 164-2 ч. 1 КпАП України та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн.

      Згідно п. 2,3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" передбачено , що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать   до   компетенції   його   власника   (власників)    або  уповноваженого    органу  (посадової    особи)   відповідно   до законодавства та установчих документів.   Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку  та забезпечення   фіксування  фактів  здійснення  всіх  господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років,  несе  власник  (власники)  або  уповноважений  орган (посадова   особа),   який   здійснює   керівництво  підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

    Пункт  4  ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" зазначає, що для   забезпечення    ведення    бухгалтерського    обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

  -  введення до   штату   підприємства   посади   бухгалтера  або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

   - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського  обліку, зареєстрованого   як  підприємець,  який  здійснює  підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

   - ведення на   договірних   засадах   бухгалтерського    обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

   - самостійне ведення   бухгалтерського   обліку   та  складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.    

       На виконання зазначених норм в Літинській РДА створено відділ фінансово-господарського забезпечення , про що свідчить копія розпорядження № 310 від 11.07.2006 року (а.с. 12) , на який покладено функція організації бухгалтерського обліку , що підтверджено положенням про відділ фінансово-господарського забезпечення апарату(а.с. 9)

       В системному аналізі ст 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні" керівник  підприємства  зобов'язаний  створити   необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку,  забезпечити

неухильне виконання всіма підрозділами,  службами та працівниками,

причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера

щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку  первинних

документів, тобто  керівник юридичної особи  створює лише умови для працівників які відповідальні за ведення бухгалтерського обліку.

     Об'єктивна сторона ст. 164-2 ч. 1 КпАпП України полягає у вчиненні певних діянь, серед яких -відсутність бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку. Суб'єктом правопорушення є посадові особи підприємств , установ , організацій , що здійснюють бухгалтерський облік. Таким чином відповідальність за не забезпечення належної організації та ведення бухгалтерського обліку  вищезгаданою нормою не передбачено. Крім того в судовому засіданні встановлено, що до відповідальності за виявлені порушення ведення бухгалтерського обліку  притягнуто головного бухгалтера.

Згідно ст. 280 КпАП  Орган  (посадова   особа)    при    розгляді    справи    про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що  пом'якшують  і   обтяжують   відповідальність,  чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про

адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового  колективу,  а  також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

            Враховуючи наведене, посадовою особою контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області  не перевірено наявність в діях складу правопорушеняя, пом'якшуючих та обтяжуючих обставин та передчасно накладено стягнення .В судовому засіданні встановлено ,що  в діях ОСОБА_1  відсутній склад правопорушення.

            Згідно ст. 11 КАС України розгляд  і  вирішення  справ  в   адміністративних   судах здійснюються  на  засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів  і   у   доведенні   перед   судом   їх переконливості.  Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження   своєї позиції , тому постанова підлягає до скасування.

            Згідно ст. 100 КАС України якщо  суд  визнає  причину  пропущення строку звернення до суду поважною,  адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

               Позивач зазначає, що копію постанови про накладення на нього стягнення отримав через два місяці після її винесення. Це підтверджено копією конверта із штампом на якому зазначено дату відправлення. Окрім того цей факт підтвердив в судовому засіданні представник відповідача , пославшись на відсутність коштів для відправки кореспонденції. Тому причину пропуску строку звернення до суду суд вважає поважною, а порушене право  підлягає  захисту.

                                  Керуючись ст158-163,167 КАС України

                                                          ПОСТАНОВИВ

           Позов ОСОБА_1 до Контрольно - ревізійного управління у  Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовільнити. Скасувати   постанову серія ДКРС № 005570 від  10 вересня 2009 р про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 170 грн. Справу про адміністративне правопорушення   що до ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях адміністративного правопорушення.                                                                  

    Заяву про апеляційне оскарження постанови  сторони можуть подати до суду протягом 10 днів після проголошення, а потім протягом 20 днів після подачі заяви подати апеляційну скаргу.

           Постанова  набирає чинності у разі неподання заяви чи скарги протягом визначеного терміну .

               Суддя :