Справа № 11 – 572/10 Головуючий по першій інстанції Квятковський М.С.
Категорія: ч. 3 ст. 212, ч. 1 Доповідач Оксентюк В.Н.
ст. 213, ч. 2 ст. 366 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 26 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Оксентюка В.Н.,
суддів: Польового М.І., Опейди В.О.,
прокурора: Старчука В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року, яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Київ, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середньо-спеціальна, розлучений, працюючого водієм у Рожищенському спеціалізованому лісогосподарському підприємстві, учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, раніше не судимий, -
засуджений за ч. 3 ст. 212 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в сфері підприємницької діяльності на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави; за ч. 1 ст. 213 КК України до штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п’ятсот) грн.; за ч. 2 ст. 366 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в сфері підприємницької діяльності на 2 (два) роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначено 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями в сфері підприємницької діяльності на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту. Засудженого взято під варту у залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 визначено з часу взяття його під варту. Зараховано в строк відбування покарання термін перебування його під вартою з 28.03.2008 року по 03.09.2008 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави в особі Луцької об’єднаної податкової інспекції 729 403 (сімсот двадцять дев’ять тисяч чотириста три) грн. заподіяних збитків.
Вироком також вирішено долю речових доказів.
Розглянувши кримінальну справу в апеляційному порядку, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
Підсудний ОСОБА_2, являючись засновником, директором ПП «Форест», будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності, на яку, згідно чинного законодавства України, зокрема: ст. 67 Конституції України; ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" № 77/97-ВР від 18.02.1997 р.; ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.1999 р.; п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03. 04.1997 р.; п. 20.1 ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р.; ст. 10 Закону України "Про підприємництво" № 698-ХІІ від 07.02.1991р. - покладена відповідальність за організацію та здійснення контролю за правильністю обчислення та своєчасністю сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів та веденню господарської діяльності від імені підприємства, та виконуючи одночасно функції головного бухгалтера ПП „Форест" у зв'язку з відсутністю такої посади на підприємстві, являючись відповідальним за виконання підприємством зобов'язань перед державним бюджетом по сплаті податків, будучи зобов'язаним, згідно пунктів 2.19, 4.2, 4.3, 7.1 Статуту підприємства, самостійно проводити господарську діяльність підприємства, здійснювати бухгалтерський облік результатів діяльності, вести та подавати у встановлені адреси податкову звітність, нести відповідальність за її достовірність та своєчасність подання, розпоряджатись коштами вирішувати інші питання, що віднесені Статутом до компенсації засновника та керівника підприємства, в період з 01.01.2002 року по 01.10.2003 року вчинив ряд умисних злочинів.
Так, здійснюючи в 2002 році та першому, другому і третьому кварталах 2003 року діяльність по придбанню та подальшому продажу товарів, переважно лісоматеріалів, купуючи ці товари у фізичних осіб без оформлення відповідних документів, вартість придбаних товарів підсудний ОСОБА_2 безпідставно відносив до валових витрат підприємства "Форест", а також самостійно, без наявних податкових накладних, вираховуючи з вартості придбаних товарів суму податку на додану вартість, безпідставно відносив її до податкового кредиту підприємства, внаслідок чого умисно ухилився від сплати до бюджету податку на прибуток та податок на додану вартість ПП «Форест».
У результаті умисних дій ОСОБА_2, що виразились у заниженні валових доходів та завищенні валових витрат ПП «Форест», не було нараховано та сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 394200 грн.
Так, ОСОБА_2, обраховуючи належний до сплати податок на прибуток, складаючи податкові декларації ПП „Форест" з податку на прибуток за І, П, IV квартали 2002 року; І, II, III квартали 2003 року, умисно занизив в них в алові доходи та завищив валові витрати ПП „Форест", що призвело до фактичного не надходження коштів до бюджету.
Зокрема, ОСОБА_2, умисно, з метою ухилення від сплати податку на прибуток , в порушення п. 4.1 ст. 4, п. 11.3.1, п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року з наступними змінами та доповненнями, не включив у І, II, III, IV кварталах 2002 року у валовий дохід ПП „Форест" вартість відвантажених товарів та отриману оплату за товари в сумі 34200 грн.; в І кварталі 2003 року - 48500 грн., а всього — 71800 грн ., в тому числі у звітних періодах:
1. - в І кварталі 2002 року - 800 грн.;
2. - в П кварталі 2002 року - 2100 грн.;
3. - в ІП кварталі 2002 року - 23800 грн.;
4. - в IV кварталі 2002 року - 7500 грн.;
5. - в І кварталі 2003 року - 48500 грн.
Крім цього, ОСОБА_2, умисно, з метою ухилення від сплати податку на прибуток, в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року з наступними змінами та доповненнями, завищив в І, II, III, IV кварталах 2002 року валові витрати ПП „Форест" на 638002 грн., в І, II, III кварталах 2003 року на 604400 грн., а всього на 1 242 400 грн., в тому числі:
6. - в І кварталі 2002 року - 72700 грн.;
7. - в II кварталі 2002 року - 209300 грн.;
8. - в III кварталі 2002 року -140900 грн.;
9. - в IV кварталі 2002 року - 215100 грн.;
10. - в І кварталі 2003 року - 176500 грн.;
11. - в II кварталі 2003 року - 403500 грн.;
12. - в III кварталі 2003 року - 24400 грн.
Всього, в результаті злочинних дій ОСОБА_2, спрямованих на умисне завищення валових витрат та заниження валових доходів ПП „Форест", в І, II, III, IV кварталах 2002 року, фактично не було нараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 201600 грн.; в І, II, III, кварталах 2003 року не нараховано та не сплачено до бюджету податок на прибуток в сумі 192600 грн., які підлягали нарахуванню та сплаті, а всього - податку на прибуток на загальну суму 394200 грн., в тому числі у звітних періодах:
1. - за І кв.2002р. - 22100 грн.;
2. - за II кв. 2002р. - 63400 грн.;
3. - за III кв. 2002р. - 49400 грн.;
4. - за IV кв. 2002р. - 66700 грн.:
5. - за І кв. 2003р. - 67500 грн.:
6. - за II кв. 2003р. - 118260 грн.;
7. - за III кв. 2003р. - 6900 грн.
Крім цього, в результаті умисних дій ОСОБА_2, що виразились в заниженні податкових зобов'язань та завищенні податкового кредиту ПП «Форест» з податку на додану вартість, фактично не було нараховано та сплачено до бюджету податок на додану вартість в сумі 335203 грн.
Так, ОСОБА_2, обраховуючи належний до сплати податок на додану вартість, складаючи податкові декларації ПП «Форест" з податку на додану вартість за січень, березень, травень, липень, вересень, листопад, грудень 2002 року з метою ухилення від сплати до бюджету вказаного податку, в порушення п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року з наступними змінами та доповненнями, умисно занизив у вказаних деклараціях податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 12 185 грн.. в податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, липень 2003 року, умисно занизив податкове зобов'язання на суму 12 158 грн., а всього на суму 24 343 грн., в тому числі у звітних періодах:
8. - січні 2002 року - 631 грн.;
9. - березні 2002 року -52 грн.;
10. - травні 2002 року – 3 552 грн.;
11. - липні 2002 року – 3 853 грн.;
12. - вересні 2002 року – 3 327 грн.;
13. - листопад: 2002 року - 266 грн.;
14. - грудні 2002 року — 504 грн.;
15. - січні 2003 року - 6 грн.;
16. - лютому 2003 року - 4404 грн.;
17. - березні 2003 року - 5299 грн.;
18. - квітні 2003 року - 420 грн.;
19. - травні 2003 року - 2029 грн.
Крім цього, ОСОБА_2 обраховуючи належний до сплати податок на додану вартість, самостійно складаючи податкові декларації ПП „Форест" з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2002 року, з метою ухилення від сплата до бюджету вказаного податку, в порушення п.п. 7.4.1 п.п. 4 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" № 168/9" від 03.04.1997 року з наступними змінами та доповненнями, умисно завищив у вказаних деклараціях податковий кредит з податку на додану вартість на суму 192781 грн., а в податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2003 року умисно завищив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 140150 грн., а всього на суму 332931 грн., в тому числі у звітних періодах:
13. - січні 2002 року - 6250 грн.;
14. - лютому 2002 року-21599 грн.;
15. - березні 2002 року - 11690 грн.;
16. - травні 2002 року - 20964 грн.;
17. - червні 2002 року - 30756 грн.;
18. - липні 2002 року - 15364 грн.;
19. - серпні 2002 року - 21164 грн.;
20. - вересні 2002 року - 16666 грн.;
21. - жовтні 2002 року - 17698 грн.;
22. - листопаді 2002 року - 6318 грн.;
23. - грудні 2002 року - 24312 грн.;
24. - січні 2003 року - 5546 грн.;
25. - лютому 2003 року - 7177 грн.;
26. - березні 2003 року - 23039 грн.;
27. - квітні 2003 року - 29646 грн.;
28. - травні 2003 року - 37721 грн.;
29. - червні 2003 року - 27707 грн.;
30. - липні 2003 року - 7086 грн.;
31. - серпні 2003 року - 2228 грн.
Всього, в результаті злочинних дій підсудного ОСОБА_2. спрямованих на умисне заниження податкового зобов'язання та завищення податкового кредиту ПП «Форест» з податку на додану вартість в січні, лютому, березні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2002 року ПП «Форест» не нарахувало та не сплатило до бюджету податку на додану вартість в сумі 192247 грн.; в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, 2003 року ПП «Форест» не нарахувало та не сплатило до бюджету податку на додану вартість в сумі 142956 грн., а всього за вказаний період не було нараховано та сплачено податків на загальну суму 335203 грн., в тому числі у звітних періодах:
32. - січні 2002 року - 6348 грн.;
33. - лютому 2002 року - 21599 грн.;
34. - березні 2002 року - 11742 грн.;
35. - травні 2002 року - 24516 грн.;
36. - червні 2002 року - 27657 грн.;
37. - липні 2002 року - 19217 грн.;
38. - серпні 2002 року - 18652 грн.;
39. - вересні 2002 року - 19993 грн.;
40. - жовтні 2002 року-18013 грн.;
41. - листопаді 2002 року - 24816 грн.;
42. - грудні 2002 року - 24816 грн.;
1. - січні 2003 року - 5552 грн.;
2. - лютому 2003 року - 11581 грн.;
3. - березні 2003 року - 28338 грн.;
4. - квітні 2003 року - 30066 грн.:
5. - травні 2003 року - 39750 грн.;
6. - червні 2003 року - 21459 грн.;
7. - липні 2003 року - 5560 грн.:
8. - серпні 2003 року - 2223 грн.
Таким чином, підсудний ОСОБА_2, будучи службовою особою підприємства - директором 1111 «Форест», виконуючи одночасно функції бухгалтера даного підприємства, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходжень до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах і бажаючи їх настання, порушуючи п.4.1 ст.4, п.п. 11.3.1 п. 11.3. ст. 11, п.5.1, п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997 року з наступними змінами та доповненнями, п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, умисно ухилився від сплати до бюджету в І. II. III, IV кварталах 2002 року, І, II, III кварталах 2003 року податку на прибуток 1111 «Форест» в сумі 394200 грн.; в січні, лютому, березні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2002 року, січні, лютому. березні, квітні, травні, червні, липні, серпні 2003 року податку на додану вартість в сумі 335203 грн., а всього, ухилився від сплати податків на загальну суму 729403 грн., яка в п'ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім цього, підсудний ОСОБА_2, будучи службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - засновником та директором приватного підприємства «Форест», виконуючи одночасно функції бухгалтера даного підприємства, знаючи, що для здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів необхідний спеціальний дозвіл (ліцензія), одержання якого передбачено законодавством, і що приватне підприємство "Форест" не отримувало такої ліцензії, в період з 1.01.2002 року по 1.10.2003 року, в порушення пункту 36 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775-ІІІ від 01.06.2000р. із змінами та доповненнями та п.п. 2.19 Статуту ПП «Форест», від імені приватного підприємства "Форест" здійснював купівлю металобрухту у сільськогосподарського виробничого кооперативу „Муравищенський", відкритого акціонерного товариства „Луківска ПМК-198", сільськогосподарського приватного підприємства „Машівське", товариства з обмеженою відповідальністю «Пісочне» сільськогосподарського виробничого кооперативу ..ім. Лесі Українки", малого приватного підприємства „Лік", товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-комерційна фірма", приватного підприємства «Вікторія". який в подальшому від імені приватного підприємства "Форест" продавав відкритому акціонерному товариству „Волиньвтормет" та товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія Україна метторг", отримавши загальний дохід від реалізації металобрухту в сумі 949499 грн. 39 коп.
Таким чином, ОСОБА_2, здійснював господарську діяльність по операціях з брухтом кольорових і чорних металів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.
Крім цього, ОСОБА_2, будучи засновником та службовою особою суб'єкта підприємницької діяльності - директором приватного підприємства „Форест", виконуючи функції головного бухгалтера цього приватного підприємства у зв'язку з відсутністю такої посади на підприємстві, являючись відповідальним за виконання підприємством зобов'язань перед державним бюджетом по сплаті податків, будучи зобов'язаним, згідно Статуту підприємства, самостійно проводити господарську діяльність підприємства, здійснювати бухгалтерський облік результатів діяльності, вести та подавати у встановлені адреси податкову звітність, нести відповідальність за її достовірність та своєчасність подання, з метою ухилення від сплати податків та приховування цього злочину, вчинив службове підроблення, що призвело до тяжких наслідків.
Так, ОСОБА_2, обраховуючи належний до сплати податок на додану вартість, складаючи податкові декларації ПП «Форест» з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2002 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2003 року, з метою ухилення від сплати до бюджету вказаного податку, умисно, в порушення п.3.1 ст. 3; п.4.1 ст.4; п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" за №168/97 від 03.04.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, вніс у них завідомо неправдиві відомості щодо належних до сплати сум податку, занизив в них податкове зобов'язання та завищив податковий кредит ПП «Форест», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість в сумі 335203 грн.
Крім цього, ОСОБА_3, обраховуючи належний до сплати податок на прибуток ПП «Форест», складаючи податкові декларації ПП «Форест» з податку на прибуток за І, II, III, IV квартали 2002 року, І, II, III квартали 2003 року, з метою ухилення від сплати до бюджету вказаного податку, умисно, в порушення п.4.1 ст.4; п.п. 11.3.1 п.11.3. ст. 11; п.5.1, п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5; п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" за №283/97-ВР від 22.05.1997 року, з наступними змінами та доповненнями, вніс у них завідомо неправдиві відомості щодо належних до сплати сум податків, занизив в них валові доходи та завищив валові витрати ПП «Форест», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на прибуток в сумі 394200 грн.
Внаслідок цих умисних дій ОСОБА_2, ним було внесено завідомо неправдиві дані в податкові декларації ПП «Форест» по податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2002, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2003 року, та в декларації про прибуток ПП «Форест» за І, II, III. IV квартали 2002 року, І, II, III квартали 2003 року, які являються офіційними документами. Знаючи, що вказані декларації містять неправдиві дані, ОСОБА_2 підписав їх та подав до Державної податкової інспекції у м. Луцьку. В результаті таких його дій до державного бюджету не було сплачено за вказані періоди податків на загальну суму 729 403 грн., що більше, ніж у 250 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і відноситься до тяжких наслідків злочину та спричинено державі збитків на вказану суму..
В апеляції ОСОБА_2 просить змінити вирок суду та пом’якшити призначене йому покарання. Вважає, що воно є надто суворим і не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі. Просить врахувати, що злочин він скоїв вперше, не маючи відповідної освіти при складанні податкових звітів міг допустити помилки. Також прохає врахувати, що він є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, щиро розкаявся та незадовільний стан його здоров’я.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів судової палати прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення засудженим злочинів, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну юридичну оцінку.
Дії засудженого ОСОБА_2 кваліфікував за ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 213, ч. 2 ст. 366 КК України, така кваліфікація є вірною і засудженим у своїй апеляції не оскаржується.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують і пом’якшують покарання. При цьому особі має бути обране покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та вироку, призначаючи ОСОБА_2 покарання суд врахував тяжкість вчинених злочинів, які відносяться до категорії невеликої, середньої тяжкості та тяжких злочинів, те, що своїми протиправними діями засуджений спричинив тяжкі наслідки у виді ненадходження до державного бюджету податків, сума яких у 250 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також ті обставини, що ОСОБА_2 майже на протязі чотирьох років переховувався він слідства, в результаті чого був оголошений у розшук і затриманий в на території іншої держави. Судом також враховані і дані про його особу, в тому числі і те, що засуджений являється ліквідатором аварії на Чорнобильської АЕС.
З врахування вказаний обставин прийшов до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе лише в місцях позбавлення волі. При цьому призначив ОСОБА_2 покарання в межах санкцій статей Особливої частини КК України за якою йому було пред’явлено звинувачення, а за сукупністю злочинів призначив покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Остаточне покарання призначив у межах мінімальної міри покарання визначеної у санкції ч. 3 ст. 212 КК України.
Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він важко хворіє, як на підставу пом’якшення покарання не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього факту ні в суді першої інстанції, а ні у поданій апеляції він не надав.
При розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_2 повністю визнав вину. З його показань, які він давав у судах першої та апеляційної інстанції та у останніх судових засіданнях при розгляді справи по суті ( т. 7 а.с.8; 18 ) випливає, що свої протиправні дії він вчинив умисно, а тому доводи у апеляції про ненавмисність його дій, колегія суддів до уваги не приймає.
Вирок суду першої інстанції є умотивований.
Підстав для його зміни з обставин, наведених у апеляції колегія суддів судової палати не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах ,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Луцького міськрайонного суду від 22 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.
Головуючий
Судді ( підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Волинської області В.Н. Оксентюк.