Судове рішення #12165705

Справа № 22ц-12319/2010                                           Головуючий в 1 інстанції: Бугера О.В.

Категорія_________                                                      Доповідач: Коротенко Є.В.                                                                                                                                                                

   

         

                                               

      У Х В А Л А

                                        Іменем  України

23 листопада 2010 року          

 

Судова колегія судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Луганської області в складі:

         головуючого –  судді Коротенка Є.В.

         суддів- Заіка В.В., Гаврилюка В.К.

         при секретарі – Головань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 08 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до Луганської міської ради (третя особа у справі – ОСОБА_2) про визнання договору оренди зміненим,

   встановила:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.10.2003 року №359/6 його сину ОСОБА_4 в оренду на 49 років була передана земельна ділянка площею 0,1577 га, розташована за адресою АДРЕСА_3 (біля перехрестя з вул.Четверта) під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу і благоустрій прилеглої території. Згідно до зазначеного рішення 13.01.2004 року був укладений договір оренди. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадкоємцем майна, згідно до свідоцтва про право на спадщину, є позивач. Він звернувся до Луганської міської ради із заявою про внесення змін до договору оренди щодо орендаря. Рішенням Луганської міської ради від 19.04.2005 року було вирішено внести зміни до договору оренди. Але зміни до договору оренди не внесені до теперішнього часу. Він неодноразово звертався до відповідача з заявами внести зміни до договору оренди, додавав проект договору, але відповіді не отримав. Посилався на те, що відповідно до вимог п.4.2. договору оренди землі від 13.01.2004 року зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою, а у разі недосягнення згоди -спір вирішується в судовому порядку. Також зазначав, що відповідно до п.4.3.4. договору оренди він припиняється у разі смерті фізичної особи - орендаря, якщо спадкоємці відмовились від свого права. Враховуючи зазначені обставини, просив суд визнати зміненим договір оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року, державна реєстрація від 05.02.2004 року № 4842, в наступній редакції: замінити особу Орендаря з ОСОБА_4 на ОСОБА_3, змінивши по тексту договору слова, знаки та цифри «ОСОБА_4 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, котрий мешкає за адресою АДРЕСА_1» на слова, знаки та цифри «ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, котрий мешкає за адресою АДРЕСА_4».

           Рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 08 липня 2010 року зазначені позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, третя особа по справі ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним   є  рішення,  яким  суд,  виконавши  всі  вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим  є  рішення,  ухвалене  на  основі  повно  і всебічно  з'ясованих  обставин,  на  які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених  тими  доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 10.10.2003 року № 359/6 громадянину ОСОБА_4 в оренду терміном на 49 років передана земельна ділянка площею 0,1577 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (біля перехрестя з вул. Четвертая) під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового комплексу і благоустрій прилеглої території.

На   підставі   рішення   виконавчого   комітету   Луганської   міської   ради   від   10.10.2003 року № 359/66 між Луганською міською радою та ОСОБА_4 13.01.2004 року був укладений договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 05.02.2004 року № 4842).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, нотаріально посвідченим 20.12.2004 року та зареєстрованим за № 2-2662, спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його батько - ОСОБА_3.

Ст.7 Закону України „Про оренду землі” передбачає, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови  чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

ОСОБА_3 звернувся до Луганської міської ради із заявою про внесення змін у договір оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року (державна реєстрація від 05.02.2004 року № 4842), змінивши слова «ОСОБА_4» на слова «ОСОБА_3». Таким чином ОСОБА_3 підтвердив своє бажання стати орендарем зазначеної земельної ділянки

Рішенням Луганської міської ради від 19.04.2005 року № 32/421 було вирішено внести зміни у договір оренди землі від 13.01.2004 року, державна реєстрація від 05.02.2004 року № 4842, замінивши по тексту цього договору слова, знаки та цифри «ОСОБА_4, іден.номер НОМЕР_1, котрий мешкає за адресою: АДРЕСА_2» на слова, знаки та цифри «ОСОБА_3 іден.номер НОМЕР_2, котрий мешкає за адресою: АДРЕСА_4».

Для вирішення питання щодо користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3 (біля перехрестя з вул. Четвертая)  листом від 16.10.2008 року ОСОБА_3 звернувся до Луганського міського голови з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 13.01.2004 року, державна реєстрація від 05.02.2004 року № 4842, в частині зміни орендаря. Проект змін в договір оренди землі додавався до листа. Але дотепер відповідні зміни до договору оренди не внесені.

На підставі викладеного суд першої інстанції зробив правильний висновок про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 до Луганської міської ради про визнання договору оренди зміненим.

При цьому судова колегія приймає до уваги, що ОСОБА_3, який є спадкоємцем померлого ОСОБА_4, жодним чином не відмовлявся від права на оренду спірної земельної ділянки, а навпаки – здійснював активні дії щодо реалізації такого права,

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи,         будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.    

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 08 липня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до Луганської міської ради (третя особа у справі – ОСОБА_2) про визнання договору оренди зміненим відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 08 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції:  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація