Справа №2-1183\10

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 листопада  2010 р.                     Бериславський районний суд Херсонської області

у складі:    головуючого:                                                       Захарчук В.В.

                 при секретарі:                                                        Соболь Г.А.

        за участю адвоката:                                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Берислав справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди,  суд –

                                                         В С Т А Н О В И В:

     Позивачі звернулися в суд до відповідача про стягнення на їх користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн.. Дане мотивовано тим, що 28.09.2010р., 29.09.2010р. без їх дозволу, але з дозволу відповідача ОСОБА_4 працівники Бериславської філії « Херсонгаз», через огорожу проникли на подвір,я їх будинку і почали виконувати роботи по газифікації будинку належного ОСОБА_4.  На їх зауваження щодо порушення їх права власності належної їм земельної ділянки, що знаходиться на території їх домоволодіння ОСОБА_4 ніяким чином не реагував, а навпаки почав ображати позивачів у зв,язку з чим були викликані працівники міліції. Із-за незаконних дій з боку ОСОБА_4 та сварки з останнім у позивачів погіршився стан здоров,я пов,язаний з підняттям тиску у зв,язку з чим викликалася карета швидкої допомоги, а тому останні вважають, що вони мають право на відшкодування моральної шкоди.

     В судовому засіданні позивачі підтримали позов та просили задовольнити їх вимоги з підстав викладених у позові не зважаючи на те, що судом було роз,яснино їх право на можливість до розгляду справи по суті  змінити, уточнити позовні вимоги, що останніми не було використано.

     Відповідач та його представник позов не визнали та просили суд відмовити позивачам в задоволені їх вимог з підстав не обгрунтованності та відсутності доказів щодо предмету позову.

     Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

     Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров,я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім,ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

     Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

     Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

     Таким чином законодавцем встановлені обставини при яких можливо відшкодування фізичній особі заподіяної моральної шкоди.

     В кожному випадку закон покладає обов,язок на сторону у справі  надати відповідні докази та довести факт спричинення моральної шкоди та її розмір.

     В даному випадку позивачі як на доказ спричинення їм моральної шкоди з боку ОСОБА_4 посилаються на порушення останнім, шляхом надання дозволу працівникам газової контори через територію їх домоволодіння здійснити газифікацію його будинку, що є порушенням їх права власності на нерухоме майно та земельну ділянку якою вони володіють. Дане призвело до виникнення сварки, виклику працівників міліції та швидкої допомоги  у зв,язку з погіршенням стану здоров,я позивачів.

     Виходячи з  обставин які мали місце між позивачами та відповідачем суд вважає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв,язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім,ї чи близьких родичів .

     При цьому позивачі заявляючи позов про відшкодування заподіяної моральної шкоди не надали судові докази противоправної поведінки відповідача щодо порушення їх права як власників на домоволодіння та землю.

    Суд вважає, що обставини на які посилаються позивачі щодо заподіяння моральної шкоди мають бути підтверджені певними засобами доказування відповідними документами щодо проведення газових робіт, виклику працівників міліції, швидкої допомоги, погіршення стану здоров,я, дане відсутнє.

      Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували факт порушення права власності позивачів в ході газифікації будинку ОСОБА_4.

     Також суд звертає увагу на те, що є необґрунтованим вимоги позивачів щодо стягнення на їх користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн. так як моральна шкода стягується одноразово на користь однієї фізичної особи, солідарно не стягується.

     Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

     Таким чином суд вважає, що позивачі в суді не довели ті обставини на які вони посилались, як на підставу своїх вимог, а тому в позові повинно бути відмовлено за недоведеністю.

    Керуючись ст.ст. 7,10,11,60, 212 – 218 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, суд  –

                                                                 В И Р І Ш И В:

   Відмовити в позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди  в розмірі 5 000 грн..

     Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Бериславський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення.

     Головуючий                                                                       В.В.  Захарчук