справа  №2-а-674 /10  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    22 листопада 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.,

за участю секретаря -                Борисенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області, інспектора ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області Засімовича Миколи Валентиновича про визнання неправомірними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 22 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 26 листопада 2010 року.  

в с т а н о в и в:

15 листопада 2010 року ОСОБА_1В . звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 6 листопада                   2010 року, згідно якої інспектор ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області Засімович М.В. притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі  255 грн.

На обґрунтування позовних вимог вказав, що 6 листопада 2010 року близько 22 год. 10 хв. керуючи автомобілем марки «КІА», номерний знак НОМЕР_1, рухався по а/д Київ-Ковель із швидкістю приблизно 60 км/год, в транспортному потоці разом з іншими автомобілями, де, на            161 км. вказаної дороги, його було зупинено працівником ДАІ, який наказав передати йому посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, зазначивши, що ним було порушено вимогу дорожнього знаку обмеження максимальної швидкості до 50 км/год та перевищено дозволену швидкість на 23 км/год. Зауважив, що свої заперечення щодо ознак вчиненого, виклав у протоколі про адміністративне правопорушення. Після цього, йому було вручено постанову про адміністративне правопорушення, якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вважає дану постанову протиправною та такою, що не відповідає нормам КУпАП та порушує його права, оскільки викладені в ній обставини не відповідають дійсним, швидкість руху його транспортного засобу не перевищувала межі дозволеної, фіксація швидкості руху здійснювалась за допомогою приладу без фотофіксації та він рухався на ділянці дороги, де не було встановлено обмеження максимальної швидкості до 50 км/год. Таким чином, підтвердження, що швидкість, виміряна приладом «Беркут», належить саме його транспортному засобу, немає, та не виключає належності показання приладу будь-якому іншому автомобілю з тих, що рухались попереду від нього, крім того, в постанові відсутні інші докази, на підставі яких її було винесено, крім показань вищезгаданого вимірювального приладу. В зв’язку з наведеним вважає, що в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, через що просив визнати дії інспектора неправомірними та скасувати вищевказану постанову.      

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.    

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

   Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належних чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши письмові докази у справі та вислухавши пояснення позивача, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

   В ході судового засідання встановлено, що 6 листопада 2010 року інспектором ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області Засімовичем М.В.   складено протокол про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 109825, відповідно до якого ОСОБА_1, о 22 годині 10 хвилин на 161 км а/д Київ-Ковель, керуючи автомобілем марки «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год, при обмеженні швидкості             50 км/год, чим порушив п. 12.9. ПДР України, перевищивши максимально дозволену швидкість на 23 км/год, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут» № 186 /а.с. 7/.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 191140 від                     6 листопада 2010 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  /а.с. 6/.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не подано до суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення ОСОБА_1 і які б дозволили вказати як на достовірність фіксації швидкості саме автомобіля на якому рухався позивач, так і щодо наявності та дії заборонного знаку на вказаній у протоколі та постанові ділянці дороги взагалі, а тому спростувати пояснення позивача немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на його користь, оскільки наявні у справі докази, зокрема постанова й протокол не дають підстав для висновку про скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини на місці події, відповідачем, маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому останній заперечував проти порушення п.п. 12.9. ПДР України , відповідач як суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його за даними вимірювального засобу та шляхом складання протоколу, однак такі докази відсутні.

 Разом з тим,   інспектором ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області Засімовичем М.В. навіть не було вжито заходів для встановлення свідків, які б могли підтвердити обставини викладені у протоколі про вчинення правопорушення, хоча, об’єктивно, останнній мав таку можливість з урахуванням місця та часу даної події.

      Крім того, не надано суду і сертифікату про підтвердження допуску визначення швидкості транспортного засобу вимірювальним приладом «Беркут» № 186 , не представлено свідоцтво повірку щодо придатності його до застосування, не вказано про похибки при вимірюваннях, оскільки позивачем стверджено, що він рухався в потоці інших автомобілів.

Таким чином, судом не встановлено яким чином давав оцінку та досліджував докази інспектор ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області             Засімович М.В., на підставі яких прийшов до висновку і виніс постанову  по справі про адміністративне правопорушення та піддав позивача адміністративному стягненню  за перевищення встановленого обмеження швидкості більш як на двадцять кілометрів на годину, при цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема  ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, тобто на відповідача, відсутність яких без поважних причин та неподання суду жодних заперечень проти адміністративного позову,  дає суду підстави вважати, що відповідачі не бажають підтверджувати свої дії у відкритому судовому засіданні, а тому суд вирішує справу на основі наявних у справі доказів та показів .

Тому, суд вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об’єктивного дослідження та зібрання фактичних даних по справі, а тому враховуючи вищевикладені обставини та порушення допущені відповідачем при винесенні постанови, суд дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача та про безпідставність винесеної відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення в зв’язку із недоведеністю його вини та відсутністю складу зазначено в постанові адміністративного правопорушення.

Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв’язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

       На підставі ст. ст. 7-14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 33, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 258, 280, 283, 284 КпАП України, суд,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області, інспектора ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області Засімовича Миколи Валентиновича про визнання неправомірними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову серії АМ № 191140 інспектора ДПС по ОДДЗ м. Коростеня УДАІ ГУ МВС України в Житомирській області Засімовича Миколи Валентиновича від 6 листопада 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі                 255 грн. на ОСОБА_1.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя