№2-693/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

резолютивна частина

    03.11.2010 року             Енергодарський міський суд Запорізької області у складі судді Дзямко О.П. при секретарі Клячевій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного  товариства «ОТП Банк» до  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В И Р І Ш И В :

    Позов  Публічного акціонерного  товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

    Стягнути з  ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_1)  ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь  ПАТ «ОТП Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  № М L  - 202/169/2006 від 07.12.2006р     340 106 грн 87 коп та судових витрат  в сумі 1820 грн.

    В задоволенні  інших вимог – відмовити.

     Повне рішення суду буде виготовлено 08.11.2010р.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана  протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

                 № Справа №2- 693-/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     03.11.2010 року    Енергодарський міський суд Запорізької області у складі судді Дзямко О.П. при секретарі Клячевій О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Енергодар цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного  товариства «ОТП Банк» до  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ   « ОТП Банк» (до зміни типу  банку    ЗАТ   «ОТП Банк» а/с 74) звернувся до суду з позовом і який  був уточнений в частині вимог в процесі розгляду справи    (а/с  98), в якому просить  стягнути солідарно з   ОСОБА_1 ( до шлюбу ОСОБА_1 а/с 91)  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   заборгованість за кредитним договором № МL -202/169/2006 від  07 грудня 2006 року в сумі   340 106 грн  87   коп. та судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі  1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу  120,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до умов укладеного договору № МL -202/169/2006    – позивач надав , а   ОСОБА_1 -    07 грудня 2006 р   отримала кредит у розмірі 30 000   доларів США   шляхом безготівкового переказу  на поточний рахунок і зобов’язалася погашати кредит зі сплатою відповідної плати за користування кредитом, а саме: плаваючої процентної ставки, що складається з  фіксованого відсотку 5,99%  річних та FIDR (процентна ставка  по строкових депозитах фізичних осіб у валюті,тотожній валюті  Кредиту , що розміщені в Банку на строк 366 днів)    з кінцевим терміном повернення  07 грудня 2031  року.

 В порушення  умов договору   ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконувала, а саме п. п.  1.1, п 1.5.1 частини 2 Кредитного договору, що передбачає зобов’язання позичальника  сплачувати відсотки за користування  кредитом  та  здійснювати погашення кредиту відповідно до  Графіка погашення кредиту,  зокрема  не виконуючи графік погашення кредиту, порушуючи порядок та строки  сплати відсотків.

 У зв’язку з невиконанням позичальником умов  Кредитного договору – позивач  06.03. 2008р  направив позивачеві вимогу про  дострокове погашеня  заборгованості за Кредитним договором  в строк не пізніше 30 календарних  днів з дня отримання  вимоги.

   Відповідач станом на   10.06.2010 року має заборгованість:    

 -  28 900  дол. США   -  заборгованість за кредитом;

 - 11 093, 45  дол. США   -  заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахованих  за період з 25.11.2007р по 03.01.2008р за ставкою 13,49% річних; з 04.01.2008р по 30.11.2008р за ставкою 17,49% річних;  з 01.12.2008р по 31.12.09 р за ставкою 20,49% річних ;

 -  23 434,73грн - пеня , нарахована на прострочені суми заборгованості  за період з 07.12.2007р по 29.04.2008р; з 29.04.2009р по 27.05.2009р в розмірі 1%  за кожен  день прострочки і що еквівалентно  2 959, 64 дол. СШАза несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

      Загальна сума заборгованості  складає 42 953,09 дол. США, що еквівалентно  340 106,87грн

 за офіціальниму курсом  НБУ на 09.06.2010р  -7,9181грн  (а/с100).

      Зобов’язання за вказаним договором забезпечено договорами поруки укладеними з поручителями -  ОСОБА_2 та ОСОБА_3

       Вимоги позивача до поручителів  щодо виконання забезпеченого зобов’язання  залишені без задоволення.

       Просять  позов задовольнити.

       ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, вимоги позивача не визнає і просить в задоволенні позову відмовити,  справу розглянути   за участю її представника за довіреністю ОСОБА_7, про що повідомила суд письмово.

       ОСОБА_7 у судовому засіданні  позовні вимоги  Банку не визнає, і вважає що позов задоволенню не підлягає  зі  слідуючих підстав.

      Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

      Правовідносини, які виникають із кредитного договору між позивачем та ОСОБА_1, за своєю суттю є зобов’язанням, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання   зобов’язання. Валюта   зобов’язання — це валюта, в якій виражається   зобов’язання, а валюта виконання зобов’язання — це валюта платежу .  Валютою зобов’язання в даному випадку є Долар США.Виконання зобов’язання також проводилося у іноземній валюті.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов,язання в іноземній валюті. Ст. 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов,язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов,язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на теріторії України за зобов,язаннями допускається в порядку та на умовах, встановлених законом, а саме    за індивідуальною ліцензією, виданоюНБУ  на проведення банківської операції в іноземній валюті. Викладені в кредитному договорі положення щодо іноземної валюти договору та валюти виконання зобов’язання суперечить нормі прямої дії ст. 99 Конституції України, ч. 1 ст. 524, ч. 1 ст. 533 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 6 Закону України « Про Національний банк України », п. „ г ” ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ № 15-93 від 19.02.1993р., а тому позов не може бути задоволений.

Відповідач  ОСОБА_2 та його представник за довіреністю  ОСОБА_9 , відповідач ОСОБА_3 та його представник за довіреністю ОСОБА_10 позов не визнали,  посилаючись на його недоказаність, порушенні ст.. 99Конституції України, 533 ЦК України, та порушенні позивачем  умов договору поруки , а саме не повідомив поручителів  про невиконання позичальником  умов кредитного договору, що привело до збільшення об’єму  відповідальності поручителів вдвічі. Просять у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення , дослідив матеріали справи, суд приходить до наступного.

         Як вбачається з матеріалів справи  між ОСОБА_1 (після одруження ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» ( після зміни типу  банку  ПАТ «ОТПБанк» 07.12.2006р. був укладений кредитний договір  № МL -202/169/2006  , згідно якого  ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі  30 000,00  доларів США  зі сплатою   за користування кредитом  плаваючої процентної ставки, що складається з  фіксованого відсотку 5,99%  річних та FIDR (процентна ставка  по строкових депозитах фізичних осіб у валюті,тотожній валюті  Кредиту , що розміщені в Банку на строк 366 днів). Строк повернення  кредиту 07 грудня 2031  року.  Вказані обставини підтверджуються  копією кредитного договору № МL -202/169/2006  від 07.12.2006р (а/с5-6), частиною другою  зазначеного Кредитного договору(а/с7-13), меморіальним валютним договором (а/с20), копією кредитної заявки ОСОБА_1 від 07.12.2006р. про надання кредиту в розмірі 30 000 дол. США на поточний рахунок , відкритий в ЗАТ «ОТП Банк» (а/с89).

 В порушення умов кредиту , а саме п1.1 та п.1.5.1 частини №2 кредитного договору, та норм закону  - ОСОБА_1 зобов’язання   виконувала з порушенням графіка , а з 07.12.2007р. перестала виконувати взяті зобов’язаня,  що підтверджується  розрахунком заборгованості (а/с77) і станом на 08.02. 2010 р. , тобто до звернення до суду  , мала заборгованість  за тілом кредиту -28 900 дол. США та 11 093,45 дол. США  по відсоткам за користування кредитом та 2 959,64 дол. США по нарахованій пені.

Згідно зі ст. 525, 526, 530  ЦК України зобов’язання  повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання  зобов’язання не допускається, боржник не   звільняється від відповідальності за невиконання  грошового зобов’язання. Нормами ст. ст. 610-611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають передбачені законом наслідки.  

Відповідно до    частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право  кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

ОСОБА_1    порушувала умови кредитного договору, а також ст.. 509, 526, 1054 ЦК України  .

Згідно наданого розрахунку заборгованості (а/с 77,100)) , заборгованість   ОСОБА_1     складається з наступного:

-  28 900  дол. США   -  заборгованість за кредитом;

 - 11 093, 45  дол. США   -  заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахованих  за період з 25.11.2007р по 03.01.2008р за ставкою 13,49% річних; з 04.01.2008р по 30.11.2008р за ставкою 17,49% річних;  з 01.12.2008р по 31.12.09 р за ставкою 20,49% річних ;

 -  23 434,73грн - пеня , нарахована на прострочені суми заборгованості  за період з 07.12.2007р по 29.04.2008р; з 29.04.2009р по 27.05.2009р в розмірі 1%  за кожен  день прострочки і що еквівалентно  2 959, 64 дол. США за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

      Загальна сума заборгованості  складає 42 953,09 дол. США, що еквівалентно  340 106,87грн

 за офіціальниму курсом  НБУ на 09.06.2010р  -7,9181грн .

     Тому у відповідності до вимог ст.. ст.. 526, 610 – 611 , 1040,1050 ЦК України - 340 106,87грн,     що еквівалентно 42 953,09   доларам  США  ОСОБА_1 повинна відшкодувати Банку.

    Прохаючи відмовити в задоволенні позову , представник ОСОБА_1 – ОСОБА_7 посилається на те , що кредитний договір укладений в іноземній валюті  і валютою зобов’язання в даному випадку є долар США ,  валютою виконання зобов’язання  по кредитному договору  є також  дол.. США, що суперечить  ст.. 99 Конституції України, ст.. 524 ЦК України, що передбачають  грошову  одиницю в Україні – гривня.

Проте з такими висновком суд не може погодитися.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів у іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті є Закон України «Про банки і банківську діяльність», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Декрет КМУ від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” не містить  заборони надання кредиту в іноземній валюті.

Ст. 19   Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що Банк має право здійснювати банковську діяльність  тільки після отримання  банківської ліцензії, яка видається НБУ.

Відповідно до ст.. 47  зазначеного Закону  на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення  залучених коштів  від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Частиною 1 ст. 49 також передбачено  розміщення залучених  коштів  від свого  імені  визнається кредитною операцією. Відповідно до ст.. 2 Закону України  «Про банки і банківську діяльність» коштами є гроші у національній або  іноземній валюті або їх еквівалент.

По своїй суті  цивільно – правовий договір – це    правова форма  узгодження волі сторін і у відповідності до ст.629 ЦК України  договір є обов’язковим  для виконання  сторонами.

ОСОБА_1 просила надати їй кредит в доларах США, була ознайомлена з умовами кредитного договору і наслідками його невиконання.

Тому суд не вбачає підстав у відмові задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості  за кредитним договором з ОСОБА_1

          В забезпечення виконання кредитного договору   № МL -202/169/2006  від 07.12.2006р     був укладений довір поруки   № СGML -202/169/2006/1 з ОСОБА_2 та договір поруки №   СGML -202/169/2006 з ОСОБА_3, що також підтверджується копіями  договорів поруки (а/с14-19).   Відповідно  п. 1.1 договорів поруки   - Поручителі зобов’язалися  відповідати за повне та своєчасне  виконання Боржником його боргових зобов’язань перед кредитором за Кредитним договором в повному  обсязі таких зобов’язань і відповідають як солідарні боржники  .  

           Прохаючи стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по зобов’язанням ОСОБА_1, позивач посилається на умови кредитного договору та на те, що вимога Банку до поручителів  щодо виконання забезпеченого зобов’язання  залишені без задоволення. Як стверджують відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніяких вимог  вони не отримували і про порушення ОСОБА_1 своїх зобов’язань дізналися після звернення позивача до суду.

     Статтею 3 договорів поруки передбачено,  що у випадку  невиконання Боржником  боргових зобов’язань  перед кредитором за Кредитним договором, Кредитор має право  звернутися до Поручителя з вимогою  про виконання Боргових зобов’язань  . Поручитель  приймає на себе зобов’язання , у випадку  невиконання Боржником  боргових зобов’язань  перед кредитором за Кредитним договором, здійснити  виконання боргових зобов’язань  в обсязі, заявленому  Кредитором протягом  3-х  банківських днів з дати отримання  письмової вимоги Кредитора. Обов’язок поручителя  виконати  боргові  зобов’язання  виникає  при отриманні від Кредитора відповідної вимоги.(п. п 3.1; 3.2; 3.4 ).

    Дійсно, на ст..25, 26 справи є досудова вимога позивача про погашення  заборгованості за кредитним договором № МL -202/169/2006 від  07 грудня 2006 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, датована 06.03.2008р., але як доказ  відправлення вимог  надана виписка з реєстру поштових  повідомлень від 02.02.2010року (а/с27)  і на зворотній стороні – фіскальний чек про відправлення також від 02.02.2010р. Про те, що відповідачи отримали це поштове відправлення доказів не надано. Тобто, на протязі  більше 2-х років позивач не повідомляв поручителів  про порушення Боржником умов кредитного договору,  а саме:  не виконував  взяті зобов’язання по умовам договору чим порушили вимоги ст.. 526 ЦК України   і що збільшило об’єм  відповідальності поручителів.

    Виходячи з наведеного суд вважає в цій частині вимог позивача відмовити.

    У відповідності до ст.. 88 ЦПК України підлягає задоволенню вимога про відшкодуваня судових витрат, які підтверджені документально, а саме судовий збір в сумі 1 700грн та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в суді – 120 грн..

    Керуючись ст.. 10,11,88,212-215 ЦПК України,   ст.ст..   629;   533ч   3 ; 525;   526; 530 ; 509 ; 610-611;   1054,1050 ЦК України,   Законом України «Про банки і банківську діяльність», Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд -

В И Р І Ш И В :

    Позов  Публічного акціонерного  товариства «ОТП Банк» задовольнити частково.

    Стягнути з  ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_1)  ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь  ПАТ «ОТП Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором  № М L  - 202/169/2006 від 07.12.2006р     340 106 грн 87 коп та судових витрат  в сумі 1820 грн.

    В задоволенні  інших вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана  протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суд