Справа №2 – 761/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року                                                      м. Галич

Галицький районний суд  Івано – Франківської області в складі:

                    головуючого                              судді       Клюби В. В.

                    секретаря                                                     Целюпи А. Б. , Борисевич Н. В.

з участю:   позивача (відповідача)                               ОСОБА_2

                    представника позивача (відповідача)       ОСОБА_3

                    представника відповідача                         ОСОБА_4

                    представника відповідача (позивача)      ОСОБА_5                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Галицької міської ради та ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень виконавчого комітету міської ради, недійсним ордера на жиле приміщення та виселення з житлових приміщень та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про втрату права на житло, -

установив:

               ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом і просить визнати: незаконними рішення виконавчого комітету Галицької міської ради від 26 березня 2008 року №82 в частині, що стосується ОСОБА_6 та від 14 квітня 2010 року №55 повністю; недійсним ордер №1668, виданий 29 квітня 2010 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7 та її малолітнього сина ОСОБА_1, а також виселити ОСОБА_6 разом з малолітнім сином ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

                Позивач посилається на ті обставини, що з 13 серпня 1985 року працювала у Галицькому ПМК - 254 тресту "Прикарпатжитлобуд", в зв'язку з чим їй було надано АДРЕСА_4 В подальшому в ході реорганізації підприємства вона продовжувала працювати і проживати у гуртожитку. Крім цього вона перебуває на квартирному обліку у Галицькій міській раді. З 2002 року вона стала проживати у АДРЕСА_2 однією сім'єю з ОСОБА_8, у якого була мати, ІНФОРМАЦІЯ_2 і яка потребувала стороннього догляду, що було причиною її переїзду до ОСОБА_8. А у 2003 році  до неї звернулася ОСОБА_9 з проханням дозволити її доньці, ОСОБА_6 та її зятю тимчасово проживати у її кімнаті, на що вона дала згоду з умовою оплати за комунальні послуги. У травні 2010 року вона отримала лист від Галицької міської ради з проханням прибути для вирішення питання приватизації кімнати. У міській раді вона дізналася, що відповідачу ОСОБА_6 надано право на постійну реєстрацію у її кімнаті, на виготовлення технічної документації на квартиру та видано ордер. Рішенням виконавчого комітету міської ради присвоєно нові номери квартир, хоча у гуртожитку були тільки кімнати. Відповідачу ОСОБА_6 було видано ордер, хоча рішення про надання кімнати не приймалося. ОСОБА_6 самовільно переобладнала кімнату, що не відповідає положенням ст. 376 ЦК України. Крім цього згідно ст. 58 Житлового кодексу України ордер може бути видано тільки на вільне житлове приміщення і в даному випадку цю правову норму було порушено. Також вона не давала ОСОБА_6 письмової згоди на її вселення та вселення малолітнього сина в кімнату гуртожитку. Відповідно до ст. 99 Житлового кодексу України ОСОБА_6, як тимчасовий мешканець не має самостійного права на користування кімнатою і згідно ст. 98 Житлового кодексу України  підлягає виселенню разом із членами сім'ї. Просить позов задовольнити.        

              ОСОБА_6 в свою чергу звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про втрату права на житло, посилаючись на ті обставини, що їй рішенням виконкому Галицької міської ради № 103 від 24 червня 2003 року надано дозвіл на реєстрацію в гуртожитку по АДРЕСА_4 14 березня 2005 року вона була тимчасово зареєстрована за вказаною адресою, а з 18 квітня 2008 року реєстрація є постійною. У зв'язку з переобладнанням гуртожитку в житловий будинок їй видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 Крім неї в ордер включено її неповнолітнього сина ОСОБА_1. Проте, за вказаною адресою залишається зареєстрована ОСОБА_2, яка фактично не проживає у квартирі з 2002 року. Як їй відомо ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_2 У зв'язку з цим просить визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1  

               Ухвалою Галицького районного суду від 12 серпня 2010 року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_2 прийнято до сумісного розгляду із справою за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Галицької міської ради та ОСОБА_6 та об'єднано вказані позовні вимоги в одне провадження, крім того до участі в справі залучено службу у справах дітей Галицької районної державної адміністрації для подання висновку та надання передбачених законом повноважень.  

               В судовому засіданні позивач та представник позивача первісні позовні вимоги підтримали, позовних вимог ОСОБА_6 не визнали і пояснили, що з 13 серпня 1985 року позивач працювала маляром - штукатуром Галицької ПМК - 254 тресту "Прикарпатжитлобуд" і їй було надано АДРЕСА_4 де вона була прописана 31 жовтня 1985 року. У гуртожитку вона проживала із дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. У 2002 році вона була змушена переїхати у АДРЕСА_2 де проживав її співмешканець ОСОБА_8, для того щоб доглядати його стареньку матір, яка хворіла і потребувала стороннього догляду. Однак там вона проживала тимчасово. У 2003 році до неї звернулася матір ОСОБА_6, яка попросила дозволити її дочці та зятю тимчасово пожити у її (ОСОБА_2) кімнаті. Вона на це погодилася з умовою оплати комунальних послуг. У травні 2010 року вона отримала лист Галицької міської ради з проханням терміново  прибути для вирішення питання приватизації кімнати, в якій вона зареєстрована. У міській раді їй стало відомо, що рішенням Галицької міської ради ОСОБА_6 видано  ордер на квартиру АДРЕСА_1 Вважає, що оскільки вона тривалий час зареєстрована та фактично проживала у АДРЕСА_4 не надавала нікому письмової згоди на вселення у свою кімнату, не укладала договору піднайму, то ОСОБА_6 незаконно надано дозвіл на реєстрацію у АДРЕСА_4 Крім того згідно положень Житлового кодексу України ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення в той час як вона досі залишається зареєстрованою за вказаною адресою. Вже близько 25 років вона (ОСОБА_2) зареєстрована за вказаною адресою та фактично постійно там проживала понад 17 років, не має іншого власного житла, то відповідно не може бути виселена із вказаного житлового приміщення. Причину, по якій вона (ОСОБА_2 тимчасово проживала у АДРЕСА_2 вважає поважною. Посилання ОСОБА_6 на ст. 107 Житлового кодексу України вважає безпідставними та такими що не заслуговують на увагу.

               Просять позов задовольнити з наведених у позовній заяві підстав, у задоволені зустрічного позову просить відмовити.

              Представник відповідача (позивача) позовних вимог ОСОБА_2 не визнав, позовні вимоги ОСОБА_6 підтримав і суду пояснив, що ОСОБА_6 рішенням Галицької міської ради було надано право на реєстрацію у АДРЕСА_4 У зв'язку з переобладнанням гуртожитку  в житловий будинок видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 Проте, у квартирі залишається зареєстрованою ОСОБА_2, яка фактично не проживає у вказаному житловому приміщенні з 2002 року. Факт не проживання ОСОБА_2 підтверджується актом обстеження житлово - побутових умов, крім того сама ОСОБА_2 у своїй позовній заяві стверджує, що дійсно вибула із вказаного житлового приміщення у АДРЕСА_3 у 2002 році, де і проживає по даний час.

             Просить позов ОСОБА_6 задовольнити з наведених у позовній заяві підстав, у задоволені позову ОСОБА_2 просить відмовити.

            Представник Галицької міської ради позову ОСОБА_2 не визнала і вважає позовні вимоги ОСОБА_6 підставними, оскільки ОСОБА_2 у 2003 році було надано дозвіл ОСОБА_6 із сім'єю на реєстрацію і відповідно проживання у АДРЕСА_4 У 2005 році ОСОБА_6 була тимчасово зареєстрована за вказаною адресою, а у 2008 році їй було надано право на постійну реєстрацію, оскільки у вересні 2005 року сім'я  ОСОБА_6 була зарахована на квартирний облік для покращення житлових умов на першочергове забезпечення. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 та її неповнолітній син на законних підставах проживали у АДРЕСА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Галицької міської ради їй було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 Так як ОСОБА_2 фактично з 2002 року не проживає у АДРЕСА_4 вона втратила прав на житло і відповідно не має права на його приватизацію.

              Представник служби у справах дітей Галицької районної державної адміністрації вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 є підставними, оскільки вона разом із малолітнім сином законно отримала житло.  

              Заслухавши в судовому засіданні доводи сторін, дослідивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 слід задовольнити, в задоволенні позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Галицької міської ради та ОСОБА_6 слід відмовити.

              Судом встановлено, що ОСОБА_2 із 1985 року до 2002 року проживала у АДРЕСА_4 де була зареєстрована і залишається зареєстрованою по сьогоднішній день. Також у 1988 році її було взято на квартирний облік у Галицький міській раді. ОСОБА_6 . В. з 2003 року проживає у спірній кімнаті, а у 2005 році була тимчасово зареєстрована і у цьому ж році разом із чоловіком ОСОБА_10 та малолітнім сином ОСОБА_1 були взяті на квартирний облік для першочергового покращення житлових умов. На підставі рішення виконавчого комітету Галицької міської ради ОСОБА_6 29 квітня 2010 року видано ордер на право заняття разом із малолітнім сином ОСОБА_1 АДРЕСА_4оскільки кімнатам вказаного гуртожитку присвоєно інші номер (змінено нумерацію кімнат). Також було надано дозвіл на приватизацію кімнат у гуртожитку У 2002 році ОСОБА_2 вибула у АДРЕСА_3де проживає із ОСОБА_8 по сьогоднішній день. В даний час ОСОБА_6 разом із малолітнім сином ОСОБА_1 проживають у АДРЕСА_4 яка переобладнана на дві кімнати  

              Наведені факти підтверджується в судовому засіданні: поясненням сторін та представників сторін; копіями паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_6; копією трудової книжки ОСОБА_2; довідкою комунального підприємства "Житлово - комунальне підприємство м. Галича" №70 від 31 травня 2010 року; рішеннями виконавчого комітету Галицької міської ради №103 від 24 червня 2003 року, №187 від 28 вересня 2005 року,  №82 від 26 березня 2008 року; №55 від 14 квітня 2001 року та Додатком №1 (Списком жильців АДРЕСА_4); ордером на жиле приміщення №1668 виданим виконавчим комітетом Галицької міської ради від 29 квітня 2010 року; справами квартирного обліку  ОСОБА_2 №447 та ОСОБА_10 №293; Технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 .

              Згідно довідки №11 від 23 червня 2010 року ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходиться під наглядом сімейного лікаря в зв'язку із хворобою.

              Як вбачається з акта обстеження житлово – побутових умов від 21 травня 2010 року, складеного Горожанською сільською радою, ОСОБА_2 з 2002 року поживає у с Горожанка і доглядає за матір'ю свого співжителя ОСОБА_11.

              Відповідно до довідок Горожанської сільської ради №№882, 883 від 27 серпня 2010 року за ОСОБА_2 та ОСОБА_8 не числиться у АДРЕСА_2 будь - яке рухоме чи нерухоме майно.

              Згідно з довідками Межигорецької сільської ради Галицького району №206 від 16 вересня 2010 року та фельдшерсько – акушерського пункту АДРЕСА_3 ОСОБА_11 протягом останніх десяти років (до квітня 2010 року) проживала у АДРЕСА_3 у свого сина ОСОБА_12 з його сім'єю.

             Також відповідно до довідки Горожанської сільської ради № 967 від 19 жовтня 2010 року.  

             Згідно ст. 107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту договір найму вважається розірваним з часу вибуття.

             Факт вибуття ОСОБА_2 на постійне місце проживання у АДРЕСА_2 підтверджено у судовому засіданні поясненням сторін та вищезазначеними дослідженими в судовому засіданні доказами.

             При цьому суд вважає доводи, викладені ОСОБА_2 на обґрунтування своїх заперечень проти позову ОСОБА_6 в частині поважності причин її відсутності по місцю реєстрації безпідставними, оскільки представлені на їх обґрунтування докази є суперечливими і не переконливими для суду.      

             Тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_6 слід задовольнити і визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування вказаним житлом.

              В зв’язку із втратою ОСОБА_2 права на користування спірним житлом і задоволенням зустрічних позовних вимог, суд вважає, що ОСОБА_2 не має права вимагати визнання недійсним рішення виконавчого комітету, що стосуються інтересів ОСОБА_6 а також вимагати визнання ордеру недійсним та виселення її разом із малолітнім сином із займаного ними житла.

              На підставі вищевикладеного, ст. ст. 42, 58, 59, 13, 107, 116 Житлового кодексу України, керуючись  ст. ст. 3, 209, 213 – 215, 223  ЦПК  України, суд, -

вирішив:

      Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про втрату права на житло задовольнити.

 Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право  користуванням жилим приміщенням – квартирою (кімнатою) АДРЕСА_4

     В задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Галицької міської ради та ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень виконавчого комітету міської ради, недійсним ордера на жиле приміщення та виселення з житлових приміщень відмовити.

               Рішення суду  може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано – Франківської області протягом десяти днів з часу проголошення рішення через Галицький районний суд

              Головуючий: