№ 2-4004/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року м. Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі :
головуючого судді – Мельник І.Г.,
при секретарі – Догаєвій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до ОСОБА_1 про стягнення суми грошових коштів за договором про навчання, зустрічному позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про розірвання договору та звільнення від виконання зобов’язань за договором,
третья особа Донецький національний університет
ВСТАНОВИВ :
У квітні 2010 року позивач в особі ВАТ "МК "Азовсталь" звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, виплачену за його навчання у вищому учбовому закладі, із врахуванням встановленого індексу інфляції, 5% штрафу і 3% річних у загальному розмірі 14941,54грн., посилаючись на наступні обставини. Відповідач, перебуваючи з ВАТ «МК «Азовсталь» в трудових відносинах, уклав з останнім договір № 195/з-04 від 30.08.2004р., відповідно до якого позивач виконав всі умови цього договору, а також договору, укладеному з Донецьким національним універсітетом (далі – ДонНУ), щодо оплати за навчання працівника ОСОБА_1 в учбовому закладі. Адже, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов"язання за договором, передбачені: у п 2.3, що полягає на протязі всього часу поступлення, навчання в ДонНУ та не менш як п’ять років після закінчення учбового закладу і отримання диплома про вищу освіту встановленого зразку сумлінно працювати на підприємстві відповідно до вимог ст..139 КЗпП України, 16.11.2009 року на підставі наказу № 319 був звільнений з ВАТ "МК "Азовсталь" за власним бажання (ст.38 КЗпП України). За таких обставин відповідно до п. 4.1 договору № 195/з-04 відповідач повинен повернути (компенсувати) суму, фактично затрачену позивачем на його навчання у розмірі 13500грн., і відповідно до п. 4.3 договору здійснити повернення грошової суми із нарахуванням на всю оплачену підприємством суму штрафу 5%, що становить 675 грн. Відповідно до вимог п.2 ст.625 ЦК України, відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індекса інфляції за весь час просрочки, що в даному випадку становить 634,50грн., і 3% річних від простроченої суми що становить 132,04грн. Просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості за договором у розмірі 14941,54грн та судові витрати.
03.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду зустрічним позовом до ВАТ "МК "Азовсталь" про захист прав споживачів, розірвання договору № 195/з-04 від 30.08.2004р., який був укладений між ним та ВАТ "МК "Азовсталь", звільнення його від виконання обов’язків за цим договором. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що не зважаючи на те, що відповідно п.2.4 договору № 195/з-04 ВАТ «МК» Азовсталь» взяло на себе обов’язок своєчасно і в повному обсязі перераховувати ДонНУ оплату за його навчання, він вимушений був підписати додаткову угоду до договору № 195/з-04 і частково оплатити вартість навчання. Крім того, відповідно до п.2.5 договору підприємство, після закінчення ним навчання зобов’язувалося надати йому робоче місце відповідно до отриманої спеціальності, але з моменту отримання ним диплому 30.06.2009 року і по день звільнення 16.11.2009 року, підприємство не пропонувало йому ні яких вакансій за спеціальністю. Вважає, що з боку відповідача ВАТ "МК "Азовсталь" була порушена, як ст..10 ч.4 Закону України «Про захист прав споживачів» , так и вимоги ст..ст.651,652 ЦК України, а саме в зв’язку суттєвим порушенням підприємством умов договору.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, що діє за довіреністю, посилаючись на чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, і надала пояснення, що викладені у змісті позовної заяви. Зазначила, що до теперішнього часу відповідач добровільно умови зобов"язання не виконав. Що стосується зустрічного позову, просила відмовити в його задоволенні, вказувала, що ОСОБА_1 помилково посилається на Закон України «Про захист прав споживачів», відносини, які склалися між ним та підприємством регулюються договірними правовідносинами. Стосовно додаткової угоди, то ОСОБА_1 підписав її, повинен був частково внести плату за своє навчання, при цьому умови договору ця угода не змінювала. Відповідно до п.2.5 договору підприємство після закінчення ОСОБА_1 навчання зобов’язане надати йому робоче місце відповідно до спеціальності при наявності вакансії, умови договору свідчать про те, що у підприємства не має прямого обов’язку наданні ОСОБА_1 робочого місця. Крім того, цивільним законодавством передбачені підстави для розірвання договору, вони повинні бути суттєвими, з боку ОСОБА_1 не надано доказів, як б свідчили саме про суттєві порушення договору з боку підприємства.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні, заперечуючи проти позову ВАТ "МК "Азовсталь", і підтримуючи свої позовні вимоги, пояснив, що, дійсно, працюючи на підприємстві ВАТ "МК "Азовсталь", укладав договір з оплати підприємством його навчання у ДонНУ, за останній курс навчання він вимушений був самостійно частково оплатити своє навчання, а після отримання диплому, сам займався пошуком роботи за спеціальністю на підприємстві відповідача. В зв’язку з тим, що відповідач не надав йому роботу за спеціальністю змушений був звільнитися, при цьому він звертався письмовою заявою до директора по персоналу та адміністрації, в якому вказував причину звільнення з підприємства, а також звертався з проханням не повертати підприємству витрачені на його навчання кошті, але йому було в цьому відмовлено.
Представник третьої особи Донецького національного університету Федоренко І.В., який діє на підставі довіреності будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та заперечення, в яких вказував, що ОСОБА_1 навчався у Донецькому національному університеті на економіко-правовом факультеті за спеціальністю економічна кібернетика з заочною формою навчання з 01.09.2004 року по 30.06.2008 рік за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр і з 01.09.2008 року по 30.06.2009 рік та за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістр. ОСОБА_1 навчався на умовах повної компенсації витрат на навчання, так як замовником його навчання виступало ВАТ «МК»Азовсталь». 01 липня 2008 року між університетом, ВАТ «МК»Азовсталь» і ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1, згідно якої сторони домовились, що вартість навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр складає 8860 гривень, оплата проводиться ВАТ «МК»Азовсталь» у сумі 2700 гривень і ОСОБА_1 у сумі 6160 гривень. ВАТ «МК»Азовсталь» і ОСОБА_1 повністю виконали свої зобов’язання перед університетом, щодо оплати, університет також виконав свої зобов’язання перед ВАТ «МК»Азовсталь» і ОСОБА_1 щодо надання освітньої послуги. У Договорі від 28.09.2004 року і Додаткової угоди від 01.07.2008 року ВАТ «МК»Азовсталь»не брало на себе зобов’язання щодо працевлаштування ОСОБА_1 після завершення навчання. ОСОБА_1 зобов’язався не менш ніж п’ять років відпрацювати у ВАТ «МК»Азовсталь», без зазначення посади, в свою чергу ВАТ «МК»Азовсталь» зобов’язувалось надати робоче місце у відповідності до отриманої ОСОБА_1 спеціальності тільки при наявності вакансії. Таким чином вважає, що у разі відсутності у ВАТ «МК»Азовсталь» вакансії за отриманою ОСОБА_1 спеціальністю, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, у зустрічному позові ОСОБА_1 необхідно відмовити, по наступним підставам.
Сторонами не оспорюється перебування відповідача у трудових правовідносинах і це підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 з 19.02.2001р. до 16.11.2009р. працював у ВАТ "МК "Азовсталь", звільнений за наказом № 319 від 16.11.2009р. за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (а.с. 40, 41).
Відповідно до п.п. 2.2., 2.4., 3.1 Договору № 195/з-04 від 30.08.2004р., що був укладений між працівником ОСОБА_1 і ВАТ "МК "Азовсталь" у період роботи відповідача, підприємство зобов"язалося своєчасно і в повному обсязі, що в грошовому виразі становить 13500грн. (п. 3.1.) - здійснювати оплату за навчання свого працівника ОСОБА_1 у вищому учбовому закладі - ДонНУ, а працівник зобов"язався: виконувати вимоги учбового плану, оволодіваючи теоретичними знаннями та практичними навичками, захистити дипломну роботу за темою, пов"язаною із роботою ВАТ "МК "Азовсталь" та ін. (п. 2.2.); протягом всього часу навчання: вступу, навчання у ВУЗі і не менше п"яти років після закінчення навчання і отримання державного диплому працювати на підприємстві добросовісно, згідно із вимогами ст. 139 КЗпП України (п. 2.3.) (а.с. 11). Договір, підписаний представником адміністрації підприємства і відповідачем, що не заперечувалось сторонами.
На виконання п. 2.1 цього договору між ВАТ "МК "Азовсталь" і ДонНУ було укладено договір № 133/з-04 1954/25-70/-04 від 28.09.2004р. про зобов"язання підприємства-позивача здійснити за свій рахунок навчання у закладі освіти студентів, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 12-13). У змісті цього договору у п.1, вказано, що виконавець бере на себе зобов’язання за рахунок коштів Замовника здійснити навчання Студентів, відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня магістр з 1 курсу економіко-правового факультету за спеціальністю економічна кібернетика. Згідно з п.1 додаткової угоди № 1 до договору № 1954/25-70/04 133/з-04 від 28.09.2004 року між ВАТ "МК "Азовсталь", ДонНУ і ОСОБА_1, яка була нами підписана, вартість освітньої послуги за п’ятий курс навчання, для здобуття ОСОБА_1 освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальністю «економічна кібернетика» складає 8860 гривень. Плата за навчання вноситься: підприємством у сумі 2700 гривень, ОСОБА_1 6160 гривень у строк до 01.12.2008 року (а.с.55). При цьому відповідно до додаткової угоди, умови договору від 28.09.2004 року не змінені і діють далі без змін.
Дані обставини свідчать, що ОСОБА_1 при укладанні додаткової угоди виражав своє волевиявлення, тому суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що він змушений був підписати цю додаткову угоду.
За інформацією Донецького національного універсітету ОСОБА_1 був зарахований на 1 курс безвідривного відділення економіко-правового факультету на спеціальність "Економічна кібернетика" за наказом № 535/10 від 31.08.2004р. (а.с. 16).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Виконання зобов"язання позивачем умов названих договорів підтверджується платіжними дорученнями від № 3000122644 від 12.10.2004р., № 3000136240 від 16.02.2005р., № 3000161686 від 29.09.2005р., № 3000179580 від 20.02.2006 року, № 3000209243 від 18.09.2006 року, № 3000229846 від 19.02.2007р., № 3000265630 від 19.10.2007р., № 3000289311 від 17.03.2008р. про перерахування на рахунок учбового закладу обумовленої суми за навчання працівника підприємства ОСОБА_1 щорічно у загальному розмірі 1350грн. (а.с.10, 20-35), а також відповідно до додаткової угоди № 1 платіжні доручення № 3000329389 від 11.03.2009р., № 3000332593 від 13.04.2009р.(а.с.35-36).
Згідно з додатковою угодою № 1 до договору № 1954/25-70/04 133/з-04 від 28.09.2004 року
Судовим розглядом встановлено факт порушення відповідачем вимог п.2.3 Договору № 195/з-04, про що свідчать наступні зібрані докази.
З наказу № 319 ВАТ "МК "Азовсталь" від 16.11.2009р. вбачається, що ОСОБА_1, електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання товстолистового цеху, звільнений за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України з 18.11.2009р. (а.с. 40).
Відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
В судовому засіданні відповідач не спростував доводів позову про відшкодування ним витрат на його навчання, понесених підприємством, в порядку досудового врегулювання спору і станом на день вирішення справи.
Тому, із врахуванням наказу про його звільнення з роботи за власним бажанням, що є свідченням порушення вимог ст. 139 КЗпП України, суд вважає доведеним факт неналежного виконання зі сторони відповідача умов договору з оплати підприємством його навчання.
За таких обставин, суд стягує з відповідача на користь позивача згідно з розрахунком суми боргу (а.с. 7), із врахуванням встановленого індексу інфляції, обчисленого в порядку ст. 625 ЦК України згідно із положеннями Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із подальшими змінами, на підставі розрахованих Міністерством статистики України індексів інфляції, за весь час прострочення зобов"язання 14134,505грн., з яких 13500грн. - основна сума боргу, 634,50грн. - інфляційна складова, а також стягує нараховані 3% річних від простроченої суми у розмірі 132,04грн., суму штрафу у розмірі 675 грн., а всього суму заборгованості перед позивачем – 14941,54грн.
Відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розірвання договору № 195/з-04 від 30.08.2004р., який був укладений між ним та ВАТ "МК "Азовсталь", звільнення його від виконання обов’язків за цим договором, задоволенню не підлягають.
Крім того, суд вважає, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати, в розмірі оплати позивачем позову судовим збором в сумі 149,42 грн., і витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120грн. (а.с. 1,2).
На підставі ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79,88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до ОСОБА_1 про стягнення суми грошових коштів за договором про навчання, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, 1981 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь В ідкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» суму боргу у розмірі 13500 гривень 00 копійок; суму інфляції у розмірі 634 гривні 50 копійок; 3 % річних у розмірі 132 гривні 04 копійки, 5% штрафу у розмірі 675 гривень 00 копійок, а також судові витрати по оплаті державного мита у розмірі 149 гривень 42 копійки та інформаційно–технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень, а всього – 14941 (чотирнадцать тисяч дев'ятсот сорок одна) гривень 54 копійки, перерахувавши кошти на рахунок ВАТ «МК «Азовсталь», МФО 334970, рахунок отримувача – 26002480020000, ПАТ «Донгорбанк» в місті Маріуполі.
У задоволені позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про розірвання договору та звільнення від виконання зобов’язань за договором, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя в десятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя ___________________________