Апеляційний суд Кіровоградської області
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Справа №22-12758/2010 Головуючий у першій інстанції Ковальчук С.Я.
Категорія 19,27 Доповідач Черниш Т.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого – Кривохижі В.І.,
суддів Голованя А.М.,
Черниш Т.В.,
при секретарі Дімановій Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до АКБ СР «Укрсоцбанк» про розірвання кредитного договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гайворонського районного суду від 8 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
В серпні 2010 року акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кіровоградського відділення Одеської обласної філії ( далі- Банк) звернувся до ОСОБА_3, ОСОБА_4 з зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 18 вересня 2008 року між ним та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 16 794 доларів США на строк до 17 вересня 2022 року, а вона зобов’язувалась повернути Банку цю суму та сплатити у валюті кредиту 14 % річних за користування кредитом.
Поручителем за виконання позичальником своїх обов’язків за кредитним договором виступила ОСОБА_5 за відповідним договором поруки, укладеним 18 вересня 2008 року.
За час користування кредитом ОСОБА_3 порушувала умови договору щодо погашення суми боргу та відсотків у встановлені договором строки, внаслідок чого прострочена заборгованість за кредитом склала 1496,33 дол.США, прострочена заборгованість за процентами- 1774,05 дол.
Посилаючись на такі обставини та передбачене законом і договором право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути з відповідачів солідарно 149353,22 грн., з яких 117255,76 грн.(14794 дол.США) у рахунок строкової заборгованості за кредитом, 11859,76грн. (1496,33 дол.США)- простроченої заборгованості, 14060,94 грн.(1774,04 дол.) заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом, 1882,18 грн. у рахунок пені за прострочення сплати кредиту і процентів та 4294,58 грн. штрафу відповідно до п.4.2 договору.
В процесі розгляду справи ОСОБА_3 пред’явила зустрічний позов про розірвання кредитного договору, мотивуючи позовні вимоги тим, що відбулась істотна зміна обставин, якими вона керувалась під час укладення кредитного договору, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні, погіршення її матеріального становища і неспроможність у зв’язку з цим виконувати умови договору. Оскільки з банком не було досягнуто згоди щодо зміни кредитного договору та приведення його у відповідність з обставинами, які істотно змінились, а Банк заявив про дострокове стягнення кредиту, просила розірвати кредитний договір і припинити нарахування відсотків за користування кредитом.
Рішенням Гайворонського районного суду від 8 жовтня 2010 року первісний і зустрічний позови задоволено. Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АКБ СР «Укрсоцбанк» у рахунок заборгованості за кредитом, процентами та пені 149 353,22 грн., та 1613, 53 грн. судових витрат з ОСОБА_3
Достроково розірвано кредитний договір, укладений 18 вересня 2018 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3
Не погоджуючись з рішенням щодо задоволення зустрічного позову, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» як правонаступник АКБ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило в цій частині рішення змінити та відмовити в розірванні кредитного договору.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Банку доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до суду не з’явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_3 надала заперечення на апеляційну скаргу Банку.
Перевіривши за матеріалами справи законність та обґрунтованість рішення суду в частині, що оскаржується, в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника Банку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту призвело до фінансової неспроможності позичальника продовжувати виконання кредитного договору в умовах кризи, а дострокове стягнення всієї суми кредиту та процентів припиняє кредитні правовідносини сторін кредитного договору.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання (зміна) договору у зв’язку з істотними змінами є самостійним випадком припинення (зміни) договірних обов’язків, метою якого є необхідність відновлення балансу інтересів сторін договору, істотно порушеного внаслідок непередбачуваної зміни зовнішніх обставин, що не залежать від волі сторін.
При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони спочатку здійснюють спроби щодо зміни або розірвання договору за взаємною згодою, як зазначено в ч. 1 ст. 651 ЦК України.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 18 вересня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №430/099ФО1, за умовами якого позичальнику надано кредит в іноземній валюті в сумі 16 794 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 14 відсотків річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 17 вересня 2022 року або достроково у випадках, передбачених кредитним договором (а.с.7-10).
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 18 вересня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк», позичальником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №430/099ФО1-2, за яким остання як поручитель зобов’язалась перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов’язань за договором кредиту №430/099ФО1 від 18 вересня 2008р.(а.с.12-13).
Доказів звернення до Банку з вимогою про розірвання договору кредиту або його зміну ОСОБА_3 не надала.
Обґрунтовуючи вимоги за зустрічним позовом, вона посилалась на те, що з вересня 2008 року відбулась істотна зміна обставин, якими керувалась при укладенні договору кредиту, оскільки значно зріс курс долара США по відношенню до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу, зростання розміру боргу за кредитом і її фінансову неспроможність належно виконувати зобов’язання за кредитним договором.
Однак ч. 2 ст. 652 ЦК України визначено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виконання при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Між тим, вимагаючи розірвання кредитного договору на підставі ст. 652 ЦК України, ОСОБА_3, з урахуванням положень процесуального законодавства щодо обов’язку доказування, не довела наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання зазначеного договору у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору.
Крім того, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена. Позичальник мала можливість передбачити зміну курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з ситуації в країні та динаміки зміни курсів з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації.
Укладаючи спірний договір про надання кредиту в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення кредитного договору не мали будь-яких підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане. На спростування такої обставини ОСОБА_3 будь-яких доказів не надала. Не містять їх і матеріали справи.
Помилковим є посилання суду на фінансову неспроможність позичальника продовжувати виконання договору кредиту в умовах кризи, оскільки, як передбачено ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.
Не узгоджується з вимогами ч.2 ст. 651 ЦК України і не відповідає фактичним обставинам справи та доказам висновок суду про дострокове розірвання кредитного договору внаслідок припинення кредитних правовідносин між сторонами у зв’язку з задоволенням позову Банку про дострокове стягнення кредиту. Відповідно до ч.2 ст.625, ст. 599, ч. 2 ст. 1050 ЦК дострокове присудження до виконання основного зобов’язання не тягне його припинення і не виключає стягнення процентів, пені , збитків та інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня повного розрахунку (фактичного задоволення). Вимогу про розірвання договору кредиту Банк не заявляв.
За наведених обставин суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення зустрічного позову і розірвання кредитного договору. Тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в позові, оскільки обставини, на які ОСОБА_3 посилалась як на підставу цивільно-правових вимог, не можуть бути віднесені до випадків, встановлених договором або законом, в яких згідно ст. 652 ЦК договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін. Доказів наявності передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК обов’язкових умов для розірвання договору поруки позивач не надала.
В решті рішення суду не оскаржується.
Керуючись ст.599, 617, 625, 629, 651, 652, 1046, 1054 ЦК України, ст. ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.
Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 8 жовтня 2010 року в частині вирішення зустрічного позову скасувати.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Укрсоцбанк» про розірвання кредитного договору від 18 вересня 2008 року відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів від дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Судді