АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11а -940/2010р. Головуючий у суді І інстанції Крімченко С.А.
Категорія ст.185 ч.3 КК України Доповідач в апеляції – Палічук А.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Драного О.П.,
суддів – Палічука А.О., Лещенка Р.М.,
за участю прокурора – Єщенко О.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_2 українець, громадянин України, з базовою загальною середньою освітою, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий 15.01.2010 року вироком Олександрійського міськрайонного суду за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 15.01.2010 року та остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком суду з ОСОБА_3 стягнуто 150 гривень 24 коп на користь держави за проведення дактилоскопічної експертизи.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, вирок стосовно якого в апеляційному порядку ніким не оскаржено.
Суд визнав винним та засудив ОСОБА_3 за те, що він 14.04.2010 року з 00 год 05 хв до 1 год за попередньою змовою з ОСОБА_4, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки чужого майна, діючи повторно, прийшли на територію домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 де з приміщення гаражу, що на подвір’ї вказаного домоволодіння, таємно викради автомагнітолу JVC KD-G347 B вартістю 606 гривень 02 коп, 10 CD-дисків вартістю по 1 грн 50 коп за 1 шт., футляр для дисків із замінника шкіри вартістю 25 гривень, а всього викрали майна на загальну суму 646 гривень 02 коп, чим завдали потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на вказану суму. Украденим розпорядились на власний розсуд.
В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи своєї вини та кваліфікації вчиненого ним злочину, просить вирок районного суду змінити, призначивши більш м’яку міру покарання, оскільки він має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батька-пенсіонера, дружина знаходиться у декретній відпустці, у скоєному щиро розкаявся, а також брав активну участь у розкритті злочину.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок районного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винні сть засудженого ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 України при обставинах, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються.
Дії засудженого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у приміщення.
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, його сімейний стан та те, що він не працює, раніше судимий за скоєння аналогічного злочину; обставину, яка пом’якшує покарання – щире каяття, обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння; і з урахуванням усіх обставин справи обґрунтовано призначив покарання засудженому в межах санкції ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст. 71 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2010 року стосовно ОСОБА_3 – без зміни.
СУДДІ: