УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД     ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22 –13337/2010 рік                                                              Головуючий в 1-й інстанції Рибакова В.В.

Категорія 57                                                                                          Доповідач  -   Осіян О.М.  

 У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

        ”23” листопада 2010 року.                                                    м. Дніпропетровськ.

Апеляційний  суд Дніпропетровської області   у складі:

           головуючого    судді -  Михайловської С.Ю.,

           суддів          -  Осіяна О.М., Каратаєвої Л.О.,

           при секретарі             - Пантелеєвій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 26 серпня 2010 року  за позовом   ОСОБА_1 до приватного підприємства «Пектораль», Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації,  Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації, ЗАТ «Запоріжжя-Авто» про зобов’язання перерахувати кошти для придбання автомобіля,  -

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Нікопольського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 26 серпня 2010 року відмовлено у задоволенні позову   ОСОБА_1 до приватного підприємства «Пектораль», Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації,  Управління праці та соціального захисту населення Нікопольської районної державної адміністрації, ЗАТ «Запоріжжя-Авто» про зобов’язання перерахувати кошти для придбання автомобіля.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та  задоволення позову, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити,  а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що рішенням Нікопольського районного суду  Дніпропетровської області від 19 січня 1999 року встановлено, що ОСОБА_1 05 липня 1984 року, повертаючись із роботи додому була травмована автобусом, належним КСП ім.. К.Маркса. Висновком судово-медичної експертизи від 12.04.1985 року встановлено, що в результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди позивачці було ампутовано культю лівої ноги, внаслідок чого вона втратила 60 %  загальної працездатності та 80% професіональної працездатності. А рішенням Нікопольського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 27 травня 2004 року встановлено, що правонаступник ком КСП ім..К.Маркса є ПП «Пектораль». Обидва рішення набрали законної сили.

На підставі довідок МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом другої групи безстроково за загальним захворюванням, але вона придатна до керуванням автомобілем.

У 1994 році позивач була забезпечена автомобілем ЗАЗ-968МД, але строк експлуатації завершився і у 2006 році автомобіль був знятий із обліку у зв’язку із вибраковкою.

Із 10 січня 2005 року позивачка перебуває на обліку  у Головному управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в загальній черзі інвалідів на забезпечення автомобілем «Славута» за пільговою 30 відсотковою вартістю, номер черги 2244.

Врахувавши вимоги Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року №999, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до вимог ст..ст.1195,1202 ЦК України її позов підлягає задоволенню є  безпідставними.

Посилаючись на вказані норми законодавства у позовній заяві та в апеляційній скарзі, позивачка у своїх поясненнях, вказує на те, що її травма пов’язана із виробництвом. Саме цими критеріями вона визначає необхідність задоволення її позову.

Але відповідно до вимог абзацу другого п.2  Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 року №999 для осіб, інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом, що настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - інваліди унаслідок трудового каліцтва), - за рахунок коштів, передбачених у бюджеті Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування); а абзацом четвертим передбачено, що автомобілі для інвалідів унаслідок трудового каліцтва придбаваються Фондом соціального страхування та видаються управліннями виконавчої дирекції.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків місцевого суду не спростовують, а з матеріалів справи вбачається, що передбачені ст.309 ЦПК України підстави для  скасування судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.

Керуючись ст. ст. 307,308, 315 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду  Дніпропетровської області від 26 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: