САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-214/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                 Румянцева О.П.

    при секретарі                 Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради, треті особи: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району, ВАТ «Дніпроенерго» про визнання права користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2009 року позивачі звернулися до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Виконавчого комітету Самарської районної в м. Дніпропетровську ради, Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська, ВАТ «Дніпроенерго» про визнання права користування житловим приміщенням.

 В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на те, що вони станом на 1993 рік разом зі свою сім’єю мешкали в АДРЕСА_2. Квартира складалася з трьох кімнат та в ній усього мешкало 7 осіб, сім’я потребувала поліпшення житлових умов. Позивач ОСОБА_1 працювала в структурному підрозділі Придніпровської ГРЕС та перебувала за місцем роботи на квартирному обліку з 1992 року. На балансі Придніпровської ГРЕС знаходився будинок № 1 по вул. Таманській в м. Дніпропетровську. Наймачем квартири № 7 цього будинку був ОСОБА_4. Він був зареєстрований в квартирі з 06.08.1985 року , а знявся з реєстрації 29.08.1985 року, оскільки виїхав на роботу до Росії, а квартиру забронював. Після закінчення броні ОСОБА_4 не повернувся в квартиру і не прописався в ній. В 1993 році зі згоди керівництва Придніпровської ГРЕС сім’я заселилася у вищевказану квартиру з умовою оплати комунальних платежів. По сьогоднішній день позивачі проживають в квартирі та сплачують квартирну плату та комунальні послуги. Відповідно до виписки з протоколу № 6 спільного засідання адміністрації і профкому СП «Дніпроенергоспецремонт» від 10.06.2003 року позивачці ОСОБА_1 було виділено однокімнатну АДРЕСА_1 зі складом сім’ї три особи зі зняттям з черги на отримання житла. 26.12.2003 року відповідно до наказу управляючої санацією ВАТ «Дніпроенерго» № 12, житловий фонд та об’єкти, які його обслуговують, були передані в комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська, тому ордер на квартиру ОСОБА_1 наданий не був. Новий власник житла не ставив питання про звільнення квартири, позивачі до цього часу виконують всі умови договору найму. Адміністрація Придніпровської ГРЕС неодноразово зверталась з клопотаннями до Самарської районної в м. Дніпропетровську ради про надання позивачці ОСОБА_1 в постійне користування спірної квартири, але до цього часу питання не вирішено. Позивачі просили  ухвалити рішення, яким визнати  за ними право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1.      

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 та позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник позивачів пояснила, що вселившись в 1993 році до квартири позивачі належним чином сплачують кожного місяця всі комунальні платежі, крім того минули всі строки щодо виселення позивачів зі спірної квартири. Позивачі просили визнати   за ними право користування житловим приміщенням АДРЕСА_1.

    Представник відповідача виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську ради Мельник А.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

    Представник третьої особи – Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Самарського району м. Дніпропетровська в судове засідання не з’явилась, повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі. Надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримувала позовні вимоги в повному обсязі.

    Представник третьої особи – ВАТ «Дніпроенрго» в судовому засіданні підтримувала позовні вимоги в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення.

  Зазначені правовідносини регулюються  Житловим кодексом України.

  Відповідно до ст. 51 Житлового Кодексу України жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

  Відповідно до ст. 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщенням. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду украдається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем – житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем – громадянином, на ім’я якого видано ордер.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані 7 осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_10. Дана квартира складається з трьох кімнат та на кожну особу приходиться 5,68 м.кв. житлової площі. (а.с. 8).

Відповідно до довідки КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська № 1742 від 28.04.2009 року за адресою: АДРЕСА_1 з 06.08.1985 року по 29.08.1985 року був зареєстрований ОСОБА_4 ( а.с. 7), що знявся з реєстрації у зв’язку із виїздом на роботу до Російської Федерації, та забронював вищевказану квартиру.  Після закінчення броні ОСОБА_4 не повернувся у квартиру та не зареєструвався в ній.

Як така, що потребує поліпшення житлових умов ОСОБА_1 за рішенням виконкому Самарської районної в м. Дніпропетровську ради № 31 від 19.03.1993 року прийнята на квартирний облік та перебуває у черзі зі складом сім’ї три особи (а.с. 6).

В 1993 році ОСОБА_1 та її сім’ї адміністрацією Придніпровської ГРЕС було дозволено заселитися в квартиру та проживати в ній за умови оплати комунальних платежів. Таким чином, позивачі з 1993 року проживають у спірній квартирі та сплачують квартирну плату та комунальні послуги, що підтверджується довідкою КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська, про те, що станом на 01.05.2009 року боргу по квартирній платі не існує (а.с. 16).

Відповідно до протоколу № 6 спільного засідання адміністрації і профкому СП «Дніпроенергоспецремонт» від 10.06.2003 року ОСОБА_1 було виділено у користування квартиру АДРЕСА_1, зі складом сім’ї три особи (а.с. 11).

У відповідності до наказу № 12 від 26.12.2003 року житловий фонд та об’єкти, що його обслуговують, були передані в комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська (а.с. 15), у зв’язку з чим позивачі не встигли до оформити всі необхідні документи належним чином.

Адміністрація Придніпровської ТЕС неодноразово зверталася до голови Самарської районної в м. Дніпропетровську ради з клопотаннями щодо вирішення питання надання спірної квартири в постійне користування сім’ї ОСОБА_1, що підтверджується листами Придніпровської ТЕС № 9656 від 13.10.2008 року, № 11825/01 від 09.12.2008 року, № 03/1276 від 06.02.2009 року (а.с. 10, 12, 14), та станом на сьогоднішній день питання досі не вирішено.

Свідок ОСОБА_11 допитаний в судовому засіданні пояснив, що є головою профспілки Придніпровської ТЕС. Йому відомо, що позивачі проживали у спірній квартирі не маючи на руках ніяких правовстановлюючих документів на неї. Це сталося у зв’язку з передачею житлового фонду іншому власнику, а саме територіальній громаді – Дніпропетровській міській раді. Позивачі 17 років проживають у вказаній квартирі, самовільно її не займали. Попередній власник – Придніпровська ТЕС надала їм згоду на вселення. На момент останнього засідання комісії право виконкому на виділення квартири у постійне користування було утрачено, у зв’язку з чим у позивачів виникла потреба звернення до суду із даним позовом.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивачі дійсно була виділена квартира АДРЕСА_1 вони проживали в ній на протязі останніх 17 років та сплачували квартирну плату та комунальні платежі, суд вважає за можливе задовольнити позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 43, 51, 61 Житлового кодексу України, ст.ст. 11, 18, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

    Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право користуватися квартирою №7 у будинку №1 по вул. Таманській у м. Дніпропетровську.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя                                         О.П.Румянцев