САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-1700/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року Самарський районній суд м. Дніпропетровська у складі:

    головуючого судді                     Румянцева О.П.

    при секретарі                     Бакум І.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської Ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» та Головне архітектурно-планувальне управління Дніпропетровської міської Ради про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2010 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Дніпропетровської міської Ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської області, треті особи:  Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" та Головне архітектурно-планувальне управління Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради  про визнання права власності на самовільно побудоване нерухоме майно.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.1991 року на праві приватної власності належить АДРЕСА_1. Це домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,1695 га.  Земельна ділянка належить позивачці на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 26.11.1999 року. При проведенні інвентаризації було встановлено, що тамбур к-1 площею 3,7 кв.м. житлового будинку «К-2» та сарай «П» площею 82 кв.м. побудовані самочинно в 2003 році, що підтверджується і довідкою КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" № 1234 від 10.07.2009 році. Фундамент тамбура побудований з бетону, стіни - з саману, обкладені цеглою, покрівля - з шиферу, перекриття - дерев’яне, підлога з плітки. Фундамент сараю «П» побудований з бетону, стіни з цегли, каміння та черепашнику, покрівля з шиферу, перекриття, підлога - відсутні. Площа сараю 82 кв.м. Загальна вартість тамбуру та сараю 111904 грн. Позивач просила визнати за нею право власності на самочинно побудований тамбур «к-1» та сарай «П» у домоволодінні № 26 по вул. Орлина в м. Дніпропетровську.  

В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_2, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача – Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву в якій просив розглядати справу без їх участі та не заперечував проти задоволення позовних вимог.    

Представник третьої особи - Головного архітектурно-будівельного управління Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи - КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що АДРЕСА_1 належить позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.1991 року  (а.с. 7).      

Земельна ділянка площею 0.1 Га за адресою АДРЕСА_1, належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю І-ДП №022568 від 26.11.1999 року (а.с.8).

Земельна ділянка площею 0.0695 Га за адресою АДРЕСА_1, виділена позивачу у постійне користування, що підтверджується копією Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Д*N027971 від 26.11.1999 року (а.с.9)

Під час експлуатації домоволодіння на його території самовільно, без відповідних дозволів та узгоджень, було здійснено добудови тамбур «к-1» площею 3,7 кв.м., у житловому будинку «К-2», та сарай «П» площею 82 кв.м., побудовані самочинно в 2003 році, що підтверджується копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний житловий будинок) (а.с. 10-17).

 Відповідно до містобудівного висновку Головного архітектурно-планувального управління від 25.09.2009 року № 10/3770 встановлено, що житловий будинок «К-2», тамбур «к-1» та сарай «П» знаходяться в зоні садибної та блокованої забудови Ж-1. Розміщення житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідає вимогам забудови зазначеної планувальної зони (а.с. 19).

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської Ради № 960 від 25.02.2010 року погоджено прийняття в експлуатацію житлового будинку, тамбура та сараю по АДРЕСА_1 (а.с. 22).

Відповідно до сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області засвідчує відповідність закінченого будівництвом  об’єкта - житлового будинку садибного типу, двоповерхового, загальною площею 126,4 кв.м., з господарськими спорудами і будівлями, відповідно до технічного паспорту, виданого комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 10.07.2009 року., за адресою: АДРЕСА_1 державним стандартам, будівельним нормам і правилам (а.с. 24).

Суміжних землекористувачі ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3  не заперечують проти визнання права власності за ОСОБА_1 на самочинно побудовані тамбур «к-1» та сарай «П», що підтверджується відповідними розписками (а.с. 20-21).  

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273.

В силу с ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самовільним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до п. 1.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 5.1 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу є самовільним будівництвом.

В ході судового розгляду встановлено, що при виконанні робіт з будівництва спірних об'єктів нерухомого майна не було отримано відповідних дозволів на проведення будівельних робіт, отже, результат таких робіт є самочинним будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України.

У відповідності з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Оцінюючи усі докази, досліджені в ході судового засідання в їх сукупності, приймаючи до уваги, що земельна ділянка виділена позивачу у встановленому законом порядку, самовільне будівництво виконане із додержанням встановлених норм й правил та не порушує права суміжних землекористувачів, суд вважає за можливе задовольнити позов.

Керуючись ст. ст. 16, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 130, 169, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самовільно побудований тамбур «к-1» та сарай «П», розташовані на території садиби АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.  

Суддя                                         О.П.Румянцев