Справа 22ц-12546

Категорія 37

Головуючий у 1 інстанції Дубіжанська Т.О.

Доповідач Басуєва Т.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року листопада 10 дня апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Басуєвої Т.А.

суддів Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі Качур Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель-Авто», третя особа – Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання договору недійсним, скасування свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності, –

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2, визнано недійсними: свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 липня 2009 року на ім’я ОСОБА_1, довідку–рахунок № 552128 від 19 травня 2006 року ОСОБА_4, визнано за позивачкою право власності на спірний автомобіль, стягнуто з позивачки на користь ОСОБА_1 65 374 грн. 84 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що судом при ухвалені рішення неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та обставини, що мають значення для справи недоведені.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про те, що спірне майно це спільна сумісна власність є вірним та таким, що ґрунтується на встановлених судом обставинах та доказах.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 71, 74 СК України, ст.ст. 234, 357 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка і ОСОБА_4 з 1999 року по день смерті останнього – ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали однією сім’єю, в фактичному шлюбі. Під час спільного мешкання в 2006 році вони придбали спірний автомобіль, який був зареєстрований на ім’я померлого.

Місцем знаходження автомобіля було вказано місце мешкання позивачки, вона була вписана в свідоцтво про реєстрацію автомобіля як особа, що має право керувати цим автомобілем.

У відповідність із ст. 74 СК України суд законно і обґрунтовано визнав спірне майно спільною сумісною власністю.

Оцінив надані сторонами докази, в тому числі і письмові, а саме: договір купівлі – продажу будинку по АДРЕСА_1, розписки (а.с. 115, 113, 114).

Суд першої інстанції правильно, у відповідність до ст. 357 ЦК України, прийшов до висновку, що з врахуванням вкладу кожного із співвласників у придбанні майна частка позивача складає 2/3 частин, а частка ОСОБА_4 – 1/3.

Відповідно до ст. 71 СК України, ст. 365 ЦК України суд правильно розділив спірне майно в натурі між сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно оцінив докази по справі і що спірний автомобіль не є спільним сумісним майном, не можуть бути прийняти до уваги, як необґрунтовані.

Дослідженими в суді доказами підтверджується позовні вимоги позивачки.

Інші доводи скарги не є суттєвими і не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, апеляційний суд вважає, що згідно ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314 ЦПК України апеляційний суд, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 липня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

        Судді: