Справа № 22ц-12379/10 Головуючий у І інстанції Шелестов К.О.
Категорія 47 Доповідач Приходченко А.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Приходченко А.П.
суддів – Лаченкової О.В., Басуєвої Т.А.
при секретарі – Солодовій І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
встановила:
У травні 2010 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 10.11.2007 р., від якого мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що з моменту реєстрації шлюбу вони не мали спільного побуту, разом проживали лише протягом грудня 2008 р. – лютого 2009 р., з березня 2009 р. проживають окремо і в подальшому він не вбачає можливості спільного проживання.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08.07.2010 р. позовні вимоги задоволено, шлюб між сторонами розірвано.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом не з’ясовані дійсні взаємовідносин, що склалися з позивачем.
Перевіривши законність та обгрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2, суд не навів жодних підстав, які б свідчили про можливість розірвання шлюбу.
Є незрозумілим посилання в рішенні на ч.1 ст.61 ЦПК України, оскільки відповідачка не визнала позов, отже, які саме обставини суд вважав визнаними сторонами теж незрозуміло.
Процитувавши положення ст.112 СК України, суд не встановив фактичні взаємини подружжя, не визначився з датою припинення подружніх стосунків, не навів жодної умови, належним чином доказаної, яка б підтверджувала неможливість подальшого спільного життя подружжя у розумінні ч.2 ст.112 СК України.
Суд не визначився з наявністю чи відсутністю підстав для застосування ч.5 ст.191 ЦПК України щодо зупинення розгляду справи на певний строк для примирення сторін.
Зважаючи на те, що рішення суду не відповідає вимогам ст.ст.213,214 ЦПК України, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність.
В матеріалах справи відсутні докази про те, що збереження шлюбу є неможливим, суперечить інтересам одного із подружжя чи інтересам дитини.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 липня 2010 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді