Справа № 2- а-1578/10
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на його користь з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації за період з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2010 року 6964,20 грн. допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , а також 9099,19 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку з тим, що вона та її дитина є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла заява про розгляд даної справи без її участі, позов підтримує повністю.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечує, просить справу розглянути без їх участі.
Встановлено, що позивачка та її дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії та проживають в АДРЕСА_1, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.
Позивачка працює з 2000 року по даний час в Олевській районній державній санепідслужбі Житомирської області, території якої знаходиться в м. Олевськ Житомирської області і отримує щомісячно в відповідача доплату до заробітної плати в розмірі 5,20 грн. та допомогу як особа , яка проживає на території радіоактивного забруднення в розмірі 1,60 грн. на себе та на дитину, відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.
Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 грудня 2008 року по даний час становить:
• - з 01.09.2009 р.-630. 00 грн.
• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.
• - з 01.11.2009р. – 744.00 грн.
• - з 01.01.2010р. – 869.00 грн.
• - з 01.04.2010 р.- 884. 00 грн.
• - з 01.07.2010р. – 888.00 грн.
• - з 01.01.2010р. – 869.00 грн.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до наведеного, оскільки позивачка звернулася до суду за захистом своїх прав 23 листопада 2010 року, тому позов підлягає до задоволення в межах шестимісячного терміну з дня звернення до суду, тобто з 01 квітня 20010 року по 01 вересня 2010 року.
Позивачці підлягає допомога, передбачена ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення разом з неповнолітньою дитиною у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (5 міс. х 1,60 грн. = 8 грн.) , тобто:
З 01.04.2010 р. по 01.07.2010 р. - 884 х 3 х 30 % = 795,60 грн.,
З 01.07.2010 р. по 01.09.2010 р. - 888 х 2 х 30 % = 532,80 грн.
Таким чином, 1328,40 грн. – 8 грн. отриманих коштів = 1320,40 грн.х2=2640,80 грн., які підлягають стягненню позивачці разом з неповнолітньою дитиною.
Відповідно до встановленого, позивачка згідно довідки з місця роботи отримувала зазначену доплату до заробітної плати за період з 01 квітня 20010 року по 01 вересня 2010 року, тому на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця (5 міс. х 5,20 грн. = 26 грн.) , а саме:
З 01.04.2010 р. по 01.07.2010 р. - 884 х 3 = 2664,00 грн.,
З 01.07.2010 р. по 01.09.2010 р. - 888 х 2 = 1776,00 грн.
Всього – 4440,00 грн.
Таким чином , 4440,00 грн. – 26 грн. отриманих коштів = 4414,00 грн..
Кошти за ст.ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст.ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 2640,80 грн. допомоги передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 квітня 2010 року по 01 вересня 2010 року.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 4414,00 грн. доплати до заробітної плати, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 квітня 2010 року по 01 вересня 2010 року.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області державне мито в сумі 70,55 грн. на користь держави.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: