Справа 2-3987-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Клікунової А.С.,
при секретарі: Харьковій Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про зобов’язання нарахування та виплати недовиплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Мар’їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області нарахувати та виплатити недоплачені за 2006-2010 роки суми щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 6 697,70 гривень.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що він віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Однак у 2006-2007 роках позивачу така допомога не виплачувалась взагалі, а у 2008-2010 роках така допомога виплачувалась лише в розмірі 10 % від мінімальної пенсії за віком. За таких обставин позивач просить захистити його порушене право, та стягнути на його користь несплачену суму підвищення до пенсії.
Позивач у судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить розглянути справу в його відсутність.
Відповідач Управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив в судове засідання свого представника.
За таких обставин суд вважає за можливе винести заочне рішення.
Дослідивши подані документи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Для встановлення дійсних обставин справи, вважаю необхідним дослідити письмову відмову УПФ України в Мар’їнському районі щодо перерахунку надбавки до пенсії позивачу. Відповідно до відмови - управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі діяло в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та в межах коштів, які були виділені державним бюджетом для виплат соціальної допомоги дітям війни. Виплата підвищення до пенсії дітям війни здійснюється не з коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів державного бюджету України в межах видатків, затверджених Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік, якими було передбачено виплату підвищення до пенсії позивачу тільки з 1 січня 2008 року у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,10 гривень; з 1 липня 2008 року – 48,20 гривень; з 1 жовтня 2008 року по теперішній час – 49,80 гривень. Таким чином, відповідач зазначає, що позивачу сплачено підвищення до пенсії у відповідності до чинного законодавства.
Закон України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ЙV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1 згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданого Мар’їнським РВ УМВС України в Донецькій області 30 травня 1996 року, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на 2 вересня 1945 року йому було менше 18 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується посвідченням № НОМЕР_2. Позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі. Дане управління є органом Пенсійного фонду України, вона має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 22 Конституції України однією з конституційних гарантій прав та свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх обсягу при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19.01.2006 № 3367-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ЙЙ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107 – VЙ, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ЙЙ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Ураховуючи положення Конституції України (ст. 52) щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році – з 09 липня 2007 року, у 2008 році – з 22 травня 2008 року, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни: за 2007 рік – з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за 2008 рік – з 22 травня 2008 року. Відповідно у 2007 році у період із 01 січня 2007 року до 08 липня 2007 року та у 2008 році – з 01 січня 2008 року до 21 травня 2008 року положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про державний бюджет України на 2010 рік» не вносились зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», даний Закон продовжує діяти у редакції від 22 травня 2008 року, коли рішенням Конституційного Суду України були визнані неконституційними положення п. 41 розділу Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", а тому ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» чинна в тій редакції, яка передбачає виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За вказаних обставин, вимоги позивача про стягнення підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року у розмірі 30%, а не 10% прожиткового мінімуму – є обґрунтованими, та порушені права підлягають захисту.
Стосовно посилань відповідача на визначення розміру підвищення, яке встановлено в п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року, то в даному випадку норми підзаконного нормативного акту суперечать нормі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому не можуть бути застосовані, виходячи із положень ч. 4 ст. 8 ЦПК України.
Суд також не приймає до уваги заперечення відповідача щодо невизначеності джерел фінансування, оскільки сама по собі відсутність фінансового забезпечення державних соціальних гарантій і відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для порушення права громадянина на отримання соціальної допомоги.
Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.
Так само суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо законодавчої невизначеності самого поняття мінімальної пенсії за віком та законодавчої невизначеності порядку обчислення мінімальної пенсії за віком, з метою реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки відповідно до ч. 9 ст. 8 ЦПК України забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого – суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Тому, з урахуванням зазначеного, при обчисленні підвищення до пенсії дітям війни необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням вищезазначених положень ч. 8, 9 ст. 8 ЦПК України, посилання відповідача на те, що управління Пенсійного фонду не відповідає за зобов'язаннями держави, суд не може прийняти до уваги, так як відповідно до діючого законодавства на виконання положень ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" саме управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі проводило з 01.01.2008 р. нарахування та виплати дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (що складало 10% від прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність). Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на управління ПФУ за місцем проживання позивача.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем було порушено право позивача як дитини війни на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі неправомірно не нараховувало і не виплачувало їй підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Виходячи з вимог ст. 16 ЦК України, суд з метою захисту прав та інтересів позивача вважає необхідним стягнути з відповідача на її користь суму не донарахованого і недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5 був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим першої частини, збільшений на 1 відсоток, що складається відповідно 410, 06 гривень; 415,11 гривень.
Тобто, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з застосуванням вищезазначених прожиткових мінімумів.
Відповідно до пункту 41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1 текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, за якою розмір спірного підвищення дорівнює розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
На підставі цієї правової норми позивачу у 2008 та 2009 роках було сплачено відповідачем спірне підвищення у розмірі: в січні-березні 2008 року - 47,00 грн., в квітні-червні – 48,10 грн., з у липні-вересня 2008 року – 48,20 грн., з жовтня 2008 по теперішній час року – 49,80 грн. щомісячно.
Зазначена норма Закону визнана неконституційною за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Згідно зі ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2008 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня – 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
Рішення Конституційного Суду України набрало чинності 22 травня 2008 року, тому суд вважає, що за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у відповідних розмірах з застосуванням вищезазначених показників.
Згідно із ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» від 26.12.2008 року № 835-У1 розміри соціальних державних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрів України.
Враховуючи принцип пріоритетності законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, а також те, що у випадку, якщо нормативні акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, у зв’язку з чим на даний час діє редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка була до прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України», суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 гривень за період з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у відмові щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни з 1 січня 2009 року по час розгляду справи по суті.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлений у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли в грудні 2008 року, що становить 498 гривень.
Статтею 1 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року, статтею 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 6 листопада 2009 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 573 гривні.
Суд застосовує зазначені розміри прожиткового мінімуму під час перевірки законності дій відповідача щодо проведення нарахування та виплати доплати до пенсії.
Відповідно до відомостей, що містяться у запереченнях проти позову у 2009 році доплата до пенсії позивачу здійснювалась у розмірі 49,80 гривень. щомісячно, що менше ніж встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, унаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача в порушенні права позивача на отримання підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Тобто, за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідному розмірі з застосуванням вищезазначених показників.
У 2010 році діють наступні розміри мінімальної пенсії за віком (Стаття 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»): з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня – 723 грн., з 1 грудня – 734 грн.
Тобто, за період з 01 січня 2010 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідних розмірах з застосуванням вищезазначених показників.
Суд звертає увагу на роз’яснення Верховного суду України в інформаційно-методичному листі від 12 квітня 2010 року, а саме: з аналізу спеціальних законодавчих актів, які підлягають застосуванню у справах із соціальних відносин, що носять публічно-правовий характер (Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (з відповідними змінами) – Управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії інші виплати відповідно до чинного законодавства) – суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності дій – зобов’язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Питання про розподіл судових витрат сторонами не заявлено.
На підставі вищевикладеного, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст. ст. 10, 60, 209 ч. 2, 212-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про зобов’язання нарахування та виплати недовиплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Зобов'язати відповідача Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі провести нарахування та виплати позивачу ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09.07.2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по теперішній час.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Мар’їнський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя /підпис/ А.С. Клікунова
З оригіналом згідно
Суддя