КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2083/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Гром Л.М.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафу, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь держави штрафу в розмірі 1700 грн. за порушення вимог Закону України «Про рекламу».
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що до управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області (далі –позивач) від комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста»Чернігівської міської ради надійшов лист від 01.10.2009 року № 03/485, яким повідомлено, що фізична особа –підприємець ОСОБА_3 незаконно розташував рекламоносії типу «банер»на фасаді житлового будинку по АДРЕСА_1.
Листом управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області від 10 листопада 2009 року № 02-05/2579 відповідача було зобов'язано надати на адресу позивача копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства, копії платіжних документів про сплату за вказану рекламу та письмово обґрунтоване пояснення щодо розміщення реклами з порушенням законодавства та запрошено на розгляд справи.
Як зазначив позивач, вищевказані листи відповідачем були залишені без реагування, чим порушено ст. 26 Закону України «Про рекламу», в зв’язку з чим позивачем складено протокол № 02 від 12.01.2010 року, за результатами розгляду якого прийнято рішення № 02 від 12.01.2010 року про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
В зв’язку з тим, що відповідач не з’явився на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, позивачем було прийнято рішення № 02 від 12.01.2010 року про накладення штрафу на відповідача за порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України «Про рекламу», розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про рекламу»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.
Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктами 13, 14 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі –Порядок) встановлено, що посадові особи Держспоживстандарту і його територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживстандарту, його заступників, начальників територіальних органів цього Комітету, їх заступників.
Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Згідно з п. 17 Порядку, провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, протоколу № 29 про порушення законодавства про рекламу від 30.11.2009 року, протоколу № 02 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 12.01.2010 року, фактично перевірка щодо порушення відповідачем законодавства про рекламу позивачем не проведена, обставини по справі не з’ясовані, а висновок про порушення законодавства про рекламу відповідачем зроблено лише на підставі подання Комунального підприємства «Дільниця з контролю за благоустроєм міста»та зовнішнього огляду будівлі посадовою особою, яка складала протокол.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належність засобів зовнішньої реклами, стосовно яких виник спір у даній справі, саме відповідачеві належним чином не підтверджена, а отже, він не може вважатися розповсюджувачем реклами в розумінні Закону України «Про рекламу», у зв’язку з чим немає й підстав для накладення на нього штрафу.
Вивчивши матеріали справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими та не вбачає правових підстав для їх задоволення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу управління у справах захисту прав споживачів у Чернігівській області –залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.