Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«15» листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І.А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до редакції газети «Крымский телеграфъ» про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації, про відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою редакції газети «Крымский телеграфъ» на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 03 серпня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
21 квітня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до редакції газети «Крымский телеграфъ» про захист честі, гідності та ділової репутації, про спростування недостовірної інформації, про відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що у газеті «Крымский телеграфъ» від ІНФОРМАЦІЯ_7 за номером НОМЕР_1 була опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2» у газеті «Крымский телеграфъ», автором якої вказаний ОСОБА_6.
У номері НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 вказаної газети була опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_4» підзаголовок «ІНФОРМАЦІЯ_5», автором якої вказана таж сама особа.
У номері НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6 вказаної газети була опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_7» за підписом вказаного автора.
Вказані публікації несуть в собі недостовірну інформацію про те, що бравий депутат Масандрівської селищної ради ОСОБА_5 оформляє землю на своїх родичів і друзів і потім її перепродає. Вказаним у статті громадянкам земельні ділянки були надані при сприянні депутата ОСОБА_7 з метою їх подальшої перепродажі. Ялтинська прокуратура з'ясувала, як депутат Масандрівської селищної ради оформляє землю на себе, але прокуратура Криму у порушенні кримінальної справи відмовляє. В статті також сказано, що треба пом'янути масовика-затійника цієї ситуації депутата Масандрівської селищної ради ОСОБА_7. Всі ці публікації є недостовірними, вони зачіпають честь, гідність та ділову репутацію позивача. Вказані публікації негативно вплинули на стан здоров'я позивача, він тривалий час знаходився у стані нервового потрясіння, депресії. Просить зобов'язати редакцію газети «Крымский телеграфъ» спростувати викладені у публікації відомості як недостовірні. Крім того, вважає що внаслідок неправомірних дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в 5000 грн., а також просить стягнути судові витрати.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 03 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково.
Визнано інформацію, яка була поширена у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_7» у газеті «Крымский телеграфъ» за № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6, а також у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_2» у газеті «Крымский телеграфъ» від ІНФОРМАЦІЯ_7 за номером НОМЕР_1 про те, що бравий депутат Масандрівської селищної ради ОСОБА_5 оформляє землю на своїх родичів і друзів і потім її перепродає, недостовірною.
Визнати інформацію, яка була поширена у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_4» підзаголовок «ІНФОРМАЦІЯ_5» від ІНФОРМАЦІЯ_3 за номером НОМЕР_2 про те, що громадянкам ділянки були надані при сприянні депутата ОСОБА_7 з метою її подальшої перепродажі - недостовірною.
Редакцію газети «Крымский телеграфъ» зобов’язано спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_7» у газеті «Крымский телеграфъ» за № НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6, а також у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_2». підзаголовок «ІНФОРМАЦІЯ_7 «Крымский телеграфъ» від ІНФОРМАЦІЯ_7 за номером НОМЕР_1, що бравий депутат Масандрівської селищної ради ОСОБА_5 оформляє землю на своїх родичів і друзів і потім її перепродає - шляхом публікації про те, що це ствердження не відповідає дійсності.
Редакцію газети «Крымский телеграфъ» зобов’язано спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена у публікації «ІНФОРМАЦІЯ_4» подзаголовок «ІНФОРМАЦІЯ_5» від ІНФОРМАЦІЯ_3 за номером НОМЕР_2, що громадянкам ділянки були надані при сприянні депутата ОСОБА_7 з метою їх подальшої перепродажу - шляхом публікації про те, що це ствердження не відповідає дійсності.
З редакції газети «Крымский телеграфъ» стягнуто на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн. В решті позову відмовлено. З редакції газети «Крымский телеграфъ» стягнуто на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 1092 грн.
В апеляційній скарзі редакція газети «Крымский телеграфъ» ставить питання про скасування рішення суду і просить постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову відносно публікацій «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_4» у газеті «Крымский телеграфъ», суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності в задоволеної частині.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).
Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Стаття 47 Закону України «Про інформацію» зазначає, що недостовірною є інформація, яка не відповідає дійсності.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 4 Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», які мають для суду характер правового звичаю і підлягає застосуванню через статтю 7 ЦК України, убачається, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків
Пункт 15 вищенаведеного Пленуму визначає, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
З матеріалів справи встановлено, що позивач ОСОБА_5 є депутатом Массандрівської селищної ради АР Крим.
Позивач вважає, що інформація, яка викладена в публікаціях «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_4» у газеті «Крымский телеграфъ», є недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність, ділову репутацію.
А саме позивач зазначає, що у публікаціях «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_2», мова йдеться про те, що бравий депутат Масандрівської селищної ради ОСОБА_5 оформляє землю на своїх родичів і друзів і потім її перепродає. В публікації «ІНФОРМАЦІЯ_4» мова йдеться про те, що громадянкам ділянки були надані при сприянні депутата ОСОБА_7 з метою їх подальшої перепродажу.
З письменних доказів наданих відповідачем встановлено, що на підставі рішення Массандрівської селищної ради № 16 від 23.12.2004 року ОСОБА_8 передана у власність земельна ділянка 0,0630 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських споруд за адресою смт. Вітрадне, в районі ЖСТ «Лаванда» ( а.с. 102-103)
Рішенням Массандрівської селищної ради № 36 від 23.12.2004 року ОСОБА_9 передана у власність земельна ділянка площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою АДРЕСА_2 ( а.с. 104-105)
Рішенням Массандрівської селищної ради № 19 від 31.01.2006 року ОСОБА_8 надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,0050 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 (у власність) ( а.с. 107).
Рішенням Массандрівської селищної ради № 12 від 20.07.2007 року ОСОБА_8 затверджено проект відводу та передана у власність земельна ділянка 0,0050 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 110-111).
Рішенням Массандрівської селищної ради № 14 від 15.08.2006 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_3 ( у власність)(а.с.112).
Рішенням Массандрівської селищної ради № 23 від 28.02.2007 року ОСОБА_5 затверджено проект відводу та передана у власність земельна ділянка площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за адресою АДРЕСА_3 ( а.с. 108-109).
Позивач ОСОБА_5 є депутатом селищної ради.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад, який відповідно до Конституції України і Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.
Таким чином, позивач ОСОБА_5 є публічною особою, уповноваженою на виконання функцій держави та особою, зо знаходиться під контролем громадськості.
У пункті 21 вищенаведеної постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 р. зазначено, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової нутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
У зв'язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Колегія суддів вважає, що висловлювання викладені у наведених публікаціях викладені з оцінкою та аналізом деяких документів, є узагальнюючим відображенням поглядів автора на ситуацію, що утворилася, його оціночними судженнями .
Відповідно до частини 2 статті 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи та наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.
Оціночні судження не підлягають спростованню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ст. 10 Європейської конвенції про захист основних прав та основоположних свобод людини 1950 року, яка є частиною національного законодавства України, кожна людина має право на свободу виявлення поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати та поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.
Ураховуючи, що має місце неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові .
На підставі викладеного і керуючись статтями керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу редакції газети «Крымский телеграфъ» задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 03 серпня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.