КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9997/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді –Бараненка І.І.,
суддів: Борисюк Л.П.,
Ключковича В.Ю.
при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року в адміністративній справі № 2-а-9997/10/2670 за адміністративним позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
У липні 2010 року Акціонерний комерційний банк «Трансбанк»звернувся до суду з позовом, в якому, посилаючись на норми Закону України «Про плату за замелю», просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенння Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків №0001184310/0 від 07.12.2009р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 36462,71 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не є законодавчо визначеним платником земельного податку.
В апеляційній скарзі Відповідач, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати зазначену постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апелянт вважає, що оскільки позивач є землекористувачем, він є і платником земельного податку.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки філії АКБ «Трансбанк»у м.Донецьку складено акт від 17.11.2009р. №1141/22-013-3344138, яким встановлено, що позивач, в порушення ч. 2 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ, із змінами та доповненнями (далі –Закон 2535) не подав податковий розрахунок земельного податку до СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку та в порушення ч. 1 ст. 15 Закону № 2535 не сплатив земельний податок до місцевого бюджету м. Донецька у сумі 36462,69 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність визначення позивачу податкового зобов’язання з земельного податку, з таких підстав.
Згідно ст. 2 Закону 2535 користування землею в Україні є платне. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Згідно статті 15 Закону 2535 власники землі і землекористувачі платять земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 5 статті 120 Земельного кодексу визначено, що при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.
Проте, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, є підставою для переходу права власності на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем державного акта, який посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Підставою для нарахування земельного податку, як встановлено ст.13 Закону, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває в державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.
Як встановлено судом першої інстанції, станом на момент складання акту перевірки діяв договір оренди земельних ділянок від 15.08.2002p., укладений між виконавчим комітетом Донецької міської ради та підприємством "МИКС", яке на час розгляду справи судом першої інстанції є законодавчо визначеним платником податку.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року в адміністративній справі №2-а-9997/10/2670 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Повний текст даного судового рішення складений 23 листопада 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Борисюк
__________________ В.Ключкович
ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 23 ЛИСТОПАДА 2010 РОКУ