Справа №22-27432\2010р. Головуючий в 1 інстанції Діденко Д.О.
Доповідач Берзіньш В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Павловської І.Г.
Шестакової Н.В.,
при секретарі Моногошевій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора м.Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 30 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Заочним рішенням Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 30 червня 2010 року зазначений позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь Сімферопольської міської ради 7626грн.85коп. у відшкодування завданої шкоди і судові витрати на користь держави.
Ухвалою Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 03.08.2010р. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.118 ЗК України.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, прокурор проти них заперечував, посилаючись на їх необгрунтованність.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.303,308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд виходив із обгрунтованності позовних вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.
Так по справі встановлено, що у квітні 2010р. заступником прокурора міста Сімферополя пред'явлено позов в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення побудов, стягнення шкоди в розмірі 7626грн.85коп., заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач самовільно, в порушення вимог законодавства зайняла земельну ділянку площею 0,1га., розташовану в м.Сімферополі в районі МЖК «Аїст», на якій веде будівництво житлового будинку без відповідних документів. Самовільним зайняттям земельної ділянки заподіяна шкода, розмір якої складає вищезазначену суму. В ході розгляду справи позивач від позову в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки відмовився у зв’язку із усунення порушень законодавства в добровільному порядку і ухвалою суду від 30.06.2010р. провадження у справі в цій частині позовних вимог закрито.
2
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення шкоди, суд встановив факт незаконного використання відповідачем земельної ділянки площею 0,1 га., розташованої в м.Сімферополі в районі МЖК «Аїст», враховуючи наступне.
Державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель в Автономній Республіці Крим складені акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.09.2009р. N 633, від 09.09.2009 N634, від 12.10.2009р. №731, від 12.11.2009р. №807, якими встановлено, що ОСОБА_2 використовує спірну земельну ділянку для будівництва житлового будинку без документів, що посвідчують право власності або право користування зазначеною земельною ділянкою.
Тому Центральним регіональним відділом Держземінспекції в АРК здійснено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_2 вказаної земельної ділянки та визначено розмір шкоди – 7626,85 грн.(а.с.14). Постановою Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АРК від 09.09.2009р. на ОСОБА_2 за самовільне зайняття спірної земельної ділянки накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170грн. та встановлено розмір заподіяної шкоди 7626,85грн.(а.с.11-12).
Частиною 2 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Судом правильно встановлено, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем всупереч викладених положень законодавства.
Дозвіл, який надано ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки рішенням Сімферопольської міської ради від 30.11.2007р. N 432, яким обґрунтовано доводи апеляційної скарги, та наявність у неї дозвільних документів щодо розробки проекту землеустрою не є підставою виникнення у неї права володіння чи користування цією ділянкою.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Судом правильно встановлено відповідність розрахунку стягуваної з відповідача шкоди Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.
Тому суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення 7626,85 грн., заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки.
Інші доводи апеляційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.
3
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.
Виходячи з наведеного і керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Київського районного суду м.Сімферополя АРК від 30 червня 2010 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Павловська І.Г.
Шестакова Н.В.