КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2467/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Горяйнова А.М. та Мамчура Я.С.,
при секретарі Паскаль Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Ірина» на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малинському районі до Приватного підприємства "Ірина" про стягнення 4306,00 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2009 року позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з приватного підприємства «Ірина»боргу по сплаті податків та платежів в сумі 4 306, 00 за рахунок його активів та грошових коштів.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року позов задоволено, а саме: стягнуто з Приватного підприємства "Ірина" на користь Державної податкової інспекції у Малинському районі Житомирської області заборгованість в сумі 4306 грн.00 коп.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ДПІ в Малинському районі відмовити. На думку апелянта, судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні –не обов’язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову –залишити без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що згідно з податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств, які платником податку було подано самостійно, позивач має заборгованість перед бюджетом в сумі 4306.00 грн. Про необхідність сплатити заборгованість відповідачу направлялись податкові вимоги: № 1 190 від 31.10.2008 року та № 2 /238 від 03.12.2008 року.
На час розгляду справи відповідачем сума заборгованості не сплачена та не оскаржена.
Відповідно до Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон) податкове зобов'язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
П.п. 6.2.1 ст. 6 Закону України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають і черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Відповідно до пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платних податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ірина»–залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: А.М. Горяйнов
Я.С. Мамчур