КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-12653/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.
Суддя-доповідач: Бараненко І.І.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді –Бараненка І.І.,
суддів: Борисюк Л.П.,
Ключковича В.Ю.,
при секретарі судового засідання –Григоренко Т.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2010 року в адміністративній справі №2а-12653/10/2670 за адміністративним позовом приватного нотаріуса ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
Приватний нотаріус ОСОБА_3 (надалі –Позивач) звернулась до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Законів України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про систему оподаткування», «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», інші нормативні акти, просила скасувати податкове повідомлення-рішення від №0000361701/0 від 23.07.2010р., визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (надалі –Відповідач) щодо зарахування частини коштів у розмірі 10740,24 грн. на погашення штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від №0000361701/0 від 23.07.2010р., які раніше були перераховані позивачем в якості сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов’язати Відповідача внести до облікової картки платника податку –ОСОБА_3 відомості про відсутність заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Суд вирішив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішенням від №0000361701/0 від 23.07.2010р.; визнати протиправними дії Відповідача щодо зарахування частини коштів у розмірі 10740,24 грн. на погашення штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від №0000361701/0 від 23.07.2010р., які раніше були перераховані позивачем в якості сплати податку з доходів фізичних осіб. У задоволенні позову в частині про зобов’язання Відповідача внести до облікової картки платника податку –ОСОБА_3 відомості про відсутність заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік. відмовлено.
Рішення суду в частині про задоволення частини позовних вимог мотивовано тим, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред’явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, а не Позивача, що свідчить про відсутність у Позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов’язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності. Такого виснову суд першої інстанції дійшов керуючись нормами: п.п.16.3.1 п.16.3, п.п.16.5.1, 16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.12 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні». Рішення суду про відмову у задоволенні позову в частині про зобов’язання Відповідача внести до облікової картки платника податку –ОСОБА_3 відомості про відсутність заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік мотивовано тим, що дана позовна вимога на спрямована на майбутній захист прав позивача, які на час розгляду справи відповідачем не порушені.
В апеляційній скарзі Відповідач, вказуючи на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, порушення норм матеріального права, а саме: п.п.5.3.1. п.5.3 ст.5 та п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17, просить скасувати зазначену постанову в частині про задоволення позовних вимог і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Апелянт вважає, що, оскільки позивач отримав невиконане банком платіжне доручення щодо списання коштів до закінчення граничного строку сплати податкового зобовязання, несвоєчасна сплата такого податкового зобов’язання відбулась саме з вини позивача.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем подано декларацію про доходи у 2008 році, якою задекларовано суму доходу одержаного від нотаріальної діяльності.
На підставі поданої декларації був проведений рахунок податку з доходів фізичних осіб та сформоване податкове повідомлення форми "Ф" №00004001701/0 від 14.04.2009р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на доход фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 56876,43грн. та встановлено граничний строк сплати до 21.05.2009р.
Станом на 21.05.2009р. на обліковій картці особового рахунку платника податку обліковувалась переплата у розмірі 3175,25 грн., на яку було зменшено суму податкового зобов'язання, яка в результаті склала 53701,24 грн.
23.07.2010р. Відповідачем була проведена перевірка дотримання платіжної дисципліни Позивача, якою встановлено порушення підпункту 18.7 статті 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме порушення строку сплати податку з доходів фізичних осіб за 2009 на 90 днів.
За результатами перевірки складено акт №47/17-114-2642801743 від 23.07.2010р., на підставі якого 23.07.2010р. винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0000361701/0 від 23.07.2010р., яким за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання у розмірі 53701,24 грн. накладено штраф у розмірі 20 % узгодженої суми податкового зобов'язання сплаченого з затримкою, що складає 10740,24 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність застосування до позивача штрафних санкцій, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.02.2009р. позивачем передано до АКБ «Київ» платіжне доручення №16 для перерахування до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік у сумі 56880,00 грн. Вказане платіжне доручення було прийняте банком 25.02.2009.
06.04.2009 платіжне доручення №16 від 25.02.2009р. було повернене без виконання у зв’язку з веденням мораторію на платежі та залишок коштів на рахунку платника станом на 09.02.2009р. згідно з постановою Національного банку України від 06.02.2009р. №53. За пропозицією банку, у зв'язку з тим, що мораторій було знято, платіжне доручення по сплаті податку з доходів фізичної особи за 2009 рік №16 від 19.08.2009р. було повторно подано до банку.
Відповідно до пункту 8.1. статті 8 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Із приписів підпункту 16.3.1. пункту 16.3 частини 3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вбачається, що моментом виконання платником податків своїх податкових зобов'язань є день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення про сплату суми податкового боргу. Згідно підпункту 16.5.2 пункту 16.5 частини 5 статті 16 вказаного Закону днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.
Відповідно до підпункту 16.5.1 пункту 16.5 частини п'ятої статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Враховуючи, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред’явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, Позивачем не допущено порушень щодо перерахування до бюджету податкового зобов’язання.
Судом першої інстанції також встановлено, що 17.03.2010р. Позивачем отримано податкове повідомлення-рішення №0003001701/1 про необхідність сплатити податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у розмірі 28197,19 грн. Платіжним дорученням №24 від 02.04.2010р. вказана сума податкового зобов’язання перерахована до бюджету.
28.04.2010р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва винесено першу податкову вимогу №1/1678, якою визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем у розмірі 1906,76 грн.
29.07.2010р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва винесено другу податкову вимогу №2/3185, якою визначено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за основним платежем у розмірі 1906,76 грн. та пеня у розмірі 0.55 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, заборгованість у зв'язку з наявністю якої було винесено першу податкову вимогу №1/1678 від 28.04.2010 та другу податкову вимогу №2/3185 від 29.07.2010р. утворилась в результаті самовільного зарахування частини коштів у сумі 10740 грн., перерахованих позивачем згідно платіжного доручення №24 від 02.04.2010р. на погашення штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0000361701/0 від 23.07.2010р..
Враховуючи, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету не передбачено Законом, дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва є протиравними.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують правильність висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2010 року в адміністративній справі №2а-12653/10/2670 – без змін.
Дане судове рішення може бути оскаржене в порядку і строки, передбачені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст даного судового рішення складений 23 листопада 2010 року.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ Л.Борисюк
__________________ В.Ключкович
ДАНЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ СКЛАДЕНЕ У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 23 ЛИСТОПАДА 2010 РОКУ