У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«08» листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Ісаєва Г.А.
Суддів: Підлісної І.А.
Белинчук Т.Г.
При секретарі: Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, третя особа – Сектор громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Євпаторійського МВ ГУ МВС України в Автономної Республіки Крим, служба по справам дітей Євпаторійської міської ради про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення зі скасуванням державної реєстрації,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 серпня 2010 року, -
В с т а н о в и л а :
07 травня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_8, треті особи – Сектор громадянства імміграції і реєстрації фізичних осіб Євпаторійського МВ ГУ МВС України в АР Крим, служба по справам дітей Євпаторійської міської ради, про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, без надання іншого житла зі скасуванням державної реєстрації.
Свої вимоги мотивує тим, що на підставі рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 22 листопада 2001 року він є власником квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира складається із житлової кімнати площею 11,9 кв.м. До жовтня 2004 року в зазначеній квартирі проживав позивач, ОСОБА_6, з якою він на той час перебував у шлюбі, і дочка ОСОБА_6 – ОСОБА_7 З жовтня 2004 року вони припинили сімейне життя та 28 липня 2005 року їх шлюб було розірвано. У 2006 році він поїхав до м. Самара РФ, оскільки колишня дружина зі своєю дочкою залишалися проживати у вказаній квартирі, а іншого житла він не мав. Повернувшись в м. Євпаторія в 2010 році, він з’ясував, що в квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_6, ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1. На усі вимоги виселитися із квартири та знятися з реєстрації йому було відмовлено.
Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 серпня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять рішення суду залишити без змін, вважають його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для усунення перешкод у користуванні власністю та виселенню відповідачів з належного позивачу житла.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Євпаторійського міськсуду від 22 листопада 2001 року. Раніше спірна квартира належала матері позивача - ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 16.10.97 року. (а.с. 7,8).
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 поселилися у квартиру та були в неї зареєстровані як члени сім’ї позивача з 09 грудня 2004 року, у подальшому шлюб між позивачем та відповідачкою ОСОБА_6 було розірвано.
Спірна квартира є однокімнатною. Як зазначає позивач, в квартирі він не мешкає з 2006 року. Неповнолітня дитина у квартирі не зареєстрована.
Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Однак, частиною першої статті 156 ЖК України члени сім’ї власника будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Установлено, що відповідачка ОСОБА_6 є колишнею дружиною позивача, а ОСОБА_7 падчеркою, вселилися вони до спірної квартири в установленому законом порядку і набули прав і обов’язків, передбачених статтею 156 ЖК України.
Підстави виселення членів сім’ї (колишніх членів сім’ї) власника будинку передбачені статтею 157 ЖК України та частиною першою статті 116 ЖК України.
Виселення згідно із частиною першою статті 116 ЖК України може мати місце, якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу власника або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Проте позивач не навів підстав для виселення відповідачів зі спірної квартири, які передбачені статтею 157 та ч. 1 статті 116 ЖК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі не є членами сім’ї позивача, а тому підлягають виселенню, колегія суддів апеляційного суду не приймає до уваги , як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, а саме статті 156, 157 ч.1 ст. 116 ЖК України оскільки з матеріалів справа вбачається, що відповідачі є колишні членами сім’ї власника, яки поселилися у квартиру у встановленому законом порядку та набули право користування спірною квартирою.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 12 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Ісаєв Г.А. Підлісна І.А. Белинчук Т.Г.