Справа № 11 а - 289 / 2007 р.                                Головуючий у 1 інстанції Дячишин В.Ф.

Категорія ст. 187 ч.2 КК України                                                     Доповідач: Танечник І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року березня 20 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Пайонкевича Т.Т. Суддів Яременка О.Д., Танечнию І.І. з участю прокурора Гуменної І.Р. та адвоката ОСОБА_3.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за

апеляцією прокурора Криштановича С

на вирок Франківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2006 року

Цим вироком

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1року, уродженець м. Львова, українець, громадянин України, неодружений, з середньою освітою, несудимий, непрацюючий, проживаючий - м. АДРЕСА_1

засуджений за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів по справі.

Засуджений ОСОБА_1. знаходиться під вартою з 08 квітня 2006 року

ОСОБА_1. визнаний винуватим і засуджений за те, що він 29.02. 2006 року о 20 год. 15 хв. за попередньою змовою групою осіб з невстановленою слідством особою в АДРЕСА_4вчинили розбій відносно ОСОБА_2., який підійшов до ОСОБА_1та запитав, що той робить. Оскільки ОСОБА_1відповів потерпілому у грубій формі, то між ними виникла бійка, внаслідок якої ОСОБА_1наніс два удари рукою в обличчя потерпілому, який повалив його на землю та утримував. Після цього невстановлена слідством особа нанесла потерпілому удар кулаком по голові і в цей час ОСОБА_1вирвався від потерпілого та разом з невстановленою слідством особою відкрито заволоділи майном останнього на суму 2 426 грн., знявши з нього куртку в якій знаходилось 300 доларів США та спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Після чого з місця вчинення злочину втекли.

Крім того, ОСОБА_1. 08.04. 2006 року о 03.00 годині, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою слідством особою, в м. АДРЕСА_2,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  вчинили

розбій відносно гр. гр.. ОСОБА_4. та ОСОБА_5., під час якого ОСОБА_1утримував ОСОБА_5. за куртку, однак останній, на пропозицію зняти куртку вирвався та втік, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_5. свої злочинні наміри не довели. В цей же час невстановлена слідством особа нанесла удари по тілу потерпілого ОСОБА_4., а ОСОБА_1повалив потерпілого на землю та почав наносити йому удари ногами та руками по всьому тілу та по голові, спричинивши в такий спосіб ОСОБА_4. тілесні ушкодження середньої тяжкості. Після чого ОСОБА_1. витягнув з кишені штанів потерпілого ОСОБА_4. мобільний телефон „ Сіменс А-50 " вартістю 200 грн. з сім - карткою вартістю 50 грн. на рахунку якої знаходилось 18 грн., посвідчення учасника бойових дій та гроші - 40 грн. та 90 дол. США.

В своїй апеляції прокурор Криштанович С зазначив про те, що судом першої інстанції безпідставно обране покарання засудженому ОСОБА_1. із застосуванням положень ст. 69 КК України. Звертав увагу, що місцевий суд при обранні покарання покликався на обставини, які, на його думку, не можна вважати такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; не врахував того, що ОСОБА_1. вчинив тяжкі корисливі злочини, пов'язані із застосуванням насильства, за попередньою змовою в групі осіб та в стані алкогольного сп'яніння; також не врахована роль ОСОБА_1. під час вчинення цих злочинів, його процесуальна поведінка під час досудового слідства та в суді. Просив вирок місцевого суду змінити, обравши ОСОБА_1міру покарання за ст. 187 ч.2 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та постановления більш суворого вироку в апеляційному порядку, міркування адвоката і засудженого про законність та обґрунтованість вироку в частині обрання покарання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція представника державного обвинувачення до задоволення не підлягає.

Висновок суду першої інстанції щодо доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1. в інкримінованому йому злочині, вчиненого ним при обставинах зазначених у вироку суду, кваліфікація його дій ст. 187 ч.2 КК України в апеляції прокурора не оспорюється.

Що ж торкається призначення покарання засудженому ОСОБА_1. із застосуванням положень ст. 69 КК України, то таке, на думку колегії суддів, достатньо обґрунтоване у вироку місцевого суду. Зокрема, судом визнано ряд обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи засудженого ОСОБА_1, а саме -його молодий вік, вчинення злочину вперше, щире каяття, другорядна роль у скоєному, повне відшкодування шкоди, позицію потерпілих не обирати підсудному сувору міру покарання. Викладене стало правовою підставою для призначення засудженому ОСОБА_1. більш м'якого основного покарання, ніж передбачено ст. 187 ч.2 КК України, та - не-тризначення обов'язкового додаткового покарання.

На переконання колегії суддів призначене судом першої інстанції покарання засудженому ОСОБА_1. із застосуванням ст. 69 КК України є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При наведених обставинах колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляції прокурора.

Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, - 

ухвалила:

Вирок Франківського районного суду м. Львова від 27 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1озалишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.