Справа № 4-с-58-10
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого – судді Луценко Л.В.,
при секретарі Мамошук І.В.,
за участю: представника скаржника – ОСОБА_1,
представника Ленінського ДВС ВМУЮ – Медяного В.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» на дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та скасування постанови від 28 жовтня 2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору,-
В С Т А Н О В И В :
08 листопада 2010 року, скаржник звернувся до суду з скаргою на дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та скасування постанови від 28 жовтня 2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору.
Скарга мотивована тим, що 02 липня 2010 року головним державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г., відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Замостянського райсуду м. Вінниці, виданого 15.06.2010 року по справі № 2-1736/09 про стягнення з ВАТ «КБ «Хрещатик» на користь Костюк Людмили Василівни суми 156 126,43 грн.
28 жовтня 2010 року головним державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. винесено постанову про стягнення з Боржника виконавчого збору в сумі 15 612,64 грн.
Скаржник вважає, що дії зазначеного державного виконавця по проведенню виконавчих дій проведено з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме:
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається Боржнику.
В порушення зазначеної норми Закону вказана постанова була відправлена на адресу Банку лише 05.07.2010 року, а надійшла до ПАТ КБ «Хрещатик» 06.07.2010 року, про що свідчать штемпель пошти та вхідної кореспонденції скаржника.
В постанові ДВС про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2010 року встановлений 7-денний строк для добровільного виконання.
Оскільки зазначена постанова надійшла їм 06.07.2010 року, строк для її добровільного виконання починається з 07.07.2010 року і закінчується 13.07.2010 року.
У зв'язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Боржником невчасно, 09.07.2010 року останній звернувся до ДВС з заявою про відкладення проведення виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання рішення, але всупереч ч. 2 ст. 30 Закону державний виконавець не відклав проведення виконавчих дій та не поновив Боржнику строк для добровільного виконання.
Навпаки, державний виконавець розпочав процедуру примусового стягнення суми боргу і 12.07.2010 року направив до Головного управління національного Банку України по м. Києву і Київській області платіжну вимогу на примусове списання з Боржника суми 156 126,43 грн. на користь ОСОБА_2
За таких обставин оскільки ДВС було розпочато процедуру примусового стягнення Боржник для уникнення перерахування суми двічі не міг перерахувати кошти ДВС.
Фактично стягнення коштів з Боржника було проведено 19.07.2010 року в примусовому порядку.
У зв'язку з зміною 12.05.2010 року назви Боржника з Відкритого Акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» останній 12.07.2010 року звернувся до ДВС з заявою про заміну Боржника у виконавчому провадженні його правонаступником та зупинення виконавчого провадження з цих підстав, але всупереч вимогам п.11 ч. І ст. 34 Закону державний виконавець не зупинив виконавче провадження.
Окрім того, в постанові ДВС від 02.07.2010 року не вказано рахунок органу ДВС, на який мають бути перераховані кошти, що перешкоджало Боржнику добровільно виконати рішення суду в порядку ст. 30 Закону.
Відсутність вказаного рахунку унеможливлює добровільне виконання та дає підстави державному виконавцю розпочати примусове стягнення з безпідставним покладенням на банк додаткових витрат по сплаті виконавчого збору, який згідно з статтею 46 Закону складає десять відсотків від фактично стягнутої суми.
Представник скаржника в судовому засіданні повністю підтримала скаргу та просила суд визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяного В.Г від 28.10.2010. року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 20033477 по примусовому виконанню виконавчого листа Замостянського райсуду м. Вінниці, виданого 15.06.2010 року по справі № 2-1736/09 про стягнення на користь ОСОБА_2 суми 156 126,43 грн.
Головний державний виконавець Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г., в судовому засіданні заперечив проти поданої скаржником скарги на дії держанвого виконавця та скасування постанову головного державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяного В.Г від 28.10.2010. року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 20033477 по примусовому виконанню виконавчого листа Замостянського райсуду м. Вінниці, виданого 15.06.2010 року по справі № 2-1736/09 про стягнення на користь ОСОБА_2 суми 156 126,43 грн., оскільки дана скарга є надуманою та такою, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Так, в судовому засіданні, судом досліджено та встановлено, що 02 липня 2010 року головним державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г., відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Замостянського райсуду м. Вінниці, виданого 15.06.2010 року по справі № 2-1736/09 про стягнення з ВАТ «КБ «Хрещатик» на користь Костюк Людмили Василівни суми 156 126,43 грн.
28 жовтня 2010 року головним державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. винесено постанову про стягнення з Боржника виконавчого збору в сумі 15 612,64 грн.
Відповідно до ч.5 ст. 24 Закону копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається Боржнику.
Вказана постанова була відправлена на адресу Банку та отримана ПАТ КБ «Хрещатик» 06.07.2010 року, про що свідчать штемпель пошти та вхідної кореспонденції скаржника.
Також, головним державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяним В.Г. складено акт від 07.07.2010 року, в якому зазначено, що представник банку прибувши до Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції, підтвердила, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2010 року Банк отримав 06.07.2010 року.
В постанові ДВС про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2010 року встановлений 7-денний строк для добровільного виконання.
У зв'язку з тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 09.07.2010 року останній звернувся до ДВС з заявою про відкладення проведення виконавчих дій та поновлення строку для добровільного виконання рішення, але згідно ч. 2 ст. 30 Закону державний виконавець не відклав проведення виконавчих дій та не поновив Боржнику строк для добровільного виконання.
Державний виконавець розпочав процедуру примусового стягнення суми боргу і 12.07.2010 року направив до Головного управління національного Банку України по м. Києву і Київській області платіжну вимогу на примусове списання з Боржника суми 156 126,43 грн. на користь ОСОБА_2
Фактично стягнення коштів з боржника було проведено 19.07.2010 року в примусовому порядку, тобто після спливу більш як сім днів з дня отримання листа.
27.07.2010 року державним виконавцем винесено постанову про звільнення майна боржника з-під арешту, копії якої направлено боржнику та відповідні органи, а також винесено постанову про стягнення витрат в сумі 46,03 грн. та 16,73 грн.
Скаржником у зв'язку з зміною 12.05.2010 року назви Боржника з Відкритого Акціонерного товариства Комерційний банк «Хрещатик» на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» останній 12.07.2010 року звернувся до ДВС з заявою про заміну Боржника у виконавчому провадженні його правонаступником та зупинення виконавчого провадження з цих підстав, але всупереч вимогам п. 11 ч. І ст. 34 Закону державний виконавець не зупинив виконавче провадження, чим порушив їх право.
На дану обставину в судовому засідання державний виконавець надав пояснення, що згідно роз’яснення № 15-1/124 від 20.07.2010 року наданим Департаментом ДВС Міністерства юстиції України» в разі перетворення сторони виконавчого провадження з «Відкритого акціонерного товариства» в «Публічне акціонерне товариство» держаний виконавець продовжує вчиняти подальші виконавчі дії відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» без застосування процедури правонаступництва» і 26.07.2010 року на адресу боржника відправлено відповідь про відсутність підстав для звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, так як сторона практично не вибула, а привела у свою назву у відповідності до вимог Закону України « Про акціонерні товариства».
Тому суд, враховуючи вищезазначені обставини та положення стаття 378 ЦПК України, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником, вважає що твердження скаржника є хибними та державний виконавець здійснював дані дії у межах та на підставі Закону, а зазначена заява про заміну сторони виконавчого провадження банком до суду не подавалася і скаржником не доведено це в судовому засіданні, хоча дане право звернення також мало місце за ним.
Також, як зазначено в скарзі та з огляду на наявність в матеріалах справи постанови ДВС від 02.07.2010 року про відкриття виконавчого провадження, в якій не зазначено рахунок органу ДВС, на який мають бути перераховані кошти, що як зазначає скаржник фактично перешкоджало Боржнику добровільно виконати рішення суду в порядку ст. 30 Закону.
Відсутність вказаного рахунку, як зазначає скаржник, унеможливлює добровільне виконання та дає підстави державному виконавцю розпочати примусове стягнення з безпідставним покладенням на банк додаткових витрат по сплаті виконавчого збору, який згідно з статтею 46 Закону складає десять відсотків від фактично стягнутої суми.
Згідно ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і здійснення ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до ст. 24 цього Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому ст. 32 цього Закону, та поновляє боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів.
Статтею 32 Закону передбачене, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактичного стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а у в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неподаткових мінімумів доходів громадян -з боржника - юридичної особи.
Але, з огляду на надані в судовому засіданні представником ДВС копії ухвал: першої інстанції від 28 серпня 2010 року та апеляційної інстанції від 06 жовтня 2010 року, вбачається, що вищевказане питання вже ставилось скаржником при зверненні зі скаргою на дії державного виконавця та скасування постанови про відкриття провадження від 02 липня 2010 року та прийнято відповідне рішення, яким відмовлено в задоволенні скарги.
Тому, суд не може брати до уваги посилання скаржника на данні обставини, оскільки вони вже вирішувалися іншим судом та рішення набуло законної сили, тобто відповідно до стаття 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях .
З огляду на встановлені обставини, слід зазначити, що твердження представника банку про безпідставність стягнення виконавчого збору спростовуються матеріалами справи, тому суд не вбачає підстав для задоволення скарги на дії головного державного виконавця Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Медяного В.Г та скасування постанови від 28.10.2010. року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 20033477 по примусовому виконанню виконавчого листа Замостянського райсуду м. Вінниці, виданого 15.06.2010 року по справі № 2-1736/09 про стягнення на користь ОСОБА_2 суми 156 126,43 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 383-387 ЦПК України, ЗУ України „Про виконавче провадження ", та Інструкцією «Про проведення виконавчих дій», суд –
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» на дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції та скасування постанови від 28 жовтня 2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору – відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, може бути подана протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: