УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-13944/2010                                                                                                          Головуючий у 1-й інстанції –Бондарьова Г.М.

Категорія – 67                                                                                                                      Доповідач – Петренко І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 листопада 2010 року

Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого                                    судді  –  Петренко І.О.

    суддів                                                          –  Котушенко С.П., Романюк М.М.

    при секретарі                                              –  Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2010 року по справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою та просила ухвалити рішення, яким встановити факт перебування її на утриманні ОСОБА_2 у період з 1962 року по жовтень 2004 року, що необхідно  для набуття права на отримання щомісячної страхової виплати  в разі втрати годувальника.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказувала на те, що 14 липня 1962 року уклала шлюб з ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. У 1988 році її чоловік вийшов на пенсію за списком №1, яка періодично змінювалася в більшу сторону, у зв’язку зі змінами в пенсійному законодавстві. В 1997 році вона сама вийшла на пенсію і їй була призначена мінімальна пенсія за віком. Перебуваючи на пенсії її чоловік продовжував працювати і в 1995 році згідно з висновком МСЕК йому було встановлено стійку втрату працездатності і призначено щомісячне відшкодування шкоди.

В зв’язку з тим, що її щомісячний доход , що складав 424,69 грн. в три рази менший ніж її чоловіка на день смерті ,що складав 1475,01 грн.,  заявниця вважає, що вона без сумнівно знаходилася на утриманні чоловіка.  

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2010 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та  ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити , а  рішення  суду залишити без змін , з наступних підстав.

Відповідно  до  положень ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає  , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно  до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд , виконавши  всі вимоги цивільного судочинства , вирішив  справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі  повно і всебічно з”ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи заявниця звернулась до суду і просила  встановити факт перебування її на утримання ОСОБА_2 з 1962 року по жовтень 2004 року , що їй необхідно  для набуття права на отримання щомісячної страхової виплати в разі втрати годувальника.

Суд ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви обґрунтовано виходив із положень ст.. ст.. 256 ,234,259 ЦПК України і посилався на те , що в порядку окремого провадження  розглядаються цивільні справи  про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів , що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи  або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових  прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних фактів. Згідно до роз”яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року  в порядку окремого провадження розглядаються справи про про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;  заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; чи якщо  встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

З матеріалів справи також вбачається , що рішенням  Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2010 року , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2010 року , в задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків  на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську про стягнення невиплаченої  щомісячної  страхової виплати – відмовлено . В основу цього рішення  були покладені  положення ст.. 33 закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання .Такими непрацездатними особами зазначені , зокрема  жінки, які досягли 55 років, якщо вони не працюють. Однак, оскільки  ОСОБА_1 не підпадає під вище вказану підставу , оскільки вона продовжувала отримувати доходи від підприємницької діяльності після виходу на пенсію і на момент смерті чоловіка , підстав для задоволення її позову встановлено не було. Виходячи з вище наведеного спір про  право заявниці по даній справі вже вирішено  і підстав для створення умов  здійснення нею  цих прав не встановлено. Таким чином , колегія суддів вважає , що  розглядаючи справу  районний суд повно і всебічно  дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон , який їх регулює.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права ,що  призвело до неправильного вирішення справи , при вище викладених обставинах суттєвими не являються, оскільки  вони зводяться до не згоди з рішенням суду , були вивчені в суді першої інстанції і отримали оцінку суду.

Керуючись ст..ст. 303,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України , колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного  суду набирає  законної сили  з моменту її проголошення , однак  може бути  оскаржена  шляхом подачі  касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили  .

Судді