КОПІЯ

Справа МП - 86 /2007року                                                     Головуючий в 1 - інстанціїКорніюк А.П.

Категорія ст.286 4.1 КК України                                                      Доповідач-Курдзіль В.Й.

УХВАЛА

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді :Кульбаби В.М.

суддів : Курдзіля В.Й., Матущака М.С.

з участю: прокурора - Бірюченка С.В.

адвокатів - ОСОБА_4., ОСОБА_5.

потерпілого - ОСОБА_2. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_1на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 06 грудня 2006 року.

Цим вироком :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця  та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою інженерною освітою,   непрацюючого,   одруженого,   на   утриманні   одна   дитина,   не судимого,

засуджено: за ст.286 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі, з випробуванням, з

іспитовим строком на 1 рік згідно ст.75 КК України.

На ОСОБА_1. покладені обов'язки не виїжджати за межі України без дозволу органів КВІ та повідомляти ці органи про зміну місць проживання і роботи.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь Кам'янець-Подільських міської лікарні та ЦРЛ 237 грн. 96 коп., 312 грн. 48 коп. відповідно.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2на відшкодування моральної шкоди 2000 грн. та 400 грн. витрат пов'язаних із оплатою правової допомоги.

Стягнуто з ОСОБА_1. судові витрати 447 грн.71 коп.

ОСОБА_1. засуджено за те, що він 24 жовтня 2000 р. в період з 17 до 18 год. рухаючись автомобілем ВАЗ-21063 реєстраційний номер НОМЕР_1з м. Кам'янця-Подільського у напрямку с Устя Кам'янець-Подільського району при виконанні обгону кінної підводи, що рухалась в попутному напрямку, проявив неуважність, не вибрав безпечний інтервал і допустив зіткнення.

Внаслідок цього ОСОБА_2., який керував підводою заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В апеляції ставиться питання про скасування вироку і закриття справи за відсутністю у діях ОСОБА_1. складу злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України.

Зазначається, що судом неправильно встановлений час коли сталося ДТП, зокрема не з 17 до 18 год., а близько 19 год.

В цей час вже стемніло і ОСОБА_1. не в змозі був побачити підводу потерпілого, яка не обладнана світловідбивачами. На думку апелянта судом безпідставно не враховані висновки судово - автотехнічної експертизи №1А від 12 січня 2001 року про порушення і потерпілим п.п.7.3, 7.7 Правил дорожнього руху, а також дана неправильна оцінка показанням свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10.,ОСОБА_11., які підтвердили, що ДТП сталися у темну частину доби.

2

Апелянт також вважає, що не знайшов свого підтвердження факт заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки відсутні дані про перелом 9-го ребра.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, потерпілого, його представника на заперечення, захисника в інтересах засудженого на підтримання апеляції, вивчивши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що підлягає до часткового задоволення.

Висновок місцевого суду про винність ОСОБА_1. у порушенні правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2. були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Засуджений ОСОБА_1. свою вину не визнав, хоча і не заперечував, що дійсно своїм автомобілем зіткнувся з кінною підводою ОСОБА_2.

Вважає винним у ДТП потерпілого, оскільки це відбулося у темну частину доби, а підвода не була обладнана світловідбивачами.

Під час обгону підводи він більше уваги приділяв зустрічному транспорту.

Не дивлячись на невизнання своєї вини засудженим, колегія суддів вважає її доведеною такими доказами.

З показань потерпілого ОСОБА_2. вбачається, що він 24 жовтня 2000 року приблизно між 17 та 18 годинами у світлу пору доби кінною підводою перевозив гілля і їхав по узбіччю дороги. Зненацька відчув удар автомобіля, впав з підводи і знепритомнів.

Внаслідок ДТП він отримав травми голови, обличчя, грудної клітини, колінного суглобу, перелому ребра.

З показань свідків ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18., ОСОБА_10., ОСОБА_19., які були очевидцями наслідків ДТП зразу ж після зіткнення транспортних засобів, вбачається, що таке сталося у світлу пору доби, при звичайній видимості, у проміжок часу з 17 до 18 год.

За даними довідки Хмельницького обласного центру з гідрометеорології від 26 червня 2003 року видимість 24 жовтня 2000 року після 10 год. була добра, малохмарно.

Згідно довідки ВАТ" Хмельницьке авіапідприємство „Поділля-Авіа" у м. Кам'янці-Подільському 24 жовтня 2000 року захід сонця був о 18 год. 5 хв., а кінець сутінок о 18 год. 35 хв.

За даними висновку судово - авто технічної експертизи №17 А від 6 березня 2003 року в умовах даної пригоди водій автомобіля ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_1мав технічну можливість запобігти зіткненню з гужовою підводою, що рухалася в попутному напрямку з моменту виникнення перешкоди і причиною ДТП стали дії водія ОСОБА_1., які не відповідали технічним вимогам п.п. 1.2.3,13.3 ПДР.

Сам ОСОБА_1. по суті не заперечував, що бачив підводу з гіллям, проте, не зміг уникнути зіткнення.

За даними акту обстеження № 1120 від 27 листопада 2000 року та висновку судово-медичної експертизи №1270 від 7 грудня 2000 року у ОСОБА_2. виявлені тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді закритої черепно - мозкової травми забою головного мозку 1-го ступеня , перелому 9-го ребра по передньо - підпаховій лінії зправа, 5-ти саден в ділянках носа, правої руки, лівого коліна, синця на задньо - боковій поверхні грудної клітини зправа на рівні 5-6-7-8 ребер, які привели до тривалого розладу здоров'я більше 21 дня.

Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ст.286 ч.І КК України.

Що ж стосується доводів апеляції про неправильну оцінку показань свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_11., які стверджували,  що  ДТП  сталося  у  темну  пору доби,  то  колегія  суддів  вважає їх

3

безпідставними і суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, оскільки ці особи не були безпосередніми очевидцями зіткнення, прибули на місце події значно пізніше, їхні пояснення неконкретні, суперечливі.

Окрім того, свідок ОСОБА_7є братом засудженого і зацікавлений у результатах справи.

Що ж стосується показань ОСОБА_10., на які є посилання у скарзі, то вони також не можуть бути доказом невинуватості засудженого, оскільки свідок під час проведення ставки віч-на-віч з ним, прямо вказував, що ДТП сталося в період з 17 год. ЗО хв. до 18 год., засвітло.

Судом обґрунтовано не прийняті до уваги висновки судово - автотехнічної експертизи №1 А від 12 січня 2001 року, оскільки перед її призначенням була допущена помилка у встановленні вихідних даних, зокрема неправильно вказана темна пора доби.

За таких обставин колегія суддів підстав для закриття справи щодо ОСОБА_1. за відсутністю складу злочину передбаченого ст.286 ч.І КК України не вбачає.

Ст.49 ч.1 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п.2) 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

ОСОБА_1. 24 жовтня 2000 року вчинив злочин передбачений ст.286 ч.І КК України, який згідно ст.12 ч.2 КК України класифіковано як невеликої тяжкості.

З дня вчинення цього злочину минуло більше 6-ти років.

Дані про те, що ОСОБА_1. ухилявся від слідства чи суду, враховуючи те, що запобіжний захід підписку про невиїзд йому обрано лише 25 серпня 2005 року, (т.1 а.с. 203,204), тобто вже після сплинення строку давності, відсутні.

Що ж стосується наявних у справі постанов про його розшук, то колегія суддів визнає їх сумнівними, оскільки підсудний у своїх клопотаннях, що передували їхньому винесенню, лише просив перенести розгляд справи, а не намагався переховуватися.

За таких обставин колегія суддів вважає за можливе звільнити ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія судів,

ухвалила:

апеляцію захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_1 задоволити частково.

Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 6 грудня 2006 року в частині засудження ОСОБА_1 за ст.286 ч.1 КК України скасувати.

Звільнити ОСОБА_1. від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності.

Кримінальне провадження у справі, згідно ст. 11 -1 КПК України закрити.