ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 р. № 3/62/10
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс", м. Миколаїв (далі –ТОВ "Амальгама Люкс")
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010
та касаційну скаргу державного підприємства "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Миколаїв (далі –ДП "Миколаївстандартметрологія")
на рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010
зі справи № 3/62/10
за позовом ТОВ "Амальгама Люкс"
до ДП "Миколаївстандартметрологія" та
Миколаївської обласної державної телерадіокомпанії, м. Миколаїв (далі –Телерадіокомпанія)
за участю прокуратури Миколаївської області, м. Миколаїв (далі –прокуратура)
про спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди та збитків.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ "Амальгама Люкс" –Белицького П.В.,
ДП "Миколаївстандартметрологія" –Корованенко С.А.,
Телерадіокомпанії –не з'яв.,
прокуратури –Івченко О.А.
За результатами розгляду касаційних скарг Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Амальгама Люкс" звернулося з позовом (з урахуванням подальших уточнень до нього) до ДП "Миколаївстандартметрологія" і Телерадіокомпанії про:
- визнання недостовірними та такими, що принижують престиж і ділову репутацію позивача, відомостей, поширених ДП "Миколаївстандартметрологія" 17–18.02.2010 у циклі телепередач "Телевізійні новини Миколаївщини" на телеканалі "Миколаїв", який входить до структури Телерадіокомпанії, а саме:
"Це підприємство (ТОВ "Амальгама Люкс") випускало продукцію, використовуючи замість етилового спирту розчинник, тому ця продукція небезпечна для використання споживачами. Це паста "СУЛЬСЕНА", шампунь "СУЛЬСЕНА", крем "ВІТА" для рук";
- зобов'язання Телерадіокомпанії не пізніше десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили оголошувати вступну та резолютивну частину судового рішення у даній справі протягом двох днів на телеканалі "Миколаїв" у циклі телепередач "Телевізійні новини Миколаївщини";
- стягнення з ДП "Миколаївстандартметрологія" на користь ТОВ "Амальгама Люкс" 100 000 грн. моральної шкоди і 181 744,24 грн. збитків (упущеної вигоди).
Позовні вимоги з посиланням на статті 91, 94, 277 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), статті 64 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" мотивовані тим, що у зв’язку з поширенням відповідачами недостовірних відомостей позивач зазнав моральної та матеріальної шкоди, яка, на його думку, підлягає відшкодуванню за рахунок ДП "Миколаївстандартметрологія".
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено частково:
- визнано недостовірними та такими, що принижують престиж і ділову репутацію позивача, відомості, поширені 17.02.2010 в інформаційній програмі "Телевізійні новини Миколаївщини" на телеканалі "Миколаїв", який входить до структури Телерадіокомпанії, а саме:
"Це підприємство (ТОВ "Амальгама Люкс") випускало продукцію, використовуючи замість етилового спирту розчинник, тому ця продукція небезпечна для використання споживачами. Це паста "СУЛЬСЕНА", шампунь "СУЛЬСЕНА", крем "ВІТА" для рук";
- Телерадіокомпанію зобов'язано створити умови щодо оголошення в її ефірі диктором телеканалу "Миколаїв" вступної та резолютивної частини судового рішення у даній справі в інформаційній програмі "Телевізійні новини Миколаївщини" не менше як в двох її ефірних виходах та не пізніше десяти днів з дня набрання судовим рішенням законної сили;
- з ДП "Миколаївстандартметрологія" стягнуто на користь ТОВ "Амальгама Люкс" 10 000 грн. моральної шкоди, 181 744,24 грн. збитків, 1 918, 29 грн. державного мита і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення з посиланням на приписи статей 91 і 277 ЦК України мотивовано недоведеністю ДП "Миколаївстандартметрологія" достовірності поширеної негативної інформації щодо ТОВ "Амальгама Люкс" станом на дату поширення такої інформації – 17.02.2010, оскільки: на вказану дату відсутні документальні докази того, що рецептури позивача на косметичні вироби містять такий інгредієнт, як спирт етиловий чи його аналог –розчинник органічний універсальний; використання ж ТОВ "Амальгама Люкс" такого розчинника в минулому не доводить, що дана продукція була чи є небезпечною для споживачів; причинний зв'язок між поширенням ДП "Миколаївстандартметрологія" недостовірної інформації і негативними наслідками –моральною шкодою та збитками у вигляді упущеної вигоди полягає в приниженні ділової репутації позивача як виробника косметичної продукції, маркованої знаком для товарів і послуг "ВІТА" і торговельною маркою "СУЛЬСЕНА", визнаною добре відомою в Україні, а також у тому, що ТОВ "Амальгама Люкс" не отримало доходи, які могло б отримати за звичайних обставин [оскільки суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_5 (далі –СПД ОСОБА_5) відмовився від частини продукції позивача та пояснив такі дії ризиком щодо її реалізації у зв’язку з поширенням негативної інформації].
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 (колегія судді у складі: суддя Поліщук Л.В. –головуючий, судді Бандура Л.І., Туренко В.Б.): зазначене рішення місцевого господарського суду змінено; вирішено відмовити у тому числі в частині позовних вимог про стягнення з ДП "Миколаївстандартметрологія" 181 744,24 грн. збитків та перерозподілено судові витрати зі справи. В обґрунтування постанови зазначено про те, що часткова відмова СПД ОСОБА_5 від отримання продукції за укладеним з ТОВ "Амальгама Люкс" договором поставки не свідчить про спричинення позивачеві збитків у вигляді упущеної вигоди.
ТОВ "Амальгама Люкс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду апеляційної інстанції з цієї справи скасувати в частині зміни рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010, а зазначене рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скаргу мотивовано тим, що апеляційним господарським судом не досліджено в повному обсязі докази зі справи, які дають змогу дійти висновку про наявність причинно-наслідкового зв’язку між збитками скаржника у вигляді упущеної вигоди і протиправною поведінкою ДП "Миколаївстандартметрологія" у вигляді поширення недостовірної інформації.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДП "Миколаївстандартметрологія" просить рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 скасувати повністю, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 скасувати у частині задоволення позовних вимог ТОВ "Амальгама Люкс" і прийняти нове рішення про відмову в позові. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами не взято до уваги, що: відомості, визнані судовими інстанціями недостовірними, поширені заступником директора з державного нагляду ДП "Миколаївстандартметрологія" ОСОБА_6 при виконанні нею службових обов’язків, проте остання до участі у справі не залучена; паста і шампунь "СУЛЬСЕНА" та крем для рук "ВІТА", у виготовленні яких використовувався розчинник органічний універсальний, є небезпечною продукцією згідно з приписами Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".
ТОВ "Амальгама Люкс" і ДП "Миколаївстандартметрологія" подали відзиви на касаційні скарги один-одного.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційних скарг.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для скасування судових рішень, прийнятих по суті справи, та передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції з урахуванням такого.
Причиною спору зі справи стало питання про наявність підстав для визнання поширеної ДП "Миколаївстандартметрологія" інформації недостовірною, такою, що принизила ділову репутацію та завдала шкоди позивачеві, для зобов’язання відповідачів спростувати таку інформацію і для покладення на ДП "Миколаївстандартметрологія" обов’язку відшкодувати завдану ТОВ "Амальгама Люкс" моральну і матеріальну шкоду (в разі її доведення).
Статтею 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
За приписами статті 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Згідно з частиною першою статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів (пункти 5 і 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію").
Відповідно до статті 277 ЦК України особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації; спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Тобто цією нормою встановлюється презумпція недостовірності негативної інформації про особу.
У пункті 15 постанови Пленуму зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 17.02.2010 в інформаційній програмі "Телевізійні новини Миколаївщини" на телеканалі "Миколаїв", який входить до структури Телерадіокомпанії, заступником директора з державного нагляду ДП "Миколаївстандартметрологія" ОСОБА_6 поширено інформацію такого змісту: "Це підприємство (ТОВ "Амальгама Люкс") випускало продукцію, використовуючи замість етилового спирту розчинник, тому ця продукція небезпечна для використання споживачами. Це паста "СУЛЬСЕНА", шампунь "СУЛЬСЕНА", крем "ВІТА" для рук".
Так, у дослідженні питання про достовірність поширеної негативної інформації попередніми судовими інстанціями зазначено, що така інформація не є достовірною станом на 17.02.2010, проте не зазначено, чи є така інформація недостовірною взагалі, і при цьому не оцінено:
листа ТОВ "Амальгама Люкс" від 27.05.2008 № 477, адресований ДП "Миколаївстандартметрологія", в якому йдеться про використання названим товариством розчинника органічного універсального;
листа державної установи "Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України" від 09.06.2008 № 33.9/3204, відповідно до якого до складу рецептур пасти "СУЛЬСЕНА", шампуня "СУЛЬСЕНА", крема "ВІТА" для рук не входить розчинник органічний універсальний;
акта перевірки додержання ТОВ "Амальгама Люкс" вимог стандартів, норм і правил, згідно з яким у виробництві спірних косметичних засобів на їх футлярах невірно зазначено склад продукту –зазначено про використання спирту етилового денатурованого при фактичному використанні розчинника органічного універсального;
тієї обставини, що позивач не допускає до здійснення перевірки з державного нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил у виробництві, зберіганні та оптовій реалізації косметичної продукції державних інспекторів ДП "Миколаївстандартметрологія", що підтверджується приписами та вимогами органів прокуратури.
Крім того, ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства України, які мали бути застосовані у дослідженні питання про безпечність спірної косметичної продукції ТОВ "Амальгама Люкс", - Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" та Державних санітарних правил і норм безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 № 27.
Поряд з цим суд касаційної інстанції не може погодитися з висновком попередніх судових інстанцій про необхідність задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми моральної шкоди з урахуванням такого.
Частиною другою статті 200 ЦК України встановлено, що суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до частини другої названої статті моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації юридичної особи.
Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Отже, фактами, з якими матеріальний закон пов’язує настання цивільно - правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди, є: наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.
Поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей завдає майнової та моральної шкоди суб'єктам господарювання, а тому ця шкода за відповідними позовами потерпілих осіб підлягає відшкодуванню за правилами статей 1166 та 1167 ЦК України (пункт 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію").
Отже, з наведеного вбачається, що дослідження питання про визнання поширеної відповідачем інформації такою, що завдала шкоди позивачеві, є передумовою для розгляду судом вимоги про відшкодування такої шкоди.
Як зазначено у судових рішеннях зі справи, "моральна шкода полягає в приниженні ділової репутації позивача як виробника косметичної продукції, маркованої знаком для товарів і послуг "ВІТА" і торговельною маркою "СУЛЬСЕНА". Втім, задовольняючи позов про стягнення з ДП "Миколаївстандартметрологія" моральної шкоди у сумі 10 000 грн., господарські суди не зазначили, які саме дії відповідача були протиправними, не з'ясували наявність причинного зв'язку між шкодою і діями відповідача, не встановили, чи заподіяно позивачеві втрат немайнового характеру як невідворотного результату протиправної поведінки відповідача, та якими доказами це підтверджується.
Крім того, позовні вимоги про стягнення з відповідача сум моральної і матеріальної шкоди є похідними від вимоги про спростування недостовірної інформації, а тому не можуть бути розглянуті окремо.
Таким чином, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для часткового скасування оскаржуваних судових рішень зі справи.
Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1119 – 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Амальгама Люкс" та державного підприємства "Миколаївський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 зі справи № 3/62/10 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов