Справа № 22-1504/2007р Категорія 44   '

Головуючий в 1 інстанції Горощук О.В. Доповідач Стельмах H.C

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2007 року                                      Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н. С.,

суддів Звягінцевої О.М., Денисенко Л.Л.  

 при секретарі Андрусь B.C.,

розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1на бездіяльність ДВС в Слов'янському районі Донецької області і

встановив:

в апеляційній скарзі ДВС в Слов'янскьому районі Донецької області оспорює обґрунтованість судової ухвали, якою задоволено вказану скаргу, і ставить питання про її скасування, оскільки вважає, що при розгляді справи не було встановлено бездіяльності ДВС з визначеного заявником питання.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

8 листопада 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій зазначав, що судовою ухвалою від 6 жовтня 2006 року скасовано постанови ДВС від 8 серпня 2006 року про стягнення з нього виконавчого збору та від 9 серпня 2006 року про арешт коштів на його рахунках і зобов'язано Ёиконавчу службу поновити йому строк для добровільного виконання ним судового рішення.

Разом з цим, ДВС надала йому строк для виконання добровільно судового рішення, але вказану судову ухвалу до установи банку не направила і не сповістила її іншим чином про зняття арешту з коштів на його рахунках.

За таких обставин, він знову був позбавлений можливості виконати судове рішення добровільне, а тому просив суд ухвалити рішення, яким зобов'язати ДВС поновити йому строк для добровільного виконання судового рішення з моменту, коли їй стане відомим про отримання банковською установою копії ухвали суду про зняття арешту з його рахунків.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 4 грудня 2006 року скаргу задоволено, зобов'язано ДВС поновити ОСОБА_1 строк для добровільного виконання судового рішення від 9 березня 2006 року від того дня, коли їй стане відомим про зняття арешту з його коштів на рахунках в банковських установах.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦГЖ України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним

2

тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і

всебічно  перевіривши  обставини,   вирішив   справу  у  відповідності  з  нормами

матеріального, права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх

відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із

загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що відповідно до вимог ч. З ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження" ДВС повинна не пізніше наступного дня після винесення постанови про звільнення майна боржника з-під арешту надіслати її сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Разом з цим, при розгляді цієї справи встановлено, що арешт з грошових коштів заявника було знято не постановою ДВС, а скасуванням ухвалою руду від 6 жовтня 2006 року (а.с.5-6) постанови ДВС від 9 серпня 2006 р. про накладення арешту на грошові кошти заявника.

Оскільки Закон України „Про виконавче провадження" не містить вимоги щодо обов'язку ДВС надсилати до відповідних установ копії судових рішень про скасування постанов ДВС щодо накладення арешту на кошти боржника, а суд також не зобов'язаний був це зробити, оскільки банківська установа не була учасником розгляду скарги ОСОБА_1., то саме він повинен був отримати копію судової ухвали і надати її банківській установі.

Крім того, чинним законодавством взагалі не передбачена можливість надання боржникові ДВС строку для добровільного виконання судового рішення з дня, коли їй стане відомим про зняття арешту з коштів боржника.

За таких обставин, ухвалу суду постановлено в порушення вимог ст. 387 ЦПК

України, оскільки всупереч викладеним в ухвалі висновкам ДВС не приймалися

неправомірні рішення та не було допущено неправомірної бездіяльності, на які

посилався в заяві ОСОБА_1., що є підставою для скасування ухвали суду і

відмови в задоволенні скарги заявника.                                                          

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 387 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ДВС в Слов'янському районі задовольнити, ухвалу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 4 грудня 2006 року СКАСУВАТИ, в задоволенні скарги ОСОБА_1на бездіяльність ДВС в Слов'янському районі ВІДМОВИТИ.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.