Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      м. Носівка                                                                               23 листопада 2010 р.

    Носівський  районний суд Чернігівської області  у складі:

        головуючого – судді Киреєва О.В.,    

        з участю секретаря     Драбиноги С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Калинівської сільської ради про визнання права власності на                     спадкове домоволодіння,  

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті залишився спадковий житловий будинок АДРЕСА_1. Він (позивач) є спадкоємцем майна покійної першої черги по закону. Отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі на будинок не може, так як на нього відсутні правовстановлюючі документу.

Позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок  АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач не з’явився, направив заяву, в якій зазначив, що позов підтримує, просив справу розглядати без його участі.

В судове засідання представник Калинівської сільської ради не з'явився, на адресу суду направив заяву, в якій позов визнав та просив справу розглядати без участі представника сільської ради.

Суд, вивчивши письмові докази, вважає необхідним позов задовольнити з наступних підстав.

ОСОБА_1 є сином покійної ОСОБА_2, що підтверджується копією рішення суду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її син, який вступив у фактичне управління та володіння житловим будинком АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) позивач, як особа, віднесена до першої черги спадкоємців, має право на спадкування після                  смерті матері.

З витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи/ заповіти/ спадкові договори) видно, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заведена. ОСОБА_2 заповіту не залишала.

В судовому засіданні встановлено, що на будинок виготовлена технічна документація.

Аналізуючи добуті та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що є підстави для визнання позивача власником спадкового майна.

Керуючись ст.ст. 213, 215, 226, 228 ЦПК України, ст. 529, 549 ЦК УРСР, суд, –

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 власником  житлового будинку  АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом  десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                         О.В.Киреєв