Копія:

                                                                                                                                                   Справа № 2 –236/10

                                                 Р  І  Ш  Е  Н  Н Я

                                                        Іменем України

       23 листопада 2010 року         Сторожинецький районний суд         Чернівецької області

                                          в складі: головуючої  судді             Безпалько М.С.

                                               при секретарі                   Яворська М.І.            

                  за участю представників: позивача              Паладійчук А.В..

                                                          відповідача               ОСОБА_2.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства « Райфайзен банк Аваль» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

  Позивач ПАТ «Райфайзен банк Аваль»  звернувся в суд з позовом до  відповідачів  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  про стягнення заборгованості по неповернутому кредиту, відсотків за користування кредитом та пені, посилаючись на те, що згідно укладеного та в установленому порядку підписаного кредитного договору № 014/0001/33643 від 26.05.2006 року тиа додаткової угоди № 014/0001/33643/Д від 09.06.2006 року, відповідач  ОСОБА_3 отримав в ПАТ « Райфайзен банк Аваль»  кредитні кошти в сумі  15000 гривень з терміном погашення з  відсотками не пізніше 25.05.2009 року.

 В забезпечення повернення вказаного кредиту між позивачем та відповідачами  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладені договори поруки від  26.05.2006 року, згідно з яких  вказані особи на добровільних засадах взяли на себе зобов’язання  відповідати по зобов’язанню позичальника, які виникають на підставі цього кредитного договору.

              Відповідач протягом дії кредитного договору систематично порушував його умови. На день заявленого позову  прострочена заборгованість ОСОБА_3 перед банком складає    21567,85 гривні, які позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на свою користь, а також понесені по справі судові витрати в сумі 215,68 гр-судовий збір та 120 гр –витрати на ІТЗ розгляду справи.

      Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом про розірвання кредитного договору та визнання недійсним п. 9.1 кредитного договору, посилаючись на те, що оскільки позивач просить стягнути з відповідачів весь борг, то кредитний договір необхідно розірвати, так як  при цьому  в позивача буде підстава знову нараховувати штрафні санкції при умові  несплати суми боргу, а також скасувати п. 9.1 кредитного договору, яким передбачено нарахування суми пені, при умові несвоєчсної сплати суми боргу, оскільки вказана в цьому пункті договору процентна ставка не відповідає діючому законодавству, тобто перевищує подвійну облікову ставку Нацбанку України.

В судовому засіданні представник позивача Паладійчук А.В. змінив позовні вимоги, просить суд стягнути суму боргу тільки з  позичальника ОСОБА_3, враховуючи те, що при укладенні додаткової угоди між позмивачем та боржником про збільшення суми кредиту, поручителі не були увідомлені про це,а тому вони не можуть відповідати перед кредитором за даним кредитним договором згідно з умов кредитногот договору, при цьому представник позивача зменшив суму боргу за кредитним договором до 16306,97 гривень, з яких 7740,17 гр-основне тіло кредиту, 1796,19 гр-заборгованість по відсотках, 5611,60 гр-пеня за прострочку тіла кредиту, 1159,04 гр-пеня за прострочку відсотків за кредитом зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 частково визнав, згоден на розірвання кредитного договору при умові стягнення повної суми заборгованості, не визнав зустрічний позов в частині скасування п. 9.1 кредитного договору, оскільки боржник при підписанні цього договору був згоден з  його умовами.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник  ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтроимали повністю, посилаючись на вказані вище обставини, частково визнали позовні вимоги позивача, а саме, згодились на стягнення боргу особисто з ОСОБА_3, та на сплату позивачу основного тіла кредиту 7740,14 гр,  заборгованість за відсотках в сумі 1796,19 гр, та на часткове погашення пені за прострочку тіла кредиту в сумі 1544 гр, та пені за прострочку відсотків за кредит в сумі 98,93 гривні.

  Суд вважає, що основний позов підлягає до задоволення, а зустрічний до часткового задовлолення, враховуючи слідуюче.

  Оскільки представник позивача згодився на розірвання кредитного договору, суд вважає, що в цій частині  зустрічні позовні вимоги підлягають до задоволення, так як позивач  їх визнав.

  Окрім того, позивач змінив позовні вимоги, прорсить суд стягувати борг тільки з боржника, вдмовився від претензій щодо поручителів, вказана сума боргу зе кредитним договором повинна стягуватись тільки з відповідача ОСОБА_3, який на це згодився в судовому засіданні.

 Суд не вбачає підстав для визнання недійсним п. 9.1 кредитного договору в частині нарахування пені за прострочку повернення боргу, оскільки відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору  в цій частині, підписав його, що свідчить по визнання вказаної умови при укладенні кредитного договору.  

Судом встановлено, що згідно укладеного кредитного договору № 014/0001/33643 від 26.05.2006 року та джодаткового договору № 014/33643/Д  від 09.06.2006 року, відповідач ОСОБА_3. отримав в ПАТ « Райфайзен банк Аваль»  кредитні кошти в сумі  15000 гривень, з терміном погашення з  відсотками не пізніше 25.05.2009 року. Відповідно до умов  кредитного договору відповідач зобов'язувався забезпечити повернення одержаних кредитів на умовах, передбачених кредитними договорами та сплачувати відсотки за їх користування.

ОСОБА_3 протягом дії кредитного договору систематично порушував його умови.

На день розгляду справи судом прострочена заборгованість ОСОБА_3. перед банком   становить 16306,97 гривні, з яких- 7740,14 грн. заборгованість за простроченим кредитом,: -1796,19 грн. борг по простроченим відсоткам; -5611,60- пеня за порушення строку повернення кредиту та 1159,04 гр-пеня за прострочені відсотки по кредиту.

  Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

               Керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 555, 651, 1054, 1055 ЦК України, ст. 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд

                                                          В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ « Райфайзен банк Аваль» -задовольнити .  

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя АДРЕСА_1  на користь публічного акціонерного товариства « Райфайзен банк Аваль» 16306,97 / шістнадцять тисяч триста шість/гривень 97 копійок  за  не повернутий кредит, відсотків за користування кредитом, пені ,  перерахувавши вказані кошти на п/р 29099371,  в ЧОД ВАТ « Райфайзен банк Аваль»,МФО 356464, код ЄДРПОУ 21418784 м. Чернівці, вул..Головна 143.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райфайзен банк Аваль» 163,07 гривень судового збору та 120 гривень як витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

             Частково задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3  до  ПАТ « Райфайзен банк Аваль»  про розірвання кредитного договору та  визнання недійсним п. 9.1 кредитного договору, розірвати кредитний договір № 014/0001/33643 від 26.05.2006 року, укладений між цими сторонами. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити за їх безпідставністю.

  Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про                         апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області  через Сторожинецький  районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляцію протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

                                                                  СУДДЯ:  підпис

         Копія вірна: голова Сторожинецького Райсуду                                       Казюк О.О.