Судове рішення #12135577

справа  №  2-а-278-10 р.

 Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 року                                                                                        м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі : головуючого судді Подороги Л.В., при секретарі судового засідання Гудзь І.І.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, в м. Городоще справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду в Городищенському районі про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як «дитині війни».    

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вона є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, з 1 січня 2006 року, їй повинно було виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані неконституційними. Вказане рішення КСУ, є обов’язковим до виконання на території України. Як особа, що має статус «дитини війни», ОСОБА_1 вважає, що має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 просить суд задовольнити її позовні вимоги, визнавши дії управління пенсійного фонду України в Городищенському районі протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії, з підвищенням до 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» та провести відповідну виплату надбавки до пенсії, за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року на суму 4594 грн. 60 коп.. Крім того, позивач просить поновити їй процесуальний строк, для оскарження дій відповідача, за останні 3 роки, оскільки про доплату до пенсії, у вказаному вище розмірі, вона дізналась лише після 20 вересня 2010 року.  

             У судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, змінив позовні вимоги своєї довірительки. Просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, з підвищенням до 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого  ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» та провести відповідну виплату надбавки до пенсії, за період з квітня 2010 року по вересень 2010 року, на суму 1292 грн. 40 коп. Крім того, просить відшкодувати на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правову допомогу в сумі 500 грн. 00 коп..

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі  Черкаської області – Пістун О.В. позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення та пояснила, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно зі ст. 7 цього ж Закону, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Бюджет пенсійного фонду щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, і кошти на збільшення підвищення дітям війни не виділялися, тому в органів Пенсійного фонду не було і на даний час немає законних підстав для збільшення цієї виплати. Також вказала, що у Законі України «Про державний бюджет на 2007р.» виплата щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» була передбачена в розмірі 50 % від розміру надбавки, передбаченої учасникам війни, за  умови, що людина яка має статус «дитини війни», за життя визнана інвалідом. З 01.01.2008 року, питання виплати підвищень до пенсії дітям війни законодавчо  врегульовано Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та постановою Кабінету Міністрів України  від 28.05.2008 р. № 530, згідно з якими, дітям війни (крім тих на яких поширюється дія закону України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), до пенсії  виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з цим, дітям війни, починаючи з 01.01.2008р., щомісячно,  виплачувалась надбавка у розмірі 47,00 грн., з 01.04.2008р. – 48,10 грн., з 01.07.2008р., і до тепер 49.80 грн.. Крім цього, визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що таким чином визначений мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для обчислення розмірів пенсії, призначених цим законом. Тобто, для визначення доплат або підвищень пенсій не застосовується.
        Суд, розглянувши позов у межах змінених позовних вимог, вислухавши представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 представника відповідача - Пістун О.В., дослідивши матеріали справи, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, вважає, що змінений позов ОСОБА_1 є частково обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

Пенсійний Фонд України діє на підставі положення  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, і є центральним органом виконавчої влади, на яке покладено обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління, відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Пунктом 4.2 вищенаведеного Положення передбачено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банках (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, і з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі.  

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» № 2195–ІV   від  18.11.2004р., який набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України – ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей».

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  Законом України від 19.01.2006р. № 3367-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», вказаний пункт ст. 77 виключено та статтю 110 викладено в такій редакції : «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01.01.2006р., а статтею 6 – у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Даний Закон набрав чинності  02.04.2006р.. Однак, Кабінетом Міністрів України, протягом 2006р., будь-які рішення на  виконання вимог статті 110  Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймалися.

Ст. 152  Конституції України зазначає, що закони, інші правові акти або окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до  Закону України № 489–V від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007рік» (ст. 71 пункт 12),  зупинено дію положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», та ст. 111 цього Закону встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 ЗУ № 2195 – ІV від 18.11.2004р., і виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007р. № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) положення ЗУ № 489–V від 19.12.2006р., яким зупинено дію  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та положення п. 3 ст. 71 ЗУ № 489–V від 19.12.2006р., визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнано неконституційними. Таким чином, із  01 січня по 09 липня 2007 року, до спірних правовідносин застосуванню підлягають приписи статті 111 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007рік», як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв’язку з чим, мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». І після прийняття Конституційним Судом України вказаного Рішення,  знову почали діяти положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто, з часу прийняття цього Рішення, відновлено право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», суб’єкт владних повноважень порушив з 09.07.2007р. до 31.12.2007р., оскільки, дія Закону «Про Державний бюджет України на 2007рік» закінчується  31 грудня 2007р..  

Законом України від 28 грудня 2007 року № 107- VІ «Про Державний бюджет України на  2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», таке підвищення провадиться за їх вибором, згідно з одним із законів».

Однак, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України» від 22.05.2008р. положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Таким чином, із 01 січня по 22 травня 2008 року, застосуванню підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а  з 22 травня 2008 року  -  стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», як така, що поновила свою дію у часі, і з цієї дати, особа із статусом дитина війни має право на підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, та  повинна була застосовуватись до позивача.

Відповідно до ч. 1  ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. №966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.  

При визначені  розміру підвищення, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідачу, слід застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність – ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.  І при розрахунку державної пенсії, передбаченої ЗУ № 2195–ІV від  18.11.2004р., застосуванню підлягає  розмір прожиткового мінімум для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визнається мінімальний розмір пенсії за віком. Так, статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 380,00грн., з 1 квітня – 406,00грн., з 1 жовтня – 411,00грн.. Статтею  58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 470,00грн., з 1 квітня – 481,00грн., з 1 липня – 482,00грн., з 1 жовтня – 498,00грн..  Статтею  54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.  Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від  20.10.2009р. № 1646-УІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), стаття 1, встановлює прожитковий  мінімум осіб, які втратили працездатність, на одну особу на місяць у розмірі: з 01.12.2009р. – 734,00грн., з  01 січня 2010р. – 695,00грн. .

Положення ч.3 ст. 28 ЗУ  № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки  чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV від  18.11.2004р., має статус дитини війни, у зв’язку з чим, за ст. 6 даного Закону, має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач – Управління Пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області, не проводив зазначені виплати у вищенаведених розмірах, посилаючись на відсутність відповідних коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.  

Отже, позивачем  недоотримана щомісячна соціальна державна допомога. З огляду на вказане, суд вважає за необхідне, задовольнити вимоги позивача у частині здійснення перерахунку її пенсії за шість місяців, до дня її звернення з адміністративним позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальних захист дітей війни» №2195-ІV  від  18.11.2004р., Положенням  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженим Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001,  Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України), Законом України «Про прожитковий мінімуму» від 15.07.1999р. №966-14, ухвалою Конституційного Суду України у справі № 2-25/2009р. «Про відмову у відкриті конституційного провадження за конституційним подання Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення терміну (словосполучення) «мінімальна пенсія за віком», що міститься у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тлумачення терміна (словосполучення) «мінімальний розмір пенсії за віком», використаного в частині першій ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»,   ст. ст. 6, 17, 71, 99, 100, 159, 160, 163, 181, 185, 186 КАС України,   суд, -

                                               П О С Т А Н О В И В:

   

    Адміністративний позов   ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про зобов’язання здійснити перерахунок та виплати пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» -   задовольнити частково.

             Управлінню пенсійного фонду України в  Городищенському районі Черкаської області, здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1, згідно до  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з   14.04.2010р. по 27.10.2010р.,  з урахуванням сум,  виплачених в цей період.

Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 503 (п ’ятсот три) гривні 40 копійок, що складаються із: сплаченого судового збору в сумі 3 (три) гривні 40 копійок та витрат на правову допомогу в сумі 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок.  

В іншій частині позовних вимог –  відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів, з дня отримання її копії.

  Суддя:                                                                                                                   Л. В Подорога

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація