ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2010 р.                                                                         Справа № 8/98  

                                                    Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Гончар Т. В. , суддя  Кравець Т.В.

                                               при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

позивача –  ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 04.11.2010 р.,

1-го відповідача – Куліша С.М. за довіреністю б/н від 12.07.2010 р.,

2-го відповідача –не з’явився,

3-го відповідача –ОСОБА_4 (особисто),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2792П/2-5)  на рішення   господарського   суду        Полтавської     області    від 17.08.2010 р. у   справі № 8/98,

за позовом  ОСОБА_1, м. Полтава,

до  1. ТОВ “Деспі-Альянс”, смт. Решетилівка, Полтавська область,

     2. ВАТ “Полтавське автотранспортне підприємство 15327”, м. Полтава,

     3. Приватного підприємця ОСОБА_4, м. Київ,

про визнання недійсними договорів позики грошових коштів від 22.05.2008 р., від 06.06.2008 р., від 10.06.2008 р., від 21.07.2008 р., від 07.08.2008 р., укладених ВАТ “Полтавське автотранспортне підприємство –15327” з ТОВ “Деспі - Альянс” та договору відступлення права вимоги від 01.04.2010 р., укладеного  ТОВ “Деспі -Альянс” з  приватним підприємцем (суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою) ОСОБА_4,-

                                               встановила:

Позивач,  ОСОБА_1, у червні 2010 року звернувся до господарського суду Полтавської     області    з позовною заявою про визнання недійсними договорів позики грошових коштів від 22.05.2008 р., від 06.06.2008 р.. від 10.06.2008 р., від 21.07.2008 р., від 07.08.2008 р., укладених Відкритим акціонерним товариством "Полтавське АТП-15327" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" та договору відступлення права вимоги від 01.04.2010 р., укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" з Приватним підприємцем (суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою) ОСОБА_4, посилаючись на те, що оспорювані договори позики укладені директором ТОВ «Деспі-Альянс»за відсутності у нього повноважень, оскільки згідно зі Статутом ТОВ «Деспі-Альянс»директор Товариства має право без попередньої згоди зборів учасників підписувати угоди та інші юридичні акти на суму, що не перевищують 30 000,00 грн., в той час як суми договорів позики значно перевищують суму в 30  000,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської     області    від 17.08.2010 р. у   справі № 8/98 (суддя Плеханова Л.Б.) у задоволенні позову відмовлено.     

Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та письмовими поясненнями до неї, в яких, посилаючись  на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить  рішення господарського суду Полтавської області  від 17.08.2010р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги та визнати недійсними договори позики грошових коштів від 22.05.2008 р., від 06.06.2008 р., від 10.06.2008 р., від 21.07.2008 р., від 07.08.2008 р., укладених ВАТ “Полтавське автотранспортне підприємство –15327” з ТОВ “Деспі - Альянс” та договору відступлення права вимоги від 01.04.2010 р., укладеного  ТОВ “Деспі -Альянс” з  приватним підприємцем (суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою) ОСОБА_4. В обґрунтування поданої скарги позивач посилається на те, що судом порушені вимоги ст. 4-3 та ч. 2 ст. 22 ГПК України. Це призвело до того, що позивач   був   позбавлений   права   особисто   прийняти   участь   у   судовому   засіданні 17.08.2010р., незважаючи на те, що він був в цей час за межами України та надав клопотання суду про відкладення розгляду справи. Суд Позивачу в клопотанні відмовив, посилаючись на ст. 28 ГПК України. Однак суд при цьому не застосував положення ч. 5 ст. 28 ГПК України, де зазначено, що громадяни можуть вести свої справи в суді особисто, або через представника, повноваження якого підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Крім того позивач, перебуваючи за межами України, не мав можливості звернутися до нотаріуса та надати довіреність іншій особі, оскільки це було не можливо і суперечило би Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (Наказ Мін'юсту України від 03.03.2004р. № 20/5).

Також позивач вказує, що судом не були враховані вимоги ст.ст. 77, 69 ГПК України, що також призвело до неправильного вирішення спору по справі, оскільки позивач був позбавлений можливості надати пояснення стосовно факту ймовірного проведення загальних зборів учасників ТОВ «Деспі-Альянс»23.06.2008р., що могло суттєво вплинути на результат розгляду справи.

Крім того, в рішенні суду зазначено, що сторонами були надані відзиви по справі. Однак при цьому суд не звернув увагу на те, що відзиви надані суду з порушенням вимог ст. 59 ГПК України, а саме позивачу не були надіслані копії відзивів, що суттєво порушило його процесуальні права. Усе наведене, на думку позивача, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Приватний підприємець ОСОБА_4 у відзиві, а також у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує. Відповідач стверджує, що, у відповідності до вимог ст. 207 ГК України, ст.. 1 ГПК України та згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України  у постанові №13 від 24.10.2008р.  «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», у позивача відсутнє право на звернення до господарського суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а тому господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів. вчинених господарським товариством. Враховуючи вищевикладене, з посиланням на ст. 96, ст. 103 ГПК України, просить залишити рішення господарського суду Полтавської області від 17.08.2010 р. у справі 8/98 без змін, а подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ТОВ “Деслі-Альянс” у відзиві, а також у судовому засіданні проти апеляційної скарги також заперечує, вважає рішення господарського суду Полтавської області від 17.08.2010 р. у справі № 8/98 законним та обґрунтованим. Так, у відзиві представник зазначає, що  23.06.2008 р. на загальних зборах ТОВ «Деспі-Альянс», у яких ОСОБА_1 також приймав участь,   було   прийнято   рішення,   про   надання   директору   ТОВ «Деспі-Альянс»  права підписувати   угоди   на   суми,   що   перевищують   30000,00  грн., що підтверджується протоколом загальних зборів № 1 від 23.06.2008 р., копія якого наявна  в матеріалах справи, тому   директор ТОВ «Деспі-Альянс»при підписанні договорів позики грошових коштів від 22.05.2008 р., від 06.06.2008 р.. від 10.06.2008 р., від 21.07.2008 р., від 07.08.2008 р., укладених Відкритим акціонерним товариством "Полтавське АТП-15327" з Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" та договору відступлення права вимоги від 01.04.2010 р., укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" з Приватним підприємцем (суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою) ОСОБА_4 не перевищував своїх повноважень.

27.09.2010р. за вх.№7811 на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та техніко-криміналістичної експертизи протоколу Правління ВАТ «Полтавське АТП -15327»від 04.04.2008 року, оскільки існує ймовірність того, що підписи деяких осіб на даному протоколі були підроблені, що тягне за собою ряд негативних наслідків. Також вірогідно, що текст даного Протоколу було виготовлено не 04 квітня 2008 року, а значно пізніше.

ВАТ “Полтавське автотранспортне підприємство 15327” відзиву на апеляційну скаргу позивача суду не  надало, його уповноважений представник у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про час та місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та ухвали апеляційного суду з відміткою канцелярії суду про направлення їх на адресу товариства.

Враховуючи належне повідомлення 2-го відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника 2-го відповідача, за наявними матеріалами у справі –в порядку ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзивах на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Полтавської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що згідно з п. 7.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" зі змінами, внесеними згідно протоколу загальних зборів від 25.03.2008 р., внесок ОСОБА_1 в Статутний фонд Товариства повинен складати 2 500 000,00 грн., внесок ОСОБА_3 –500000,00 грн. і внесок ОСОБА_4 - 2 500 000,00 грн.

Протягом травня - серпня 2008 р. ОСОБА_4 вніс до Статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" 928 942,00 грн., учасники ОСОБА_1 (позивач) і ОСОБА_3 внесків до Статутного фонду не робили, що підтверджується довідкою Філії ВАТ "Морський транспортний банк" у м. Полтаві за № 179 від 16.08.2010р.

22.05.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" було укладено договір позики грошових коштів, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс"  зобов'язувалося перерахувати на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" позику у розмірі 100 000,00 грн. Платіжним дорученням № 1 від 22.05.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" перерахувало зазначену суму на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327".

06.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство   15327" та   Товариством   з   обмеженою   відповідальністю   "Деспі-Альянс"   було укладено договір позики грошових коштів, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" зобов'язувалося перерахувати на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" позику у розмірі 35 000,00 грн. Платіжним дорученням № 1 від 06.06.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" перерахувало зазначену суму на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327".

10.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" було укладено договір позики грошових коштів, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" зобов'язувалося перерахувати на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327"позику у розмірі 130 000,00 грн. Платіжним дорученням № 1 від 10.06.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" перерахувало зазначену суму на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327".

21.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" було укладено договір позики грошових коштів, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" зобов'язувалося перерахувати на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327"позику у розмірі 393 942,85 грн. Платіжним дорученням № 10 від 21.07.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" перерахувало зазначену суму на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327".

07.08.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" було укладено договір позики грошових коштів, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" зобов'язувалося перерахувати на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" позику у розмірі 140 000,00 грн. Платіжним дорученням № 1 від 07.08.208 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" перерахувало зазначену суму на рахунок Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327".

Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, зазначені договори були укладені 1-м відповідачем  в особі директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" - ОСОБА_5, з боку Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" –головою правління товариства ОСОБА_6.

01.04.2010 р. між ТОВ "Деспі-Альянс" та приватним підприємцем (суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою) ОСОБА_4 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до яких останній отримав право вимагати від Відкритого акціонерного товариства "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" сплати заборгованості за договорами позики грошових коштів від 22.05.2008 р., від 06.06.2008 р., від 10.06.2008 р., від 21.07.2008 р., від 07.08.2008 р., укладених між Відкритим акціонерним товариством "Полтавське автотранспортне підприємство 15327" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс". Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" договір відступлення права вимоги підписано директором ОСОБА_5

Позивач, звернувшись до господарських судів, у позовній заяві, а також в апеляційній скарзі, порушив питання про визнання вищезазначених договорів недійсними.

Як підстави недійсності правочину, ст. 215 ЦК України визначає недодержання в момент його вчинення стороною  вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п‘ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 203 ЦК України, особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. В разі, якщо це є юридична особа, то вона, відповідно до ст. 92 ЦК України, набуває цивільних прав та обов‘язків і здійснює їх через свої органи,  які діють, відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична  особа, підписується сторонами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або  іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він визнаний  судом недійсним.

Абзацом першим частини 3 ст. 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі Статутом ТОВ "Деспі-Альянс" - виконавчим органом товариства є   одноособовий директор. Директор товариства вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції директора (п.9.2.). Директор товариства має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняє від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим Статутом, зокрема, укладати правочини від імені товариства, підписувати довіреності, договори та інші документи товариства. Без попередньої згоди зборів учасників товариства підписувати угоди та інші юридичні акти на суму, що не перевищує 30 000,00 грн. (п. 9.3.).

Згідно з протоколом засідання правління Відкритого акціонерного товариства "Полтавське АТП -15327" від 04 квітня 2008 р. рішенням правління товариства повноваження на підписання вищезазначених договорів позики були надані голові правління товариства Пшенченку Віктору Павловичу.

Згідно з протоколом  загальних зборів учасників ТОВ "Деспі-Альянс" № 1 від  23 червня 2008 р., на загальних зборах учасників товариства, участь у яких брав і ОСОБА_1, було прийнято рішення про надання директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" права укладати угоди на суми, що перевищують 30 000,00 грн.

В абзаці ж другому наведеної частини статті 92 Цивільного кодексу України зазначено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, протокол загальних зборів акціонерів № 10 від 03.04.2008 р. Відкритого акціонерного товариства "Полтавське АТП -15327" та витяг з реєстру власників цінних паперів станом на 15.05.2008 р. свідчать про те, що позивач на момент укладення угоди був акціонером Відкритого акціонерного товариства "Полтавське АТП -15327" та членом його спостережної ради, а тому не міг не знати про укладення оспорюваних договорів позики. А протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" №1 від 23.06.2008 р. спростовує твердження позивача про те, що він не уповноважував директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Деспі-Альянс" укладати оспорювані договори позики.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду, погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, вважає, що  особа, яка підписала спірні договори від імені ТОВ "Деспі-Альянс", а саме -  директор ОСОБА_5, на момент їх укладання мала необхідний обсяг дієздатності та діяла на підставі Статуту товариства і, зокрема - рішення загальних зборів учасників товариства.

Більше того, сторонами (як ТОВ "Деспі-Альянс" так і ВАТ "Полтавське АТП -15327") в порядку ст. 241 ЦК України, якою передбачено, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину, вчинялися фактичні дії, що свідчать про схвалення та подальше виконання спірних договорів, оскільки ТОВ "Деспі-Альянс" виконало в повному обсязі і перерахувало кошти на загальну суму 798 942,85 грн. на рахунок ВАТ "Полтавське АТП -15327", що підтверджується банківською випискою наданою Філією ВАТ "Морський транспортний банк" у м. Полтаві. В свою чергу ВАТ "Полтавське АТП-15327" прийняло ці кошти і використало на свої господарські потреби. Крім того, дане волевиявлення сторін договорів було підтверджено і представниками сторін у судовому засіданні апеляційного господарського суду.

У контексті статті 1 Господарського процесуального кодексу України та статті 3 Цивільного кодексу України, кожна особа має   право   звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів.

Згідно з п. 11 роз'яснень, наданих Верховним Судом України в постанові №13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»: акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд встановлює наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.

У п. 51 роз'яснень, наданих Верховним Судом України в постанові №13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зазначено, що Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі  суд  відмовляє акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання  чи     визнання  недійсними     договорів та  інших правочинів,  вчинених господарським товариством.

Аналізуючи положення вищевказаних норм чинного законодавства та спірних договорів, колегія суддів, так само, як і суд першої інстанції, не вбачає підстав для визнання їх недійсними, оскільки договори підписані  представниками сторін уповноваженими на це їх установчими документами та жодної норми чинного  законодавства  сторонами не порушено.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та техніко-криміналістичної експертизи протоколу Правління ВАТ «Полтавське АТП -15327»від 04.04.2008 року, та враховуючи положення ст. 101 ГПК України, відповідно до якої в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що у задоволенні даного клопотання має бути відмовлено. Крім того, колегія суддів зазначає, що предметом оскарження у даній справі  є укладені між сторонами договори, а предметом дослідження у клопотанні позивача зазначено –протокол Правління ВАТ «Полтавське АТП -15327». Разом з цим, із наданого повідомлення прокуратури Октябрського району м. Полтави вбачається, що по факту підробки протоколу Правління ВАТ «Полтавське АТП -15327»від 04.04.2008р. відносно службових осіб ВАТ «Полтавське АТП -15327» у порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку з відсутністю складу злочину. А з експертного висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру м. Полтава вбачається, що підпис, що розташований в протоколі засідання Правління ВАТ «Полтавське АТП -15327»від 04.04.2008р.в графі «Голова Правління», виконаний гр. ОСОБА_7.

Разом з цим, зважаючи на те, що нормами ч. 5 ст.85 ГПК України в редакції після 07.07.2010 р. встановлено, що повне рішення  повинно  бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.  А статтею 87 ГПК України передбачено, що повне  рішення  та  ухвали  надсилаються сторонам, прокурору, третім  особам,  які  брали участь в судовому процесі, але не були присутні   у   судовому   засіданні,   рекомендованим   листом   з повідомленням  про  вручення  не  пізніше  трьох  днів  з  дня  їх прийняття   або  за  їх  зверненням  вручаються  їм  під  розписку безпосередньо у суді, колегія суддів не вбачає процесуальних порушень з боку місцевого господарського суду

щодо дотримання строків на надсилання копії  оскаржуваного рішення як позивачеві, так і іншим сторонам у справі.

Щодо посилання позивача на те, що сторонами позивачу не були надіслані копії відзивів, що суттєво порушило його процесуальні права, колегія суддів зазначає, що  ч. 1 ст. 59 ГПК України законодавець закріпив таке право сторони як надання відзиву  після одержання ухвали про порушення справи, отже дана норма визначає право сторони на надіслання відзиву, а не обов’язок, крім того, з будь-якими документами по справі сторони у справі, у порядку ст.. 22 ГПК України, мають право ознайомитися, звернувшись з відповідною заявою до суду.

Отже, колегія суддів, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позивач, звернувшись з позовною заявою та апеляційною скаргою, не довів яким чином його права і ким порушені, ним не наведені обґрунтовані у відповідності до норм чинного законодавства підстави вважати його право порушеним. Більше того, такий захист прав у корпоративних правовідносинах      виключає звернення до господарського суду.

Що ж стосується відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст.  77 ГПК України, господарський суд має право відкласти розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні.

Тобто, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, а враховуючи те, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи   не було підтверджено належними доказами неможливості прибуття позивача або його представника  у судове засідання, колегія суддів вважає, що господарським судом обґрунтовано було відмовлено у задоволенні такого клопотання. Крім того, позивач, звернувшись з позовом до суду, у першу чергу був повинен опікуватися долею свого позову, завчасно знаючи про місце і час його розгляду (який тривав майже два місяці). Враховуючи зазначене, суд у порядку ст. 75 ГПК України, справу розглянув за наявними у ній матеріалами, у передбачений ст.69 ГПК України строк.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги позивача ґрунтуються на невірному застосуванні норм чинного законодавства та на неналежних доказах, спростовані матеріалами справи під час її розгляду як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції,  а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у їх задоволенні.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження  позивача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

                                                   постановила:

Клопотання позивача про призначення почеркознавчої експертизи та техніко-криміналістичної експертизи відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської     області    від 17.08.2010 р. у   справі № 8/98 залишити без змін.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                    Фоміна В. О.

Суддя                                                                                           Гончар Т. В.  

Суддя                                                                                           Кравець Т.В.  

Повний текст постанови  підписано 09.11.2010 р.