ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2010 р.                                                               Справа № 17/67-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Здоровко Л.М.,  судді Шутенко І.А.,

при секретарі –Щербак Н.Б.,

за участю представників сторін:

позивача -  Філатов Ю.О. за довіреністю № 261009/6 від 26.10.2009р.,

відповідача -  не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Спільного підприємства «Денвер»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми (вх. № 3117С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 26.08.2010 р. по справі № 17/67-10,

за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»в особі відділення № 10 філії  Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК»у м. Харкові, м. Суми,

до Спільного підприємства «Денвер»у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми,

про  стягнення 357850,78 грн., -  

встановила:

Позивач звернувся з позовом про  стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом у загальній сумі 357850,78 грн., з якої: заборгованість по кредиту в сумі 285000,00 грн., заборгованість по сплаті відсотків у сумі 68175,45 грн. та пеня у розмірі 4675,33 грн., яка виникла станом на 19.05.2010р. відповідно до договору кредитної лінії № 114/07 ЮР від 17.07.2007р.; витрати по сплаті державного мита в сумі 3578,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Рішенням  господарського суду Сумської  області від 26.08.2010 р. (суддя Кіяшко В.І.)  позов задоволено повністю.  Стягнено з СП «Денвер»у формі ТОВ на користь ПАТ в особі відділення № 10 філії  ПАТ «ІМЕКСБАНК»у м. Харкові 285000,00 грн. поточної заборгованості по кредиту, 4497,52 грн. поточної заборгованості за відсотками, 63677,93 грн. простроченої заборгованості  за  відсотками, 4675,33  грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та повернення кредиту, 3578,51 грн. Державного мита та 236,00 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 26.08.2010 р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Апелянт вказував, що 17.07.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 114/07 ЮР, відповідно до умов якого СП «Денвер»було надано транш у розмірі 300 000, з відсотковою ставкою 18% строком до 15.07.2010 р. для цілей пов'язаних з поповненням обігових коштів. Враховуючи, що відповідно до п. 1.1.1 договору кредитної лінії № 114/07ЮР строк повернення заборгованості за всіма траншами –15.07.2010р.,  у зв’язку з чим заборгованість  за кредитом  виникла лише 15.07.2010р.

Апелянт  стверджував, що заборгованість по  сплаті відсотків у нього становить не 68175,45 грн., а  менше 30000,00 грн., оскільки останній платіж було здійснено у травні 2010 р., що свідчить про невірне нарахований   розмір заборгованості за відсотками перед  банківською установою.

Також, апелянт вказував, що  у оскаржуваному  рішенні було зазначено, що по зобов'язанню за договором було нараховане пеню, що не відповідає  вимогам  діючого  законодавства  України,  оскільки  це  прямо  не передбачено договором кредитної лінії.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав рішення  господарського суду Сумської області від 26.08.2010 р. законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, в зв’язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вказував, що  в п. 4.2 договору кредитної лінії № 114/07 ЮР від 17.07.2007 р., зазначено, що у випадку не виконання відповідачем зобоз'язань, визначених п. п. 3.3.2. - 3.3.18. цього договору, протягом більше п'ятнадцяти днів, термін надання траншів кредиту вважається таким, що закінчився та відповідно, відповідач зобов'язаний не пізніше наступного дня погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити позивачу проценти, комісії та штрафні санкції. Таким чином, твердження відповідача  стосовно того, що заборгованість у нього виникла 15.07.2010 р. позивач вважав  необґрунтованим, так як борг по договору кредитної лінії виник у відповідача до закінчення строку дії договору кредитної лінії (що підтверджується розрахунком заборгованості який міститься в матеріалах справи) і відповідно до п. 4.2. договору кредитної лінії у Позивача виникло право по достроковому стягненню кредитної заборгованості. Позивач зазначав, що відповідач в судовому засіданні визнав наявність кредитної заборгованості перед ним.

Позивач стверджував що висновки відповідача, що договором кредиту прямо не передбачено нарахування пені, є теж не обґрунтованим і суперечать  п. 4.1 договору кредитної лінії, в якому зазначено, що у випадку прострочення відповідачем строків сплати відсотків, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення Кредиту, визначених п.п. 1.1.1, 2.10.3, 3.2.3, 4.2., 5.4., цього договору відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день прострочки платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБ України що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.

Позивач зазначав, що посилання відповідача  на невірний розрахунок кредитної заборгованості є безпідставним та нічім  не доведеним.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття представника відповідача в судове засідання суд не повідомили. Враховуючи, що неприбуття  представника відповідача у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду   погоджується з висновками  господарського суду Сумської області по даній справі, оскільки вони базуються на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.  

17.07.2007р. між  позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 114/07 ЮР, відповідно до умов якого, відповідачеві було надано транш у розмірі 300000 грн., з відсотковою ставкою 18%, строком до 15.07.2010 р., для цілей пов'язаних з поповненням обігових коштів (а.с. 44 - 46).

Додатковою угодою № 2 від 08.05.2008р. до вказаного договору, за погодженням сторін, розмір відсоткової ставки по кредиту був збільшений до 28 % річних, а додатковою угодою № 3 від 23.10.2008р., за погодженням сторін, розмір відсоткової ставки по кредиту був збільшений до 32 % річних (а.с. 47, 48).

Пункт 1.2 договору кредитної лінії № 114/07 ЮР від 17.07.2007р. визначив, що кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів.

Відповідно до  п. 2.1. договору кредитної лінії № 114/07 ЮР від 17.07.2007р.,  видача траншів кредиту проводилась шляхом оплати з позичкового рахунку відповідача № 20637001612002 в філії  АКБ «Імексбанк»у м. Суми розрахункових документів відповідача на цілі, визначені п. 1.2 цього договору.

Згідно з п.п. 3.3.6., 3.3.7. договору кредитної лінії № 114/07 ЮР від 17.07.2007р. відповідач був зобов’язаний  протягом строку  використання  траншів кредиту сплачувати відсотки за їх використання в порядку, визначеному п.п. 2.7. –2.9. цього  договору та повертати позивачу у повному обсязі транші кредиту зі сплатою винагороди відповідача та можливих штрафних санкцій, у терміни визначені цим договором.

У випадку прострочення відповідачем строків сплати відсотків, визначених чим договором, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1.1., 2.10.2, 3.2.3, 4.2, 5.4 цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день прострочки  платежу в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми (п. 4.1. договору кредитної лінії).

Пунктом 4.2. договору кредитної лінії № 114/07 юр від 17.07.2007р. визначено, що у випадку не виконання відповідачем зобов‘язань, визначених пп. 3.3.2-3.3.17 цього договору, протягом більш п'ятнадцяти днів, термін надання траншів кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно, відповідач зобов'язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити винагороду кредитора та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором - дія договору припиняється.

В забезпечення повернення кредиту відповідачем (заставодавець) в заставу позивачу (затаводержатель), згідно договору застави від 17.07.2007р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу за реєстровим номером 3529, було передано рухоме майно, а саме: лінія по виробництву торфодревесновугільного брикету у кількості 1 шт., вартістю 465033,33 грн.; лінія по виготовленню та розфасуванню торфомінеральних добрив у кількості 1 шт.,  вартістю 326966,67 грн. (а.с.43).

Також, згідно  договору іпотеки від 17.07.2007р., посвідченого нотаріусом Сумського нотаріального округу Хоменко В.В., реєстрового за номером 3530,  фізичні особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (іпотекодавці) передали позивачу (іпотекодержатель) нерухоме майно, а саме належну їм на праві власності квартиру під номером 24, що знаходиться  у АДРЕСА_1, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною  площею 54,26 кв.м., житловою площею –39,0 кв.м. (а.с. 41). Вказана квартира належить іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом Сумської міської ради 23.11.2006р. та зареєстрованого в КП «Сумське міське БТІ»28.11.2006р.  

За вказаним договором іпотеки  забезпечувалось виконання зобов’язань  позичальника за договором кредитної лінії № 114/07ЮР від 17.07.2007р., з повернення кредиту (п. 2 договору іпотеки).

Враховуючи, що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за договором кредитно лінії № 114/07ЮР від 17.07.2007р. не в повному обсязі та несвоєчасно  здійснював сплату відсотків та кредиту, позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 285000,00 грн. з серпня 2009р., заборгованість по сплаті відсотків у сумі 68175,45 грн., з якої 4497,52 грн. поточна заборгованість за відсотками, а  63677,93 грн. прострочена заборгованість за відсотками та  пеню у розмірі 4675,33 грн.

В ст. 1054 ЦК України викладено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що  зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не була спростована, відповідач не надав ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції доказів про погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, в зв’язку з чим  вимоги позивача по кредиту в розмірі  285000 грн., поточної заборгованості за відсотками в розмірі 4497, 52 грн.  та простроченої заборгованості по сплаті відсотків у сумі 68175,45 грн.  є обґрунтованими та такими, що підтверджуються належними доказами, у зв’язку з чим  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання  зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців.

Таким чином, вимоги позивача  щодо стягнення з відповідача пені 4675,33 грн.  за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та повернення кредиту нараховані  відповідно до п. 4.1 договору кредитної лінії № 114/07ЮР від 17.07.2007р. та норм чинного законодавства, підлягають задоволенню у розмірі

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 26.08.2010 р. по справі № 17/67-10 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає  залишенню без змін. Апеляційна скарга є  необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 75, ст. 99, ст. 101, п. 1 ст.103,  ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суд,  -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26.08.2010 р. по справі № 17/67-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

  Головуючий суддя                                                                       І.С. Карбань.

                        Суддя                                                                Л.М. Здоровко.

         Суддя                                                           І.А. Шутенко.

Повний текст постанови підписано 02.11.2010р.