ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2010 р.                                                           Справа № 62/154-10  

головуючого судді Шепітько І.І., судді Ільїна О.В., судді Камишевої Л.М.

при секретарі –Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача  – ОСОБА_1 за дорученням № 83/1 від 01.09.2010 року

1-ї третьої особи –ОСОБА_2 за дорученням № 145 від 09.09.2010 року

2-ї третьої особи –ОСОБА_3 за дорученням № 130 від 30.01.2010 року

3-ї третьої особи - не з’явився

4-ї третьої особи - не з’явився

відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційні скарги позивача (вх. № 2971 Х/1-32) та 1-ї третьої особи (вх. № 3043 Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 30 серпня 2010 року по справі №62/154-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дергачівський моторобудівний завод", м. Харків

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -         1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

2.  Інспекція державного енергетичного нагляду у Харківській області, м. Харків

3. ОСОБА_4, с. Куряжанка, Дергачівського району, Харківської області

4. Дергачівська районна державна адміністрація, м. Дергачі, Харківської області

до Солоницівської селищної ради, смт. Солоницівка, Дергачівського району, Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

  Рішенням господарського суду Харківської області від 30 серпня 2010 року по справі № 62/154-10 (суддя Суярко Т.Д.) в позові відмовлено.

    Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 30 серпня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що господарський суд не звернув уваги на той факт, що земельні ділянки під опорами, які знаходяться у постійному користуванні позивача, неправомірно передані відповідачем в користування громадянину ОСОБА_4, який порушив вимоги Правил охорони електричних мереж, а відповідач не виконав своїх обов'язків за договором оренди стосовно контролю за дотриманням прав інших осіб орендарем.

1-ша третя особа також не погодилась з рішенням місцевого господарського суду, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 30 серпня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Дергачівський моторобудівний завод", посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що Солоницівською селищною радою при укладанні договору користування землею на 50 років від 20.11.1998 року з метою ведення водного господарства не було отримано від наймача ОСОБА_4 документів в підтвердження згоди ТОВ «Дергачівський моторобудівний завод»або АК «Харківобленерго»щодо насипання греблі в охоронній зоні належної до ТОВ «Дергачівський моторобудівний завод»повітряної лінії, що є грубим порушенням законодавства.

 Враховуючи, що апеляційні скарги позивача та 1-ї третьої особи на рішення господарського суду Полтавської області від 30 серпня 2010 року стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, колегія суддів вважає доцільним об'єднати зазначені апеляційні скарги в одне апеляційне провадження.   

 2-га третя особа підтримала апеляційні скарги позивача та 1-ї третьої особи, просить їх задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 30 серпня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об’єкти електричних мереж, зобов’язані вживати належних заходів для збереження вказаних об’єктів.

 Відповідач, 3-тя третя особа та 4-та третя особа відзив на апеляційні скарги не надали, у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що в матеріалах справи є зворотні повідомлення про вручення ухвали суду.

 Приймаючи до уваги належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційні скарги у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі відповідача, 3-тьої та 4-тої третіх осіб за наявними в матеріалах справи документами.  

        Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм  процесуального права та доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, вислухавши думку представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

       З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Дергачівський моторобудівний завод»звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить зобов'язати Солоницівську селищну раду усунути перешкоди у користуванні позивачем опорами №41 та №42 повітряної лінії електропередач «Підстанція Залютино - філія завод ім. Малишева»напругою 110 кВ, для чого поновити становище, що існувало раніше, шляхом ліквідації за рахунок відповідача незаконно створеної греблі та спуску води з водоймища, мотивуючи позовні вимоги бездіяльністю відповідача при здійсненні своїх повноважень.

       В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він є орендарем цілісного майнового комплексу ДП «Дергачівський державний моторобудівний завод»до складу якого входить повітряна лінія електропередачі «Підстанція Залютино - філія завод ім. Малишева»напругою 110 кВ за утримання якої він несе відповідальність. 21.10.2008 року посадовими особами позивача проведено огляд охоронної зони зазначеної повітряної лінії та виявлено, що поблизу с.Куряжанка в охоронній зоні незаконно побудовано греблю та створено водоймище, в результаті чого опора №41 знаходиться на межі берега і водоймища, а опора № 42 –безпосередньо у воді. При цьому опора № 42 має критичний нахил та потребує термінового ремонту, що неможливо при існуванні водоймища. Позивач також зазначає, що для приведення опор у належний стан він звертався до Дергачівської районної державної адміністрації листами № 188 від 24.10.2008 року та № 18 від 12.02.2009 року, до Держземінспекції у Харківській області листом № 60 від 21.05.2009 року та до прокуратури Дергачівського району листом № 78 від 03.07.2009 року. Проте вказане питання залишилось не вирішеним.

        Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи 28.04.2007 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ТОВ «Дергачівський моторобудівний завод»(орендар) укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу Дергачівського державного моторобудівного заводу № 449-ЦМК (т.1 а.с.16-18).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Дергачівський державний моторобудівний завод», розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, склад і залишкова вартість необоротних активів якого визначено згідно Акту оцінки, Зведеного акту інвентаризації та передавального балансу підприємства, що становить 17 725,2 тисячі гривень. Майно передається орендареві з метою розміщення виробництва з металообробки.

        З Наказу Міністерства промислової політики України № 263 від 24.05.2007 року вбачається, що у зв'язку з укладенням Договору оренди цілісного майнового комплексу Дергачівського державного моторобудівного заводу № 449-ЦМК  припинено юридичну особу Дергачівський державний моторобудівний завод шляхом реорганізації через приєднання до орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дергачівський моторобудівний завод»(т.1 а.с.13,14).

        16.04.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ТОВ «Дергачівський моторобудівний завод»(орендар) укладено Додаткову угоду №6 до Договору оренди цілісного майнового комплексу ДП «Дергачівський державний моторобудівний завод»№ 449-ЦМК від 28.04.2007 рку, відповідно до якої п.10.1 Договору доповнено абзацом такого змісту: «10.1. Цей договір продовжено строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 17.03.2013 року»(т.1 а.с.19).

З п.94 Акту приймання передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства «Дергачівський державний моторобудівний завод», що є Додатком №1 до Додаткової угоди №1 від 17.05.2007 року до Договору оренди №449-ЦМК від 28.04.2007 року вбачається, що ТОВ «Дергачівський державний моторобудівний завод»в складі цілісного майнового комплексу прийнято в оренду лінії електропостачання (від ТЄЦ-5), 110 кВ на з/б опорах (т.1 а.с.99).

Відповідно до Акту на право користування землею, виданого Виконавчим комітетом Дергачівської районної ради депутатів трудящих, Харківському заводу транспортного машинобудування ім. Малишева Дергачівського району Харківської області в постійне користування відведено 12,1 гектарів землі згідно з з планом і описом меж (т.1 а.с.104-109).

З Пояснювальної записки до Технічного звіту по перенесенню в натуру проекту відводу земель Харківському заводу транспортного машинобудування ім. Малишева вбачається, що проведено перенесення в натуру меж земельних ділянок під будівництво під будівництво ВЛ 110 кВ від п/ст. 20 до п/ст. «Філіалу»та від п/ст. «Дергачі-тягова»до п/ст. «Філіалу»площею 28,52 гектарів (т.1 а.с.105), складено Акт про встановлення меж ділянки в натурі Харківському заводу транспортного машинобудування під будівництво ПЛ 110 кВ від п/ст. 20 до п/ст. «Філіалу»(т.1 а.с.106) та схему відводу земельної ділянки з описом суміжних земель  (т.1 а.с.107).

З Додаткових пояснень позивача наданих суду 09.08.2010 року (т.1 а.с.93) вбачається, що на підставі Акту на право користування землею, виданого Харківському заводу транспортного машинобудування ім. Малишева, внесено доповнення, а саме ділянки під розташування опор повітряної лінії загальною площею 0,49 га, в т.ч. 22 ділянки, розташовані на землях радгоспу ім..Щорса (від А до А,).

        Директор ТОВ «Дергачівський моторобудівний завод»у додаткових поясненнях, наданих суду 16.08.2010 року, вказує на те, що спірні опори № 41,42 знаходяться  в межах земельної ділянки, виділеної в постійне користування для побудови ВЛ 110 Залютине-Шпаковка –ДМЗ згідно Акту 1978 (т.1 а.с. 115).

Пунктом «б»ст. 112 Земельного кодексу України передбачено, що охоронні зони створюються уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

       Охорона електричних мереж врегульована Правилами охорони електричних мереж, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України N 209 від 4 березня 1997 року.

      Відповідно до п.5 Правил охоронні зони електричних мереж встановлюються уздовж повітряних ліній електропередачі - у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення для повітряних ліній напругою 110 кВ на відстань 20 метрів.

Згідно ч. 2 п.4 Правил, у межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими правилами.

У п. 8 Правил зазначено, що забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж.   

       Положеннями п. 15 Правил встановлено, що тимчасове затоплення земель в охоронних зонах електричних мереж здійснюється за згодою між землекористувачем і енергопідприємстом.

Відповідно до ч.З п.4 Правил обов'язок вживати належних заходів до збереження об'єктів електричних мереж покладено на підприємства, установи, організації та громадян, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж.

Таким чином, обов'язок по дотриманню охоронних зон та збереженню об'єктів електричних мереж  чинним законодавством покладено на землекористувачів.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.1998 року між Солоницівською радою народних депутатів Дергачівського району Харківської області та громадянином ОСОБА_4 на підставі рішення II сесії XXIII скликання Солоницівської ради народних депутатів  від 19.11.1995 року земельною ділянкою загальною площею 12,0 га на умовах оренди строком на 50 років для ведення особистого підсобного господарства (т.1 а.с.73).

Рішенням XLVI сесії V скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області №6 від 18.06.2009 року вирішено розірвати укладений 20.11.1998 року між селищною радою та громадянином ОСОБА_4 Договір на право тимчасового користування землею ( у т.ч. на умовах оренди) на земельну ділянку для ведення особистого селянського селянського господарства площею 12,0 га, що знаходиться за межами населеного пункту с.Куряжанка (т.1 а.с.72).

Рішенням XLVIІ  сесії V скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області №18 від 14.07.2009 року до Рішення XLVI сесії V скликання Солоницівської селищної ради №6 від 18.06.2009 року  внесено наступні зміни: виключено з преамбули рішення слова «враховуючи відповідний лист заступника начальника Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області Козленка Д.А. про виявлені порушення земельного та природоохоронного законодавства з боку гр. ОСОБА_4, пункт 1 доповнено словами і цифрами, які вказують на дату розірвання договору «з 01.01.2010 року»(т.1 а.с.72).

Зі схеми економіко-планувального зонування території, поданої до суду відповідачем, вбачається, що водойма, через яку проходить повітряна ЛЄП 110 кВ біля с.Куряжанка знаходиться за межами населеного пункту (т.1 а.с.77).

21.01.2008 року Листом № 01-31/125 Дергачівська районна державна адміністрація повідомила Солоницвського селищного голову про те, що до прокуратури району направлено подання з питання використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (т.1 а.с.74).

З листа Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області № 11/1940 від 21.04.2008 року також вбачається, що Земельну ділянку площею 12,0 га надано в оренду гр..ОСОБА_4 для ведення особистого підсобного господарства. На згаданій земельній ділянці гр. ОСОБА_4 самовільно побудував два ставка. Інформацію для вжиття відповідних заходів щодо самовільного будівництва ставків направлено до Державної екологічної інспекції в Харківській області. Також в ході перевірки виявлено факт зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу. Управлінням вживаються заходи по притягненню порушника до адміністративної відповідальності. Інформацію про виявлені порушення направлено до Дергачівської райдержадміністрації для відповідного реагування (т.1 а.с.78).

У Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства  від 14.08.2009 року, складеного Держземінспекцією у Харківській області, зафіксовано, що одне з водоймищ підтопляє стовп електромереж і обмежує доступ до нього для обслуговування і у разі виникнення надзвичайної ситуації буде неможливе швидке реагування відповідними організаціями (т.1 а.с.75).

В поясненнях, наданих суду першої інстанції Солоницівська селищна рада та гр..ОСОБА_4 зазначають що відповідно до положень ст. 122 Земельного кодексу України розпорядження спірною земельною ділянкою відноситься до повноважень Дергачівської районної державної адміністрації (т.й а.с.70,113).

Позивач вважає належним відповідачем по справі Солоницівську селищну раду, посилаючись на те що на неправомірно переданій відповідачем в користування громадянину ОСОБА_4 земельній ділянці в порушення діючого земельного законодавства ОСОБА_4 самовільно побудоване водосховище.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

       Згідно зі ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
      Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Відповідно до п. 12 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

У п. «а»ч. 1 ст. 184 Земельного кодексу України зазначено, що встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань становить зміст землеустрою.

Відповідно до ст. 46 та п. «б»ч. 1 ст. 49 Закону України «Про землеустрій»для визначення місця розташування і розміру земельних ділянок комунальної власності територіальної громади за категоріями земель, а також для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень.

Згідно ч. 1 ст. 174 Земельного кодексу України рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Таким чином, покладення обов'язку по збереженню електричних мереж на інших суб'єктів господарювання, органи державної влади чи місцевого самоврядування можливе лише у випадку наявності достатніх для цього правових та фактичних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження того, що саме Солоницівська селищна рада здійснює землекористування земельною ділянкою, на якій розміщено опори №41 та №42 повітряної лінії електропередач «Підстанція Залютино - філія завод ім. Малишева»напругою 110 кВ, та не виконуючи покладених на нього чинним законодавством обов'язоків по дотриманню охоронних зон та збереженню об'єктів електричних мереж, порушує права позивача.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд Харківської області обґрунтовано відмовив у задоволенні позову до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Колегія суддів вважає, що позивач та 1-ша третя особа при розгляді апеляційних скарг у суді апеляційної інстанції не надали доказів у підтвердження доводів, викладених у апеляційних скаргах.

         Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Харківської області від 30 серпня 2010 року прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги позивача та 1-ї третьої особи задоволенню не підлягають.   

Керуючись ст.ст.  99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,   

постановила:

Об’єднати апеляційні скарги позивача та 1-ї третьої особи в одне апеляційне провадження.

Апеляційні скарги позивача та 1-ї третьої особи залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30 серпня 2010 року у справі № 62/154-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову  апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

                    Головуючий суддя                                                  Шепітько І.І.

                                           суддя                                                  Ільїн О.В.

                                          суддя                                                  Камишева Л.М.

Постанову підписано 26.10.2010 року