ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

18 жовтня 2010 року                                                                    Справа № Б-50/131-10

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді   Здоровко Л.М., судді Шутенко І.А.,

при секретарі -  Міраков Г.А.,

за участю представників:

апелянта  –не прибув,

банкрута  – ОСОБА_1 за довіреністю від 27.01.2009 р.,          

ліквідатора –не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ «Альфа-банк», м. Київ, (вх. № 2974Х/2-4) на постанову господарського суду Харківської області від  25.08.2010 р. по справі № Б-50/131-10,

за заявою Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків,

до  Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків,

про визнання банкрутом, -                         

встановила:

Постановою  господарського суду Харківської області від 25.08.2010р. (суддя Усатий В.О.)   визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрованого виконкомом Харківської міської ради 05.10.2001 р. № 24800170000019760 за адресою: АДРЕСА_1 - банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови строки виконання зобов'язань громадянина-підприємця вважаються такими, що настали; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця; припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Скасовано арешти, накладені на майно боржника (в тому числі податкову заставу) і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, а саме: знято заборону на відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1:1-5 в літ. «А-1», загальною площею 63,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. М. Бажанова, б. 3, яка була накладена на підставі іпотечного договору №839/4/27/38/7-500 від 11.07.2007 р. № 1212 ; знято заборону на відчуження квартири № 4 по вул. М. Бажанова, б. 3 у м. Харкові, яка була накладена на підставі договору іпотеки № РСМЬ 700/397/2006 від 06.06.2006 р. та зареєстрована в реєстрі № 497; знято заборону на відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху, № 29, 29-а,31, 31-а, 32, в літ. «А-6»загальною площею 124,5 кв.м., яка була накладена на підставі договору іпотеки № ЗМЕР500718/1 від 12.03.2008 р. та зареєстрована в реєстрі № 1242; скасовано арешти накладені на майно боржника ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2010 р. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. (ліцензія серії АВ № 158506 від 21.12.2006 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2). Затверджено оплату праці ліквідатора Шинкарчуку А.В. у розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісяця. Зобов'язано ліквідатора відповідно до п. п. З, 5 ст. 23 Закону в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з урахуванням особливостей, встановлених ч. 7 ст. 48, ст. 49,  Закону і надавати суду щомісячно звіти про хід   ліквідаційної процедури, використання коштів боржника. Встановлено строк для пред'явлення кредиторами до господарського суду вимог до боржника -1 місяць з дня опублікування в офіційному друкованими органі оголошення про визнання боржника банкрутом. Зобов'язано ліквідатора в строк до 25.02.2011 р. виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, інвентаризаційні відомості, акти оцінки майна, відомості про реалізацію кожного об'єкту ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, договори купівлі-продажу майна банкрута, акти приймання - передачі майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, докази погашення кредиторської заборгованості по кожному кредитору окремо, реєстр погашених вимог кредиторів, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, довідку банку про рух грошових коштів по основному рахунку за весь час роботи ліквідатора, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора, довідку архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню, довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

ПАТ «Альфа-Банк», не погоджуючись з постановою  господарського суду Харківської області від 25.08.2010р.,  надіслало апеляційну скаргу, в якій просило вказану постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі припинити,  посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Апелянт вказував, що  договорами поруки ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати як солідарний боржник перед ПАТ «Альфа-Банк» у разі невиконання позичальником кредитних коштів - ОСОБА_4, зобов'язань за договорами про надання траншів № SМЕ0009410 від 12.03.2008 р., № SМЕ0009948 від 13.03.2008 р., № SМЕ0011179 від 02.04.2008 р. (п. 2.1 договорів). А також виступає майновим поручителем за рамковою угодою № SМЕК800718 від 12.03.2008 р. і передала ПАТ «Альфа-Банк»в іпотеку нежитлові приміщення 1-го поверху № 29, №29-А, №31-А, № 32, № 33 літ. «А-6», загальною площею 121,1 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. З, та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності. Оскільки на даний момент вказані договори є дійсними, тому і зобов'язання ОСОБА_2 . перед ПАТ «Альфа-банк»є дійсними. В зв’язку з чим апелянт вважав, що він мав бути залучений до участі у справі, оскільки ОСОБА_2 є його боржником і прийняття зазначеної постанови унеможливить належне виконання договорів, а також ПАТ «Альфа-Банк»може втратити предмет іпотеки в результаті введення ліквідаційної процедури і скасування заборон і обтяжень предмету іпотеки.  

Апелянт звертав  увагу  на те, що станом на 02.09.2010 р. всупереч строкам, вказаним з ч.3 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»в офіційних друкованих органах не опубліковано відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що також не дає можливості ПАТ «Альфа-Банк»надіслати копію апеляційної скарги ліквідатору  боржника.

Боржник направив відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала оскаржувану постанову  такою, що відповідає чинному законодавству, просив припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Альфа-банк», оскільки   ПАТ «Альфа-банк»не мав права звертатися з апеляційною скаргою по дані справі. Боржник стверджував, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна тощо. Кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. На момент прийняття оскаржуваної постанови ПАТ «Альфа банк»не набув статусу кредитора боржника, або іншого учасника провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2, тому він не мав права на апеляційне оскарження спірної постанови.

Представник ПАТ «Альфа банк»в день судового засідання, 18.10.2010 р., подав до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи. Обґрунтовуючи своє клопотання вказував про відсутність можливості ознайомитися з матеріалами справи і надати доповнення до апеляційної скарги.

Представник боржника проти задоволення вказаного клопотання заперечував, вважаючи дане клопотання безпідставним.

Розглянувши клопотання представника ПАТ «Альфа банк»про відкладення розгляду справи та враховуючи, що ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р.  про прийняття до провадження апеляційної скарги ПАТ «Альфа банк» ПАТ «Альфа банк»отримав 28.09.2010 р., згідно клопотання від 14.0.2010 р., представник ПАТ «Альфа банк»з матеріалами справи ознайомився 15.10.2010 р., тобто у представника ПАТ «Альфа банк»було достатньо часу для надання доповнень до апеляційної скарги, тому відсутні достатні підстави для задоволення  клопотання представника ПАТ «Альфа банк»про відкладення розгляду справи.

Представники ліквідатора та інших кредиторів  в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про що свідчать відповідні поштові повідомлення. Про причини неприбуття представників ліквідатора та інших кредиторів  в судове засідання суд не повідомлено. Враховуючи, що неприбуття ліквідатора та інших кредиторів  у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України передбачено, що господарський  суд  вирішує  господарські  спори  на підставі Конституції   України  цього  Кодексу,  інших законодавчих   актів  України,  міжнародних  договорів,  згода  на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення, зокрема, апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. за N 2453-VI, згідно з якою учасники  судового  процесу  та  інші  особи  у випадках і порядку,  встановлених  процесуальним  законом,  мають  право   на апеляційне  та  касаційне оскарження судового рішення,  а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. за N 2453-VI, звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які  відповідно  до  закону  не  є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ  судом  не  розглядаються,  якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні),  громадяни,  які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули   статусу   суб'єкта  підприємницької  діяльності,   мають   право   звертатися   до господарського    суду   згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за захистом своїх  порушених  або  оспорюваних прав   і  охоронюваних  законом  інтересів,  а  також  для  вжиття передбачених  цим  Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

Статтею 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі,  якщо господарський суд вирішив  питання  про  їх права  та  обов'язки,  мають  право  подати  апеляційну  скаргу на рішення місцевого господарського суду,  яке  не  набрало  законної сили.   

Згідно зі ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В абз. 20 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визначено, що сторонами у справі про банкрутство  - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття оскаржуваної постанови  про визнання боржника  банкрутом та  відкриття ліквідаційної процедури ПАТ «Альфа-Банк»  не є кредитором  у справі.

У відповідності до ст. 53 ЦК України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Статті 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачають особливості процедури банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності –громадянина. Відповідно до приписів вказаних норм Закону, господарський суд порушує провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця за заявою громадянина–підприємця, який є боржником, або його кредитором. Після прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд направляє копію постанови всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред’явлення кредиторських вимог, який не може перевищувати 2 місяця.

Отже, на час винесення постанови про визнання громадянина–підприємця банкрутом в порядку ст.ст. 47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі про банкрутство громадянина–підприємця відсутні кредитори, якщо вони не подавали заяву про визнання громадянина–підприємця банкрутом, тобто не були ініціюючим кредитором.

Згідно з п. 2 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. за №2453-VI, звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які  відповідно  до  закону  не є учасниками судового процесу,  з приводу розгляду конкретних справ  судом  не  розглядаються,  якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, право на оскарження постанови про визнання ФОП ОСОБА_2 банкрутом належить лише боржнику та ліквідатору, оскільки інших учасників справи на цей час ще не має.

Як вбачається з матеріалів справи  ПАТ «Альфа-Банк»  не звертався   до суду першої інстанції з заявою про визнання грошових вимог до ФОП ОСОБА_2

Викладене  також підтверджується постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»в п. 11 якої  зазначено, що  правом оскарження судових  рішень  згідно  зі  ст.  1 Закону   наділені:  сторони  - кредитор (представник комітету кредиторів) і боржник (банкрут),  - арбітражний  керуючий (розпорядник майна,  керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган,  уповноважений  управляти  майном  боржника),  а  також  у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі  про  банкрутство,  Фонд  державного майна України,  державний орган з питань банкрутства,  представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, права яких порушено таким рішенням. Також згідно з п. 12 вказаної Постанови визначено, що юридичні   та   фізичні   особи,   акціонери,    учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство,  не  мають  права  на  оскарження  судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне   провадження   підлягають   припиненню    в    порядку, передбаченому  статтею 80 ГПК України на підставі статей 91 та 107 ГПК України  як  такі,  що  не  підлягають  вирішенню  в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

За таких обставин здійснення апеляційного  провадження за апеляційною скаргою особи, яка не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство неможливо, у зв’язку з чим апеляційне провадження за даною апеляційної скаргою підлягає припиненню.

Керуючись  п. 1 ст. 80, ст. 86, ст. ст. 91, 99, 101, 102, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду одноголосно, -

ухвалила:

Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ, про відкладення розгляду справи.

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», м. Київ,   на постанову господарського суду Харківської області від  25.08.2010 р. по справі № Б-50/131-10.

                   Головуючий суддя                                                І.С. Карбань.

                                                 Суддя                                           Л.М. Здоровко.

                                                 Суддя                                                       І.А. Шутенко.