КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2007 № 9/2
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.01.2007
у справі № 9/2
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Софіятрейд"
про визнання додаткової угоди від 25.10.2006 до договору комісії № 3/07 від 03.07.2006 недійсною та відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2007р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне рішення є незаконним і прийняте з порушенням норм матеріального права; додаткова угода від 25.10.2006р. була підписана позивачем проти його волі, під тиском, шляхом погроз, підтвердженням чого є талон-повідомлення № 71 від 14.11.2006р. щодо звернення до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві за фактом протиправних дій представників відповідача; крім того, внаслідок нанесення шкоди здоров'ю позивачка зазнала моральної шкоди, яку вона оцінює в 5 000 грн. 00 коп.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 03.07.2006р. ПП ОСОБА_1. та ТОВ “ТД “Софіятрейд” уклали договір комісії № 3/07.
25.10.2006р. сторони підписали додаткову угоду до договору комісії № 3/07 від 03.07.2006р.
10.01.2007р. ПП ОСОБА_1. звернулась з позовом до ТОВ “ТД “Софіятрейд” про визнання додаткової угоди від 25.10.2006р. до договору комісії недійсною та відшкодування моральної шкоди, зазначивши, що спірна угода була підписана позивачкою під тиском представників відповідача, проти її волі; спірна угода підписана не за місцем проживання позивача і не за місцем знаходження відповідача, що свідчить про її неукладеність; неправомірними діями з боку представників відповідача позивачу було завдано моральної шкоди в розмір 5 000 грн. 00 коп.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2007р. в задоволенні позову відмовлено повністю.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Оспорюючи дійсність додаткової угоди від 25.10.2006р., позивач вказує на те, що при її підписанні волевиявлення позивача не відповідало його внутрішній волі, оскільки такі дії вона здійснювала під тиском з боку представників відповідача.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що за фактом протиправних дій представників відповідача вона зверталася із заявою до Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві, підтвердженням чого є талон-повідомлення № 71.
В ході судового розгляду справи апеляційний господарський суд встановив, що ОСОБА_1. зверталась до Дарницького РУ ГУМВС з заявою про те, що 25.10.2006р. в готелі “Либідь” офіс № 16 директор ТОВ “Софіятрейд” ОСОБА_3. примусив її підписати додаткову угоду до договору № 3/07.
Вказана заява була направлена по підслідності згідно ст. 97 КПК України в Шевченківське РУ ГУМВС України в м. Києві за вих. № 47/13469 від 15.11.2006р.
Постановою ДІМ Шевченківського РУ ГУМУВС України в м. Києві в порушенні кримінальної справи відмовлено на тій підставі, що фактів, вказаних позивачем по справі не встановлено.
Інші докази в підтвердження позовних вимог в матеріалах справи відсутні.
Згідно із ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання спірної угоди недійсною є необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Посилання позивача на факт підписання спірної угоди не за місцем знаходження відповідача і позивача не приймається апеляційним господарським судом, так як вказана обставина не є підставою для визнання спірного договору недійсним відповідно до норм чинного законодавства.
Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно із ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
В порушення вимог ст. 33 ГПК України позивач не довів наявності в діях відповідача факту неправомірних дій, а також факту заподіяння йому шкоди.
За таких підстав апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що спірне рішення господарського суду першої інстанції винесено з урахуванням фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 29.01.2007р. у справі № 9/2 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
07.11.07 (відправлено)