АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-6952/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 27 Гудзюка І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Наконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними кредитної угоди та договору про видачу траншу, -
в с т а н о в и л а :
В травні 2010 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними кредитної угоди та договору про видачу траншу, мотивуючи тим, що 03 червня 2008 року між нею та відповідачем по справі була укладена кредитна угода № 11см/2008 про надання споживчого кредиту в рамках програми мікрокредитування на загальну суму 47 000 доларів США, зі строком повернення кредитних коштів і окремих частин – траншів в строки, передбачені додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 31 травня 2018 року.
4 червня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір про видачу траншу № 1-11см/2008 в розмірі 47 000 доларів США, під 18 % річних. Остаточний день розрахунку встановлено 30 травня 2013 року. Передбачені даним договором кошти були видані за курсом долара, що діяв на день укладання договору, а саме на рівні 4 грн. 85 коп. за 1 долар США.
14 жовтня 2008 року між нею та відповідачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 11см/2008 від 03 червня 2008 року, якою вказаний договір не вважався кредитною лінією, а є таким, що передбачає видачу кредитних ресурсів на певний строк і в розмірі зазначеному в договорі про видачу траншу.
Для забезпечення виконання боргових зобов’язань за кредитним договором 3 червня 2008 року також був укладений договір іпотеки ДІ 1-11см/2008, договір поруки № ДП 1-11/2008 та договір застави рухомого майна № ДЗ 2-11 см/2008.
Вважає кредитну угоду та договір про видачу траншу незаконними, оскільки банк не мав права видавати кредит в іноземній валюті, так як грошовою одиницею України згідно Конституції України є гривня і для надання кредиту у іноземній валюті банк мав отримати індивідуальну ліцензію, яка у останнього відсутня. Крім того, на день укладення кредитного договору курс валюти за офіційним курсом НБУ складав за 1 дол США 4,85 грн, на сьогоднішній день він складає 7,92 за 1 дол США., що свідчить про істотну зміну становища та погіршення її фінансового стану. Вважає що умови договору про надання кредиту в доларах США є несправедливими та такими, що суперечать принципу добросовісності, оскільки значно погіршують її становище як позичальника. Вважає, що при укладенні договору банк використав нечесну підприємницьку практику, ввів її в оману, а тому на підставі ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» такий договір є недійсним.
Просила задовольнити її позовні вимоги, визнати кредитну угоду від 03.06.2008 року та договір про видачу траншу від 04.06.2008 року – недійсними. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 вересня 2010 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Відмовляючи ОСОБА_6 в позові суд першої інстанції послався на те, що укладений нею з банком кредитний договір та договір про видачу траншу повністю відповідають вимогам діючого цивільного законодавства і підлягають виконанню сторонами. Суд прийшов до висновку, що банк умови договору не порушує. В той же час позивачка умови договору про погашення кредиту, визначені кредитною угодою від 03.06.2008 року із доповненнями від 14.10.2008 року та договору про видачу траншу від 04.06.2008 року , не виконує.
Колегія суддів погоджується з такими висновками та вважає, що судове рішення є законним і не підлягає скасуванню чи зміні. Суд всебічно перевірив обставини справи і вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що їх регулює. У рішенні суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність укладених договорів з мотивів недотримання вимог законодавства щодо валюти зобов»язання. Згідно матеріалів справи банку надано право здійснювати кредитні операції в іноземній валюті. ОСОБА_6 добровільно погодилась отримати кредит у доларах США, що також не суперечить закону, а також добровільно погодилась з передбаченими кредитною угодою, додатковою угодою та договором про видачу траншу умовами погашення кредиту.
Колегія суддів також відхиляє як надумані доводи апеляційної скарги про несправедливість окремих пунктів кредитної угоди та договору про видачу траншу у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 6 ЦК України, яку правильно застосував суд першої інстанції посилаючись на ст. 627 ЦК України, при вирішенні спору, сторони є вільними в укладенні договору , визначенні його умов з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості. Умови договору про надання кредиту в доларах США не суперечать діючому цивільному законодавству.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 09 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними кредитної угоди та договору про видачу траншу – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І. Гончар