Справа № 2-4559/10
К.24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2010 року місто Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого – судді Слюсарчук Н.Ф.
з участю секретаря с/з Пискун М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»
про визнання договору частково недійсним та відшкодування матеріальної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в липні 2010 року звернувся з вищезгаданим позовом до суду, в якому зазначив, що у квітні 2009 року між ним та ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту /АВТО-КАСКО/, щодо автомобіля ТОЙОТА РАВ, д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу на правах приватної власності. В результаті ДТП, що сталося 16.12.2009 року на перехресті вулиць Київська-Мануїльського в м. Житомирі, був пошкоджений його автомобіль та розмір матеріальної шкоди становить 138472 грн. 49 коп. Однак, відповідач відмовляється виплатити страхове відшкодування, посилаючись на положення п.п.5.1.17 умов даного договору, оскільки позивач визнаний винним в даній ДТП. В зв’язку з цим просить визнати недійсним п.5.1.17 укладеного договору, як такий що суперечить чинному законодавству та стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 138472 грн. 49 коп. та судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що п.5.1.17 укладеного договору суперечить закону, оскільки він не відповідає ні Цивільному кодексу України, ні іншим нормативно-правовим актам, прийнятих на основі Конституції України, якими не передбачені такі підстави виключення із страхових випадків. Крім того, він не був ознайомлений з умовами даного договору, їх не підписував, ніколи не укладав би договір з відповідачем на таких умовах, так як вбачається з умов цього договору, що в жодних випадках відповідач не проводить виплату при настанні страхового випадку, не дивлячись на те, що договір є АВТО-КАСКО.
Представник відповідача просив в позові відмовити, оскільки позивач визнаний винним в порушенні Правил дорожнього руху, а відповідно до п.п.5.7.17 Договору проїзд на заборонений сигнал світлофора відноситься до виключення із страхових випадків і обмеження страхування. З оцінкою експерта від 23.12.2009 року щодо визначення вартості матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля ТОЙОТА РАВ, д.н. НОМЕР_1, погоджується, так як вона проводилася з ініціативи відповідача та в присутності представників обох сторін, відповідає дійсності та не оспорюється.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Правовідносини між сторонами регулюються ст.ст. ст.ст. 4, 203, 204, 215, 217, 979, 988-991, 998 ЦК України, Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 року із змінами і доповненнями, чинними на день їх виникнення.
Судом встановлено, що 28.04.2009 року між позивачем та ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту /АВТО-КАСКО/ АК № 15975, щодо автомобіля ТОЙОТА РАВ, д.н. НОМЕР_1, власником якого є позивача. /а.с. 31/.
16.12.2009 року на перехресті вулиць Київська-Мануїльського в м. Житомирі сталася ДТП з вини позивача, який рухаючись на заборонений сигнал світлофора здійснив зіткнення з автомобілем БМВ -528 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2. та був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн./а.с.39/.
Із л иста ТДВ «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» від 22.02.2010 року позивачу стало відомо, що дана подія у відповідності п.п.5.1.17 Договору не визначається страховим випадком, враховуючи, що ДТП трапилася в результаті проїзду позивачем на заборонений сигнал світлофора, тобто з вини позивача.
Стаття 203 ЦК України, яка визначає основні критерії чинності правочину, вказує, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зі змісту статей 203-204 ЦК України випливає, що підстави і наслідки недійсності можуть бути передбачені виключно законами. Проте, положення зазначених статей необхідно застосовувати з урахуванням статті 4 ЦК України. Виходячи з буквального тлумачення норм статті 4 та статті 203 ЦК України, зміст правочину має відповідати: 1) Цивільному кодексу України; 2) іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України; 3) актам Президента у випадках, встановлених Конституцією України; 4) постановами Кабінету Міністрів України; 5) актам органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, що видаються у випадках і у межах, встановлених Конституцією України та законом.
Відповідно, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням і іншим, крім цивільного, галузевим законодавчим актам, причому не тільки законам, а й іншим нормативно-правовим актам, прийнятих на основі Конституції України.
Відповідно до частини 1статті 215 ЦК України недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1-3, 5-6 статті 203 ЦК України, тягне за собою, як правило, визнання правочину недійсним.
Згідно до вимог положень ст. 988 ЦК України та ст.20 Закону України «Про страхування» страховик зобов’язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування, що всупереч даним положенням не було виконано відповідачем, оскільки на оригіналі, оглянутого в судовому засіданні договору, відсутні дані про ознайомлення з умовами договору, зокрема також з оспорюваним пп.5.1.17 умов даного договору. Підпис позивача, щодо ознайомлення його з Правилами як зазначено в договорі, є формальною, не свідчить проте, з яким конкретними правилами він був ознайомлений та їх зміст.
Випадки відмови від здійснення страхової виплати, передбачені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», зокрема, крім перерахованих чітко визначених підстав, зазначено про наявність інших підстав, встановлених законом, а також договором страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Однак, жоден закон не передбачає, підстав для відмови здійснити страхову виплату таку, як проїзд на заборонений сигнал світлофора, що зазначено в п.п.5.1.17 умов договору. Наявність таких підстав, які вказані в п.п.5.1.17 умов договору, для відмови здійснити страхову виплату порушують та значно звужують законні права позивача щодо відшкодування страхової виплати по договору АВТО-КАСКО.
Посилання відповідача на наявність п.п.5.1.17 в Правилах добровільного страхування наземного транспорту( крім залізничного) зі змінами, затв. Головою Правління ТДВ СТДВ «Глобус» та зареєстровані Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 23.04.2009 року, де також проїзд на заборонений сигнал світлофора відноситься до підстав виключення із страхових випадків і обмежень страхування, не приймається судом до уваги, оскільки цей документ не є законом.
Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, що знайшло підтвердження у рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002, частина 2 пункту 1 якого зазначає: "Верховна Рада України за своєю природою є представницьким органом державної влади і здійснює законодавчу владу. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони".
Таким чином, п.п.5.1.17 умов договору добровільного страхування наземного транспорту АК № 15975 від 28.04.2009 року суперечить вимогам ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», а також законам України, а відтак повинен бути визнаний недійсним на підставі ст. 203 ч.1, ст. 217 ЦК України, оскільки можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини та набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, у відповідності до положень ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладення договору та становить в даному випадку 205 000 грн.
Визначаючи розмір необхідного відшкодування, судом враховується звіт про оцінку автомобіля ТОЙОТА РАВ, д.н. НОМЕР_1 від 23.12.2009 року, згідно якого матеріальний збиток, завданий власнику-позивачу, в результаті пошкодження його автомобіля становить 138472 грн. 49 коп, які підлягають стягненню з відповідача./а.с.14/. Даний звіт проведений в присутності сторін, за ініціативою відповідача стосовно вибору експерта, з яким погоджувалася в судовому засідання представник відповідача, не викликає сумніву та не оспорюється сторонами.
У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодування на користь позивача з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1384 грн. 72 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 4, 203, 204, 215, 217, 979, 988-991, 998 ЦК України, Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 року із змінами і доповненнями, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними ”, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати частково недійсним договір добровільного страхування наземного транспорту (авто каско) АК № 15975 від 28.04.2009 року, зокрема: пп.5.1.17 умов даного договору, як такий що суперечить ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь ОСОБА_1 страхову виплату в сумі 138 472 грн. 49 коп, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1384 грн. 72 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.Ф.Слюсарчук