Справа   № 2-а-10 19/10                                                    

                                                                                    ПОСТАНОВА

                                                                                                    Іменем    України

18 листопада  201 0 року   Путивльський  районний  суд  Сумської  області

                       у складі:      головуючого     -   судді           Толстого О.О.

                при секретарі                           Лавринець О.М.

                    за участю:     позивача                                  ОСОБА_1

                                          представника  відповідача 2  Мироненка Б.І.                  

                відповідача 3                          ОСОБА_3

                                          представника 3-ї особи           Шумного А.І.                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Путивль справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, відділу Держкомзему у Путивльському районі Сумської області, ОСОБА_3, третя особа - мале приватне підприємство «Горизонт» , про скасування рішення Путивльської міської ради, визнання недійсним державного акту на землю та скасування його державної реєстрації, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,  

                                                                                                         ВСТАНОВИВ:    

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати рішення 21-ї сесії 5 скликання Путивльської міської ради від 14.12.2007 р. в частині передачі у власність відповідачці ОСОБА_3 земельної  ділянки площею 0,0460 га поАДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель, а також визнати недійсним  державний акт серії ЯЕ № 391822 від 26.03.2008 р. на право власності на наведену земельну ділянку, виданий відповідачці, із скасуванням його державної реєстрації. Крім того, просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов’язання відповідачки ОСОБА_3 знести частину належної їй огорожі, яка знаходиться на його земельній ділянці.    

Свої вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуване рішення прийнято міською радою за відсутності у виготовленій технічній документації на цю земельну ділянку даних про погодження її меж з ним, як суміжним власником, що суперечить п 2.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю і право постійного користування землею (в т.ч. на умовах оренди) та договорів оренди, що призвело до того, що в технічній документації  земельні ділянки накладаються одна на одну.  З цих підстав вважав   недійсним і виданий відповідачці державний акт на землю.

Посилався на те, що 6 м огорожі відповідачки ОСОБА_3 займає 0,0004 га його земельної ділянки, що створює перешкоди у користуванні нею.  

Ухвалою суду від 12.10.2010 р. (а.с. 57) у відкритті провадженні у справі в частині вимог про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку та зобов’язання вчинити дії відмовлено.    

В судовому засіданні позивач решту позовних вимог підтримав.

Представник відповідача 1 - Путивльської міської ради в судове засідання не з ’ явився, направив письмову заяву про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.61).

Представник відповідача 2 - відділу Держкомзему у Путивльському районі позов не визнав, суду підтвердив, що під час перевірки обмінного файлу ін-4 було виявлено накладення земельних ділянок ОСОБА_1 і ОСОБА_3, причиною якого є  недоліки геодезичної зйомки,  виконаної МПП «Горизонт».

Відповідач 3 - ОСОБА_3 позов не визнала, суду пояснила, що технічна документація на земельну ділянку виготовлена на її замовлення МПП «Горизонт». При виготовленні технічної документації ОСОБА_1 вона підписала акт погодження меж  в результаті протиправних дій з його боку, позаяк він увів її в оману щодо дійсних меж земельних ділянок. Паркан, на який посилався позивач, зведений попереднім власником будинку.

Представник третьої особи проти позову заперечував, вказував на те, що технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_3 виготовлена у відповідності до вимог чинного законодавства, а технічна документація позивача суперечить вимогам ст.ст. 154-155,184 ЗК України.                  

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, інші письмові докази, приходить до висновку про задоволення позову  з наступних підстав.

Встановлено судом і не оспорювалось сторонами те, що на підставі договорів куплі-продажу земель несільськогосподарського призначення від 27.04.2000 р. № 1025 і від 15.11.2007 р. № 3241, позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,0402  га,  розташованої по АДРЕСА_2, що підтверджено також державним актом (а.с. 5).

В користуванні відповідачки -ОСОБА_3, як  у власника будинку АДРЕСА_1, знаходилась суміжна земельна ділянка  загальною площею 0,0460 га, яка безкоштовно передана їй у власність на підставі рішення 21-ї сесії 5 скликання Путивльської міської ради від 14.12.2007 р. (а.с. 62-64).  

Відповідно до ст. 116 ЗК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.  

Статею 118 цього ж кодексу встановлений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. При цьому громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству — також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.  Відповідна державна адміністрація або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України  компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 зазначив, що положення пунктів "а", "б", "в", "г" ст. 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до  цього   кодексу   вирішувати    питання   розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних  ділянок   комунальної  власності  у  власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності  треба розуміти так, що  при  вирішенні  таких   питань  ці  ради  діють  як  суб'єкти   владних   повноважень. Положення п. 1  ч. 1 ст.  17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема,  чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки, який міститься у технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідачки ОСОБА_3,  яка була виготовлена за її заявою МПП «Горизонт» на підставі дозволу, наданого рішенням 17-ї сесії 5 скликання Путивльської міської ради від 17 серпня 2007 року, фактична площа земельної ділянки по АДРЕСА_1  становить 0,0460 га, а її зовнішня межа по лінії Б-В має ламаний контур і проходить вздовж земельної ділянки ОСОБА_1

Останнім як суміжним землевласником акт приймання-передачі межових знаків на зберігання,  погодження (встановлення) її меж, не підписаний, а в ньому є відмітка про відмову від підписання ним акту.

В судовому засіданні позивач пояснив, що причиною такої відмови була його незгода з встановленням спільної межі земельних ділянок по існуючому паркану, який, на його думку,  незаконно зведений на його земельній ділянці.  

Пунктами 1.1,  1.16   Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, передбачено , що технічна документація зі складання Державного акта на право власності на земельну ділянку включає також і кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки .

З огляду на ст. 56 Закону України «Про землеустрій» до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

Статтею 198 ЗК   України визначено, що кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Виходячи зі змісту зазначених правових норм слід дійти висновку про те, що погодження меж земельної ділянки суміжними власниками (землекористувачами) ґрунтується на принципі добровільності вчинення цих дій суб’єктами земельних правовідносин, однак таке погодження з боку позивача у формі відмови мало бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при розгляді питання щодо передачі  відповідачці спірної земельної ділянки, оскільки межі та площа суміжної земельної  ділянки вже були визначені в державному акті та технічній документації позивача, погоджені з суміжними власниками та землекористувачами, в т.ч. і відповідачкою ОСОБА_3          

Доводи відповідачки про погодження таких меж в результаті обману з боку позивача свого підтвердження належними і допустимими доказами в судовому засіданні не знайшли.  

Відповідачем 1 не спростовано того, що при прийнятті оспорюваного рішення органом місцевого самоврядування наведених обставин, які мали істотне значення, враховано не було, внаслідок чого відповідачці передано у власність земельну ділянку без врахування її дійсних меж,   яка в плані накладається на частину земельної ділянки, власником якої є позивач.

Водночас це підтверджуються наданими суду письмовими доказами, в т.ч. оглянутими в судовому засіданні оригіналами технічної документації, державних актів на ці земельні ділянки, а також листом-відповіддю міської ради № 356/7 від 13.05.2009 р. про невідповідність розмірів земельних ділянок даним квартальному плану та інвентарних справ (а.с.13); листом-відповіддю відділу Держкомзему у Путивльському районі  № 356/7 від 25.02.2009 р. про неправильність проведеної МПП «Горизонт» геодезичної зйомки, наявності перетинання меж земельних ділянок; висновком приватного геодезичного-землевпорядного центру «Землі Білопільщини» про помилковість геодезичної зйомки земельної ділянки ОСОБА_3 до складу якої була включена частина земельної ділянки позивача загальною площею 9 кв. м  між точками 29-15-30-29, 28-72-71-15-28 , а також в часті зміни меж земельних ділянок між точками 31-32-21 і 27-31 (а.с. 53-54).

Вирішуючи питання дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених ст. 99 КАС України, та його поновлення, суд виходить з такого.

Про порушення своїх прав позивач дізнався з листа-відповіді міської ради № 356/7 від 13.05.2009 р. на його заяву від 15.04.2009 р. про вирішення земельного спору (а.с. 67-69).

За судовим захистом він звернувся в порядку цивільного судочинства 07.10.2009 р., тобто в межах позовної давності, встановленої ЦК України, однак в зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України рішення від 1.04.2010 року № 10-рп/2010, ухвалою Путивльського районного суду від 29.09.2010 р. провадження у справі в частині оскарження рішення міської ради було закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.  Адміністративний позов поданий позивачем 08.10.2010 р.

 За таких обставин суд вважає, що позивачу слід поновити строк звернення до суду, як пропущений ним з поважних причин.                                

 На підставі викладеного, керуючись рішенням Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010, ст.ст. 116,118 ЗК України, п . п. 1. 1, 1.16   Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 року, ст.ст. 2, 11, 86, 160-163 КАС України, суд

                                                                                 ПОСТАНОВИВ :

1.  Позов ОСОБА_1  задовольнити.

2.  Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.  

3.  Визнати протиправним та скасувати рішення 21-ї сесії 5 скликання Путивльської міської ради від 14 грудня 2007 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель загальною площею 0,0460 га по АДРЕСА_1 .

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Путивльський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Постанова  суду   набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано.  Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  встановлений строк,  постанова  суду  набирає законної сили після закінчення цього строку.  У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його  не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова  виготовлена  у повному обсязі 23 листопада  201 0 року.

Суддя: підпис

Копія вірна:

Суддя

Путивльського районного суду                 О.О. Толстой