Справа №2-408/2010 р.                                                                                                                                                                                                                  

Р і ш е н н я

І м е н е м   У к р а ї н и

    01 жовтня 2010 року                   Новобузький        районний    суд       Миколаївської області

в складі : головуючого судді                                                                                             Бібік М.В.

                при секретарі                                                                                           Слюсаренко А.І.

з участю: позивача                                                                                                      Григорян М.Е.

                 представника позивача                                                                                 Гусєва М.М.

                 відповідача                                                                                               ОСОБА_3

                 представника відповідача                                                                        ОСОБА_4        

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Новий Буг цивільну справу за позовною заявою сільськогосподарського багатофункціонального  виробничого кооперативу “Агрофірма “Варт” до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення 158000 грн. ,

В с т а н о в и в:

  СВК “Агрофірма “Варт” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_1 про стягнення 158000 грн., в якій посилаючись на невиконання відповідачем ОСОБА_3 умов договорів оренди автомобіля “Камаз”, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причепу до нього, реєстраційний номер НОМЕР_2, укладених з ним 06.06.2009 року, а також посилаючись на невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань як поручителя, просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 158000 грн. (48000 грн. - основний борг по орендним платежам, 40000 грн. - неодержані доходи (неустойка) і 70000 грн. - витрати на ремонт транспортного засобу).

  У судовому засіданні голова агрофірми “Варт” Григорян М.Е. та представник позивача Гусєв М.М. підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

  Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги агрофірми “Варт” не визнав і пояснив, що дійсно 06.06.2009 року між ним та агрофірмою “Варт” були укладені договори оренди автомобіля “Камаз” та причепу до нього і згідно до цих договорів здійснював експлуатацію зазначених транспортних засобів до 11.01.2010 року, тобто до часу дострокового припинення договорів з ініціативи орендодавця – агрофірми “Варт”, свої зобов'язання як орендаря виконував неухильно, своєчасно і в повному обсязі здійснював орендну плату за взаємною згодою сторін у готівковій формі безпосередньо голові агрофірми “Варт” Григорян М.Е. і на час припинення дії договорів він не мав заборгованості по орендним платежам, автомобіль “Камаз” та причеп до нього були передані орендодавцю на його вимогу у технічно справному стані, при цьому скати коліс дійсно мали значний знос, тому вимоги позивача про стягнення з нього заборгованості з орендних платежів в сумі 48000 грн., неодержаних доходів (неустойки) в сумі 40000 грн. з підстав дострокового припинення договорів оренди транспорту начебто з його ініціативи та 70000 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв'язку з ремонтом автомобіля “Камаз”, вважає безпідставними, просив відмовити в задоволенні заявлених вимог.      

   Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги агрофірми “Варт” не визнав і пояснив, що будь-якого відношення до договорів оренди автомобіля “Камаз” та причепу до нього, укладених 06.06.2009 року між агрофірмою “Варт” і ОСОБА_3 не мав і не має, договорів поруки не укладав, до цього декілька раз на прохання голови агрофірми “Варт” як водій здійснював на вказаному автомобілі “Камаз” вантажні перевезення, зазначений автомобіль знаходився у технічно справному стані, перед передачею його ОСОБА_3 як орендарю, підкачував скати, тому не може відповідати перед позивачем як солідарний боржник, просив  відмовити в задоволенні заявлених вимог.    

   Вислухавши пояснення сторін, опитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

  У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Виконання зобов'язання, що випливає зі ст.546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

   06 червня 2009 року з дотриманням вимог ст.799 ЦК України між ОСОБА_3 та СВК “Агрофірма “Варт” був укладений договір оренди автомобіля “Камаз”, моделі 5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 і договір оренди причепу марки ГКБ, моделі 8352 реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать орендодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НІС №НОМЕР_4, виданого 24.04.2004 року Новобузьким МРЕВ УДАІ УМВС в Миколаївській області, та на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НІС №НОМЕР_5, виданого 21.05.2004 року Новобузьким МРЕВ УДАІ УМВС в Миколаївській області, строком на 1 рік (до 06.06.2010 року).

   Відповідно до п.5.1 зазначених договорів сторонами встановлена орендна плата в розмірі 4000 грн. на місяць, за рік – 48000 грн., яка сплачується орендарю один раз в місяць, але не пізніше 10-го числа слідуючого за звітним місяцем шляхом готівкового розрахунку, або іншим зручним способом.

  Згідно до вимог п.4.1 зазначених договорів сторонами були підписані акти приймання передачі транспортних засобів від 06.06.2009 року в силу яких агрофірма “Варт” передала, а орендар ОСОБА_3 прийняв автомобіль “Камаз-5511”, (вантажний), реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп (бортовий) марки ГКБ, реєстраційний номер НОМЕР_3 у робочому стані, що не вимагає капітального ремонту, знос скатів 30%.  

  З касових книг агрофірми “Варт” за 2009 рік та 2010 рік вбачається, що в період дії договорів оренди транспортних засобів (з 06.06.2006 року по 11.01.2010 року) орендарем ОСОБА_3 в рахунок орендних платежів за договором було сплачено 8000 грн. (07.08.2009 року – 4000 грн. та 18.08.2009 року – 4000 грн.). Інших документально (письмових) підтверджених доказів, які б вказували на сплату орендарем орендних платежів в сумі 48000 грн. (за 6 місяців), відповідачем ОСОБА_3 не надано, а його посилання на показання свідка ОСОБА_5 (батько відповідача) щодо підтвердження передачі орендних платежів на зазначену суму безпосередньо голові агрофірми “Варт” Григорян М.Е., не можуть бути прийняті судом до уваги за відсутності розписок чи інших документів, які посвідчують передання орендодавцю зазначеної грошової суми.  

   Таким чином, в період дії договорів оренди транспортних засобів (з 06.06.2006 року по 11.01.2010 року) відповідач ОСОБА_3 не виконав свої зобов'язання, зазначені в п.7.1  “б” договорів, і не сплатив орендодавцю агрофірмі “Варт” обумовлену п.5.1 договорів орендну плату в сумі 48000 грн. (сплачено за перший місяць оренди 8000 грн.), тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача не отриманих орендних платежів за використання орендованих транспортних засобів протягом шести місяців (з 06.08.2009 року до 11.01.2010 року), суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

  Відповідно до п.9.3 зазначених договорів у разі дострокового припинення договору з ініціативи орендаря він сплачує орендодавцю неустойку у розмірі загальної вартості орендних платежів за термін, залишений до встановленого цим договором закінчення строку.

 Дії відповідача ОСОБА_3 щодо повернення орендодавцю агрофірмі “Варт” орендованих ним транспортних засобів, що мало місце 10.01.2010 року, відмова відповідача 11.01.2010 року здійснювати використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням (управляти та здійснювати вантажні перевезення) після виявлення їх н евідповідності технічним умовам, які ставляться при проходженні технічного огляду і які були виявлені при його проведенні (протокол контролю ДТЗ №00618/2405 від 11.01.2010 року ПП “Аруна Плюс”), не звернення відповідача до суду за захистом порушених прав з підстав припинення договору, які за його словами були ініційовані орендодавцем, вказують на те, що договори оренди транспортних засобів від 06.06.2010 року були достроково припинені 11.01.2010 року з ініціативи орендаря ОСОБА_3, тому згідно до вимог п.9.3 зазначених договорів та згідно до вимог ст. ст.546, 549, 550, 551 ЦК України ОСОБА_3 як орендар повинен сплатити орендодавцю неустойку у розмірі 40000 грн. (загальна вартість орендних платежів за термін, залишений до встановленого договором закінчення строку – 5 місяців х 8000 грн.).    

   Позовні вимоги агрофірми “Варт” про відшкодування витрат в сумі 70000 грн., понесених у зв'язку з ремонтом повернених відповідачем ОСОБА_3 транспортних засобів, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

  По-перше, договорами оренди транспортних засобів від 06.06.2009 року сторонами не передбачені умови відшкодування витрат на ремонт транспортних засобів у разі дострокового припинення договору з ініціативи орендаря (згідно з п.8.1 договорів транспортний засіб повинен бути повернутий орендодавцю по закінченні строку оренди в справному стані з рахунком нормального спрацювання, що виник під час експлуатації; по-друге, будь-яких документів (висновків експерта чи спеціаліста, дефектних відомостей, калькуляцій ремонтних чи відновлювальних робіт), які б вказували на пошкодження (поломки) транспортних засобів та на необхідність проведення їх ремонту взагалі, позивачем не подано; по-третє, посилання позивача на документи про розмір затрачених коштів на ремонт транспортних засобів, є безпідставними, так як зазначені документи свідчать про затрати, понесені позивачем на придбання запасних частин (механізмів), а не про затрати, понесені агрофірмою “Варт” на здійснення ремонту транспортних засобів, які знаходилися в оренді на підставі договорів від 06.06.2009 року.

   В силу ст.803 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

   З акту приймання-передачі від 10.012010 року вбачається, що а втомобіль “Камаз”, моделі 5511, реєстраційний номер НОМЕР_1 і причіп марки ГКБ, моделі 8352 реєстраційний номер НОМЕР_3, які перебували в наймача ОСОБА_3 на підставі договорів оренди до припинення їх дії,  передані орендодавцю. При цьому, відомостей про пошкодження транспортних засобів в акті не міститься. Невідповідність транспортних засобів технічним умовам, які ставляться при проходженні технічного огляду і які були виявлені при його проведенні (протокол контролю ДТЗ №00618/2405 від 11.01.2010 року ПП “Аруна Плюс”), не вказують на пошкодження транспортних засобів, а свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань наймача щодо підтримання транспортних засобів у належному технічному стані під час їх експлуатації.

  Відповідач ОСОБА_1, до якого заявлені вимоги агрофірми “Варт” як солідарного боржника, при укладенні 06.06.2009 року договорів оренди автомобіля “Камаз” та причепу до нього між агрофірмою “Варт” і ОСОБА_3 не виступав поручителем орендаря ОСОБА_3, договору поруки не укладав і не може відповідати перед орендодавцем як солідарний боржник за порушення зобов'язань орендарем ОСОБА_3, тому заявлені позивачем вимоги до відповідача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.  

   Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави належить стягнути судові витрати, від сплати яких позивач був звільнений, пропорційно до задоволеної частини вимог, в сумі 1000 грн. (880 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи).

                           Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

   Позовні вимоги сільськогосподарського багатофункціонального виробничого кооперативу “Агрофірма “Варт” до ОСОБА_3 про стягнення 158000 грн., - задовольнити частково.

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь сільськогосподарського багатофункціонального виробничого кооперативу “Агрофірма “Варт” 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень. В останній частині позовних вимог відмовити.

  Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 1000 (одну тисячу) гривень.

  В задоволенні позовних вимог сільськогосподарського багатофункціонального виробничого кооперативу “Агрофірма “Варт” заявлених до ОСОБА_1 як солідарного відповідача про стягнення 158000 грн., - відмовити.

  На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідач ОСОБА_1, який не був присутній у судовому засіданні, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

  Копію повного судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання.

                                                                                                                       Суддя

Мотивувальна частина

рішення виготовлена 11 жовтня 2010 року