Справа № 2-а-588/2010/1231
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2010р. Стахановський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Кузнецової М.Л.
при секретарі Власовій Ю.О.
за участі:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Теплогірської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
Звертаючись до суду з уточненою позовною заявою позивач зазначив, що є засновником та директором МПП «Стахановтехгаз» про, що свідчить статут вказаного підприємства. Між МПП «Стахановтехгаз» та Виконавчим комітетом Теплогірської міської ради 18.10.2006р. було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 330,6кв.м. за адресою: м.Теплогірськ, пров.Слав’янський, яке є державним майном. Згідно з п.9.1. договору строк оренди визначено з 18.10.2006р. по 01.10.2007р. П.9.2. договору передбачено, що строк дії договору може бути змінено лише за згодою сторін відповідно до вимог чинного законодавства. На підставі додаткових угод до договору оренди строк дії останнього було продовжено до 01.10.2009р. Наділі строк дії договору не продовжувався, а отже він сплинув 01.10.2009р. Вказаний факт визнав орендодавець, про що свідчить його лист з нагадуванням про закінчення строку дії договору оренди та пропозицією його переукладання. 11.05.2010р. Виконавчим комітетом Теплогірської міської ради винесено постанову щодо позивача за порушення ним ст.152 КУпАП, т.я. він не забезпечив прибирання закріпленої за його підприємством території відповідно до договору оренди від 18.10.2006р. В резолютивній частині постанови зазначено, що на позивача як на приватного підприємця накладено штраф в сумі 850грн. При цьому позивач зазначає, що він ніколи не був зареєстрований як приватний підприємець та є лише засновником та директором юридичної особи, яка є стороною по договору оренди. Крім того, як зазначалось вище, строк дії договору оренди сплинув, а отже всі обов’язки щодо орендованого майна також припинено. Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено його права, норма ст.152 КУпАП застосовано невірно. Всі доводи позивача з цього приводу відповідачем до уваги взяті не були. З урахуванням викладеного просив суд визнати дії відповідача неправомірними, скасувавши оскаржувану постанову. Також позивач просив поновити йому строк звернення до адміністративного суду, т.я. такий строк ним був пропущений з поважних причин про, що свідчить наступне. Позивач більше двох років мешкає однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3, яка від першого шлюбу має дитину та, яку вони вдвох виховують. Дитина тяжко хворіє та потребує постійного лікування. Так з 17.05.2010р. по 20.05.2010р. вони перебували у м.Київі, де дитина перебувала на лікуванні в дитячій лікарні №1. Позивач також знаходився у м.Київі т.я. дитина не може самостійно рухатись у зв’язку, з чим була необхідна його допомога. Строк оскарження сплинув 21.05.2010р., із позовом він звернувся лише 26.05.2010р. т.я. по 21.05.2010р. знаходився в м.Київі, що підтверджується проїзними квитками, а 22,23,24 травня були вихідні дні.
В судовому засіданні позивач на заявлених вимогах наполягав, посилаючись на доводи, викладені за текстом позову.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що мешкає однією сім’єю без реєстрації шлюбу з позивачем, з яким вони разом виховують її восьмирічну дитину яка хворіє на ДЦП у зв’язку з, чим потребує постійного лікування. З лютого по березень 2010р. вона з сином перебували в м. Київ, де дитині зробили операцію. Дитина не може самостійно пересуватись та має значну вагу тому, при черговій поїздці до Київа їй була необхідна допомога чоловіка, який переносив сина на руках. 16.05.2010р. вони виїхали до Київа та повернулись лише 21.05.2010р., весь цей час чоловік був з ними.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяву про відкладення розгляду справи, про розгляд справи за його відсутності, або заперечення на позов, суду не надано.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача — суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд справи і рішення по справі здійснюються на засадах змагальності сторін, свободи в наданні доказів ними суду своїх доказів та в доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна доказати ті обставини, на яких базуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо правомірності свого рішення, дії або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Дослідивши доводи позивача, показання свідка, письмові докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст.152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За текстом оскаржуваної постанови Адміністративної комісії Виконавчого комітету Теплогірської міської ради від 11.05.2010р. про адміністративне правопорушення приватного підприємця ОСОБА_1, МПП «Стахановтехгаз», директор, зазначається, що було виявлено порушення ст.152 КУпАП (порушення Правил благоустрою територій міста), не забезпечено прибирання закріпленої за МПП «Стахановтехгаз» території по пров.Слав’янському. Постановлено: винести приватному підприємцю ОСОБА_1 штраф в сумі 850грн. (а.с.6).
Згідно з договором оренди від 18.10.2006р., укладеним між МПП «Стахановтехгаз» (надалі Орендар) та Виконавчим комітетом Теплогірської міської ради (надалі Орендодавець), орендодавець передав орендарю нежитлове приміщення площею 330,6кв.м., яке перебуває на балансі КП «Теплогорець», розташоване за адресою: м.Теплогірськ, пров.Слав’янський строком до 01.10.2007р. (а.с.10-14). На підставі додаткових угод, укладених сторонами, строк дії оренди продовжено до 01.10.2009р. (а.с.15,16). Листом Виконавчого комітету Теплогірської міської ради від 26.05.2010р. позивача повідомлено про сплив строків дії договору 01.10.2009р. (а.с.17). А отже, доводи позивача щодо фактичного спливу строку дії договору оренди на час вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності є обґрунтованими.
Також суд доходить до висновку що є слушними доводи позивача в частині невірного зазначення в оскаржуваній постанові його статусу як приватного підприємця тоді, як він є засновником та директором юридичної особи - МПП «Стахановтехгаз», що підтверджується статутом вказаного підприємства (а.с.7-9).
При цьому, в оскаржуваній постанові відсутні визначення конкретних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Зокрема, в чому саме полягали вказані порушення, які дії (бездіяльність) позивача потягли їх настання, яким нормативно правовим актом, його статтею, частиною, встановлено норма, стандарт чи правила, які ним порушено, виходячи з яких підстав зроблено висновок щодо статусу позивача як суб’єкта вказаного адміністративного правопорушення, в тому числі його статусу саме, як приватного підприємця тощо. Також постанова не містить жодного посилання на наявні у справі докази на підтвердження винності позивача.
Жодних доводів на підтвердження правомірності своїх дій щодо винесення оскаржуваної постанови та доказів на їх підтвердження відповідачем не надано.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що при вирішенні відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не було у повному обсязі встановлено обставини, що мають значення для справи, в тому числі і ті, на які посилається позивач у адміністративному позові.
У зв’язку, з чим суд доходить висновку щодо необхідності скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Теплогірської міської ради, з метою належного встановлення фактичних обставин справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Згідно з ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи випливає, що адміністративне стягнення на позивача було накладене 11.05.2010р. тоді як до суду із позовом останній звернувся лише 27.05.2010р. (а.с.1,20). Дослідивши доводи, вказані позивачем, на обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку, суд вважає за можливе поновити йому строк оскарження вказаної постанови, вважаючи причини його пропуску поважними, т.я. наявність обставин на, які він посилається підтверджено показаннями свідка, та письмовими доказами (а.с.19).
Керуючись ст.ст.6,9,10,11,12,159,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строки звернення до адміністративного суду.
Скасувати постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Теплогірської міської ради від 11.05.2010р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.152 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 850грн., справу надіслати на новий розгляд до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Теплогірської міської ради.
В задоволенні решти позовних вимог позивача відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: