Справа № 2-2483
2010 р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року Стахановський міський суд Луганської області
в складі : головуючого - судді Гончарова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Стаханові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Стахановської міської ради про усунення від права спадкування, встановлення факту сумісного проживання, визнання права власності в порядку спадкування
ВСТАНОВИВ
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 1\4 частина домоволодіння АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та побудовами знаходилися в користуванні ОСОБА_3. Вона була придбана 15.05.1967 року у власника на той час магазину „Хліб-промтовари” ОСОБА_4 як непридатне і списане на руйнацію. Дана обставина підтверджена розпискою. Однак в розписці прізвище ОСОБА_3 помилково зазначено ОСОБА_3.
В 1967 році ОСОБА_3 відремонтував дану частину домоволодіння, і користувався з сім;єю даною частиною будівлі як сараєм. Відомості про інвентарізацію будинку та господарських споруд до нього маються з 25.10.1995 року, що підтверджено копією технічного паспорту.
Згідно даних технічного паспорту замельна ділянка в АДРЕСА_1 має площу 607 кв.м. З урахуванням долі 1\4 за ОСОБА_3 , відповідно даній особі надійшло 151,75 кв.м. З данного часу земельна ділянка та частина будинку використовувалися ОСОБА_3 за цільовим призначенням.
З моменту придбання і за весь час користування вказаною частиною домоволодіння ніяких претензій на адресу ОСОБА_3 від будь яких осіб чи установ м.Стаханова не надходило.
Загальний строк користування ОСОБА_3 земельною ділянкою складає 42 роки.
Відповідач по справі ОСОБА_2 в період з 27.12.1964 року знаходилася в шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про їх шлюб.
З червня 2003 року , на прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, через їх тяжкий стан здоров;я, необхідність в лікуванні, стороннього догляду, і одночасно через відсутність родичів в Стаханові , позивач прийняла прохання надавати такий догляд. З даного часу стала проживати з ними однією сім;єю, мали загальний бюджет, вели сумісне господарство. Таким чином проживали разом до моменту смерті ОСОБА_3. що трапилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Після смерті ОСОБА_3, його дружина і позивачка продовжили підтримувати вказану частину домоволодіння в належному стані.
Відповідачка за життя чоловіка не надавала йому допомоги, не доглядала за ним через його безпорадний стан і слабке здоров;я. На цьому грунті між ними виникали сварки. , що вкрай негативно відобразилося на його здоров;ї.
Позивачка похоронила ОСОБА_3, участі в підготовці та проведення похорон відповідачка не приймала.
Позивачка до теперішнього часу підтримує будівлю в належному стані. Відповідачка на момент пред;явлення позову добровільно знялася з реєстрації, що підтверджено копією її паспорту , і має намір виїхати до Россії.
Позивачка просила встановити факт відкритого безперервного володіння нерухомим майном -!\4 частиною домоволодіння АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та побудовамит, земельною ділянкою для їх обслуговування за ОСОБА_3 протягом 42 років, а саме з 1967 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Усунути від права на спадкування ОСОБА_2 з причини ухилення її від надання допомоги спадкодавцю - ОСОБА_3, який з причини важкого стану здоров'я знаходився в безпорадному стані.
Встановити факт сумісного мешкання однією сім'єю її- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в домоволодінні АДРЕСА_1 з червня 2003 року до моменту його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за нею, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1\4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та побудовами, після смерті ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
В судове засідання позивач надала заяву про слухання справи за її відсутності, на позові наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 в заяві позов визнала, підтвердивши доводи, викладені в позові, просила розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача в особі Стахановської міської ради надали заяву про слухання справи за їх відсутності, позов визнали.
Справа слухається в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судопровадження здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається в позові як підставу своїх вимог або заперечень, докази надаються сторонами.
Судом встановлено, що 1\4 частина домоволодіння АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та побудовами знаходилися в користуванні ОСОБА_3. Вона була придбана 15.05.1967 року у власника на той час магазину „Хліб-промтовари” ОСОБА_4 як непридатне і списане на руйнацію. Дана обставина підтверджена розпискою. Однак в розписці прізвище ОСОБА_3 помилково зазначено ОСОБА_3.
В 1967 році ОСОБА_3 відремонтував дану частину домоволодіння, і користувався з сім;єю даною частиною будівлі як сараєм. Відомості про інвентарізацію будинку та господарських споруд до нього маються з 25.10.1995 року, що підтверджено копією технічного паспорту.
Згідно даних технічного паспорту замельна ділянка в АДРЕСА_1 має площу 607 кв.м. З урахуванням долі 1\4 за ОСОБА_3 , відповідно даній особі надійшло 151,75 кв.м. З данного часу земельна ділянка та частина будинку використовувалися ОСОБА_3 за цільовим призначенням.
З моменту придбання і за весь час користування вказаною частиною домоволодіння ніяких претензій на адресу ОСОБА_3 від будь яких осіб чи установ м.Стаханова не надходило.
В силу ст.344 ЦК України особа, яка добровільно заволоділа майном і продовжує відкрито безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває права власності на це майно.
Відповідно ст.119 ЗК України – громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів , підтверджуючих наявність у них права на цю земельну джілянку, можуть звернутися в орган державної власди або місцевого самоврядування з клопотанням про передачу у власність або надання в користування.
Загальний строк користування ОСОБА_3 земельною ділянкою складає 42 роки.
Відповідач по справі ОСОБА_2 в період з 27.12.1964 року знаходилася в шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про їх шлюб.
З червня 2003 року , на прохання ОСОБА_3 та ОСОБА_2, через їх тяжкий стан здоров;я, необхідність в лікуванні, стороннього догляді, і одночасно через відсутність родичів в Стаханові , позивач прийняла прохання надавати такий догляд. З даного часу стала проживати з ними однією сім;єю, мали загальний бюджет, вели сумісне господарство. Таким чином проживали разом до моменту смерті ОСОБА_3. що трапилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Дану обставину відповідач не оскаржує.
Після смерті ОСОБА_3, його дружина і позивачка продовжили підтримувати вказану частину домоволодіння в належному стані.
Відповідачка за життя чоловіка не надавала йому допомоги, не доглядала за ним через його безпорадний стан і слабке здоров;я. На цьому грунті між ними виникали сварки. , що вкрай негативно відобразилося на його здоров;ї.
Позивачка похоронила ОСОБА_3, участі в підготовці та проведення похорон відповідачка не приймала.
Позивачка до теперішнього часу підтримує будівлю в належному стані.
В силу ст.1224 ЦК України-ч. 5- за рішенням суду особа може бути усунене від права на спадкування згідно із законом, якщо буде встановлене, що воно ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який з причини похилого віку, важкої хвороби або каліцтва був в безпорадному стані.
В силу ч. 6 той же статті положення вказаної статті розповсюджуються на всіх спадкоємців
Відповідно ст. 1264 ЦК України позивач, як особа, що проживала зі спадкодавцем однією сім;єю не менш 5 років до відкриття спадщини – моменту смерті, має право спадкування по закону.
Відповідачка факт сумісного проживання не заперечує. Вона на момент пред;явлення позову добровільно знялася з реєстрації, що підтверджено копією її паспорту , і має намір виїхати до Россії.
Проте, відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
На підставі ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно вимог ч. 2 ст. 41 Конституції України, ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частин 1-3 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Як зазначено у частині 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частинами 1-2 ст. 325 Цивільного кодексу України встановлено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть ім. належати.
Відповідно ст. 120 ч.1,2 . ст.1221 ч.1 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Сукупність досліджених судом доказів свідчать про обгрунтованість заявленних вимог, які підлягають задоволенню.
На підставі викладеного й керуючись ст. ст.4, 10,11,60, 79, 81, 88, 212-215, 256 ЦПК України, ст. ст.229,230.231,3268,344,,221-1224, 1264 ЦК України
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Стахановської міської ради про усунення від права спадкування, встановлення фактцу сумісного проживання, визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Встановити факт відкритого безперервного володіння нерухомим майном -!\4 частиною домоволодіння АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та побудовамит, земельною ділянкою для їх обслуговування за ОСОБА_3 протягом 42 років, а саме з 1967 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Усунути від права на спадкування ОСОБА_2 з причини ухилення її від надання допомоги спадкодавцю - ОСОБА_3, який з причини важкого стану здоров'я знаходився в безпорадному стані.
Встановити факт сумісного мешкання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в домоволодінні АДРЕСА_1 з червня 2003 року до моменту його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на 1\4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 з господарськими спорудами та побудовами, після смерті ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Луганського апеляційного суду через Стахановський міський суд протягом 10 днів від дня проголошення рішення. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя О.М.Гончаров
.