Справа № 22-ц-833/2010 Головуючий у суді 1-й інстанції – Собина О.І. Категорія 43 Суддя-доповідач - Ведмедь Н.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
08 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Гагіна М.В.,
з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2010 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
про стягнення суми заборгованості за спожитий газ, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 427грн. 99коп. в солідарному порядку.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 358 грн. 75 коп. в солідарному порядку та судові витрати по справі та судові витрати по справі в сумі 81грн. 00коп. по 27 грн. 00 коп. з кожного.
Зазначене рішення суду ОСОБА_3 оскаржила в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду, посилається на його необґрунтованість, на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, зазначає, що позов про стягнення заборгованості поданий позивачем після спливу строку позовної давності, позивачем невірно проведений розрахунок суми боргу, тому, на думку апелянта, справа вирішена невірно, а отже рішення підлягає скасуванню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач забезпечує відповідача природним газом, відповідачі повинні здійснювати оплату за отриманий природний газ в термін до 10 числа наступного місяця.
До 01 липня 1999 року розрахунки за надані послуги з газопостачання відповідачі проводили через ПЖРЕУ-4, а вподальшому відповідачам було відкрито особистий рахунок по якому проводились розрахунки за спожитий газ. 03 жовтня 2000 року відповідачами було встановлено лічильник газу і нарахування здійснювалось відповідно до показників лічильника, а тому заборгованість відповідачів з 01 липня 1999 року по 03 жовтня 2000 року становила 427 грн. 99 коп. Відповідачі погоджувались з зазначеною сумою заборгованості і до 19 березня 2008 року не оспорювали її (а.с.46) .
Згідно акту про виявлені порушення № 02/454 від 23 липня 2007 року було встановлено, що встановлений у відповідачів лічильник газу не реагує на мінімальні витрати, а тому зобов’язано відповідачів вирішити питання стосовно зняття лічильника на перевірку і з моменту зняття лічильника, а саме з 23 липня 2007 року і по день встановлення лічильника 03 жовтня 2007 року нарахування проводилось згідно норм споживання встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1996 року. Вподальшому заборгованість відповідачів виникла внаслідок невідповідності оплати за проведеним нарахуванням за показниками лічильника.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 427 грн. 99 коп. заборгованості за спожитий газ підлягає скасуванню з наступних підстав.
Суд при вирішенні даного спору вірно з’ясував спірні правовідносини, проте невірно застосував нори матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку, задовольнивши позов в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 46), до липня 1999 року деякі послуги з газопостачання проводились через ВЖРЕУ №4. 03 липня цього ж року відповідачам було відкрито особовий рахунок №1439 через електронну систему «Суми-платежі», по якому проводились розрахунки за спожитий природний газ з липня 1999 року до моменту встановлення лічильника, тобто до жовтня 2000 року.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем (а. с. 33), та пояснень представника позивача в судовому засіданні апеляційного суду відповідачі з дня встановлення лічильника сплачували тільки поточні платежі, сума боргу 427 грн. 99 коп. відповідачами з 1999 року не погашалась і платежами в жодному році не перекривалась.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу України 1964 року загальний строк позовної давності триває до 2004 року для захисту права за позовом особи, право якої порушено. Позовна давність встановлюється в три роки.
Згідно з вимогами ст. 80 Цивільного кодексу України 1964 року закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є підставою для відмови в позові.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що позивачу про суму боргу відповідача в розмірі 427 грн. 99 коп. було відомо ще в 1999 році, проте з позовом до суду він не звернувся, а отже в позові про стягнення 427 грн. 99 коп. з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 необхідно відмовити, оскільки відповідачі не вчинили жодних дій, які б свідчили про визнання ними боргу та про перебіг строку позовної давності. Доводи відповідача в цій частині, про застосування строку позовної давності є такими, що заслуговують на увагу, а тому рішення в частині стягнення боргу в сумі 427 грн. 99 коп. за спожитий природний газ, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з відмовою в позові ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
На підставі викладеного і керуючись ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313 - 314 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 лютого 2010 року в даній справі скасувати в частині стягнення з відповідачів заборгованості за спожитий природний газ в сумі 427грн. 99коп. та в позові Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення 427грн. 99коп. в цій частині відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 51 грн. судових витрат, по 17 грн. з кожного, та по 5 грн. з кожного витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді :