Справа № 2-5522/10  

                                РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року                                                                                                  м. Одеса

Суворовський  районний суд міста Одеси в складі:

            головуючого   судді –                                        Виноградової Н.В.,

            при секретарі судового засідання –                 Славінській К.М.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -                  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, який є правонаступником усіх прав та обов’язків Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», яке в свою чергу є правонаступником усіх прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», у відповідності зі статтею 1 Статуту ТОВ «ОТП Факторинг Україна» зареєстрованого 19.10.2009 р., погоджений Установчими Зборами Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» 08.10.2009р., звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 кредитної заборгованості у розмірі 1161281,18 грн. за кредитним договором № ML-501/003/2008 від 18.01.2008  р.

           В судове засідання представник позивача з’явився, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.

           Відповідачі в судове засідання з’явилися, пояснили, що дійсно мають заборгованість в зв’язку з несплатою платежів згідно укладеним договорам, посилались на скрутне фінансове становище.

           Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

            Так, судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір  № ML-501/003/2008 від 18.01.2008  року, відповідно до яких відповідачу ОСОБА_1 було видано кошти в розмірі 121 087,01 доларів США, з оплатою відсотків за користування кредитом у розмірі плаваючої процентної ставки, де фіксований відсоток дорівнює 4,99 % річних та FIDR.

            06.01.2009 року на адресу відповідачів було направлено письмову претензію про погашення боргу за вищевказаними кредитними договорами. Претензії залишено без відповіді і задоволення з боку відповідачів.

            Відповідно до письмових розрахунків заборгованості у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість за кредитним договором № ML-501/003/2008 від 18.01.2008р.  по тілу кредиту, відсотками, пенею та штрафними санкціями у розмірі 1 161 281 гривень 18 копійок.

           У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України договори є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.

           Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

            Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).            

           Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 554 ЦК України - у разі порушення боржником зобов‘язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 1.2. Договору поруки поручитель та позичальник відповідають перед Банком за кредитним договором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов‘язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов‘язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

           ОСОБА_1 не виконує свої зобов’язання за зазначеними кредитними договорами , тому у неї виник обов’язок перед позивачем по виплаті суми боргу по кредитному договору № ML-501/003/2008  у розмірі 1 161 281 гривень 18 копійок, з урахуванням залишку по тілу кредитів, відсотками, пенею та штрафними санкціями.

           На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати відсотків, пені у суду не має.

    За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст.1050 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх доводів або заперечень.  

Згідно до вимог ч. 2 ст. 524 ЦК України, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.  

Частиною 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент у іноземній валюті, суму що підлягає сплаті у гривнях, визначається з офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.  

Згідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Згідно до положень ч. 1 ст. 632 ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.  

Статтею 1 Закону України  «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року за № 2121-3 банківський кредит – будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей при цьому кошти – гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.  

    Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання  за кожен день прострочення виконання.                                                                                                                                      

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

            Статтею 1054 ЦК України встановлено, що  за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України договір кредиту складений в простій письмовій формі, у відповідності із законом.

У відповідності до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

    Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачами кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120,00  грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 536, 549, 629, 1050, 1054-1055  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 64, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором  - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-501/003/2008  від 18.01.2008  року у розмірі  1 161 281 (один мільйон сто шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят одна) гривень 18 копійок

Стягнути в рівних частинах  з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» державне мито у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, витрати за інформаційне-технічне забезпечення процесу у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

    Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: