Справа № 22ц-8198/10                     Суддя першої інстанції: Закревський В.І.

                              Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

11 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Меріковій Д.В. ,

за участі представника позивача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

представника позивача ОСОБА_4 –

ОСОБА_3  

на ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 липня 2010 року, постановлену

за матеріалами позову

ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6  про визнання права власності ,

в с т а н о в и л а :

В червні 2010 року ОСОБА_4 . звернувся з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності .

Ухвалою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від      25 червня 2010 року зазначений позов залишено без руху для усунення недоліків, а ухвалою цього ж суду від 15 липня 2010 року, позов повернуто позивачу, оскільки останній не виконав вказівку суду.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність ухвали від 15 липня 2010 року, просив її скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали позовної заяви , колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Визначаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її ОСОБА_4 . , суд виходив з того, що він не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк, а саме, не виклав обставин, якими обґрунтовує свої вимоги до осіб, вказаних відповідачами по справі, не надав, доказів, що підтверджують обставину правового статусу відповідачів.

Між тим, з такими висновками суду погодитись не можна.

Так, із змісту ст. 121 ЦПК України вбачається, що суд вправі повернути позовну заяву, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України та пропозиція виправити у встановлений судом строк недоліки заяви не була виконана. Водночас, заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами ненадання доказів.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить зміст позовних вимог до відповідачів, як спадкоємців власника спірного автомобіля, в ній викладені обставини, якими обґрунтовуються ці вимоги, до неї додані письмові докази та докази про сплату судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Отже висновок судді про те, що ОСОБА_4 подав позовну заяву без додержання вимог, викладених в ст.ст. 119, 120 ЦПК України, не відповідає нормам процесуального права. Тому, застосування суддею наслідків ч. 2 ст. 121 ЦПК України не можна вважати обґрунтованим.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, а позовна заява поверненню до місцевого суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від         15 липня 2010 року   скасувати, а позовну заяву повернути в той же суд для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає .

Головуюча:                 Судді: