справа № 22ц-7770/10                         Суддя першої інстанції: Ямкова О.О.

категорія 43                          Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

04 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Величковській В.С . ,

за участю:     представника позивача Лихолат Ю.В.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Центрального   районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2010 року

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «ЖЕК «Забота»   до   ОСОБА_4, ОСОБА_5   про стягненням боргу,

в с т а н о в и л а :

В лютому 2010 року ТОВ «ЖЕК «Забота»   звернулось з позовом до ОСОБА_4   про стягнення боргу.

Позивач зазначав, що відповідач, як власник частки квартири АДРЕСА_1, не повністю сплачує житлово-комунальні послуги з 1 січня 2006 року, у зв’язку з чим на 1 лютого 2010 року утворилась заборгованість в сумі 2167 грн.

В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги та остаточно просив суд стягнути 1496 грн. боргу за період з грудня 2007 року по січень 2010 року.

Ухвалою Центрального   районного суду м. Миколаєва від 17 червня 2010 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_5

Рішенням того ж суду від 23 червня 2010 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути на користь ТОВ «ЖЕК «Забота»   з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 661 грн. 27 коп. з кожного боргу за житлово-комунальні послуги. Крім того, суд стягнув з відповідачів судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що частка квартири АДРЕСА_1, площею 58,8 кв.м., належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Б удинок, в якому мешкають відповідачі, перебуває на балансі ТОВ «ЖЕК «Забота»   і вказана організація забезпечує його експлуатацію . Між тим, в період з 1 грудня 2007 року по 31 січня 2010 року  відповідачі не повністю оплатили надані позивачем послуги по утриманню зазначеного житлового приміщення.

Задовольняючи частково позов, суд обґрунтовано зменшив розмір пред’явленого позивачем боргу до 1322 грн . 54 коп., врахувавши при цьому дійсну площу квартири, а також те, що відповідачі в спірний період в зазначеному приміщенні не проживали.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що він взагалі не повинен платити за житлово-комунальні послуги, оскільки в квартирі ніхто не проживав, а також, що послуги фактично не надавались, досліджувались судом першої інстанції. Судом дана правова оцінка таким доводам, висновки викладені в мотивувальній частині рішення, і з таким висновками  колегія суддів погоджується.

Посилання апелянта на відсутність договору з ТОВ «ЖЕК «Забота»   про надання житлово-комунальних послуг не можуть бути достатньою підставою для звільнення від сплати заборгованості за спожиті послуги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають не тільки з угод письмових чи усних, але й з дій та вчинків осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, є обов’язком власника чи наймача квартири.

Відповідачі отримували вказані послуги в спірний період та від них, у встановленому законом порядку, не відмовлявся, що свідчить про укладання усного договору про надання послуг та покладає на споживача обов’язок оплатити спожиту послугу.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачі мають вказану заборгованість перед позивачем за понесені витрати на утримання будинку , яка підлягає стягненню на підставі ст.ст. 526, 611 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4  відхилити, а рішення Центрального   районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:                     Судді: