Справа № 22ц-7076/10 Суддя першої інстанції: Разумовська О.Г.
категорія 25 Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Меріковій Д.В. ,
за участі: позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Івкова П.П.,
представника третьої особи Мельник І.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2010 року
за позовом
ОСОБА_3 до приватного акціонерного т овариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі – ПАТ «АСК «Інго Україна»), третя особа – публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі – ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») , про стягнення страхової виплати,
в с т а н о в и л а:
В березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПАТ«АСК «Інго Україна» про стягнення страхової виплати .
Позивач зазначав, що 20 червня 2008 року уклав договір добровільного страхування автомобіля «SSANG YONG ACTYON» із ПАТ «АСК «Інго Україна» (далі – Договір страхування). 1 травня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено вказаний автомобіль . Вартість відновлювального ремонту складає 89284 грн.
Посилаючись на те, що ПАТ «АСК «Інго Україна» відмовилось виплачувати страхове відшкодування, позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача вказану суму, а також 8928 грн. 40 коп. пені за прострочення виконання зобов’язання, 3348 грн. 15 коп. інфляційних, 10000 грн. моральної шкоди. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2010 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що пошкодження застрахованого автомобіля не є страховим випадком за укладеним сторонами договором.
Однак з таким висновком погодитись не можна.
Так, із матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено Договір страхування автомобіля, який знаходиться в заставі згідно договору позивача з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Вигодонабувачем по цьому Договору страхування визначено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Пункт 7.4 договору передбачає виплату страховиком страхового відшкодування вигодонабувачу в розмірі більше 10000 грн.
1 травня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований автомобіль . Вартість відновлювального ремонту складає 89284 грн.
У зв’язку з цими обставинами ОСОБА_3 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, проте у задоволенні заяви йому було відмовлено з посиланням на те, що позивач порушив Правила дорожнього руху, а саме, виїхав на смугу зустрічного руху в місці, де такий виїзд заборонено (п.п. «и» п. 8.2 Договору страхування). Інших підстав для відмови відповідач не зазначив (а.с. 18, 20).
Разом з тим, згідно постанови Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2009 року, ОСОБА_3 визнано винним у порушенні п. 12.1 Правил дорожнього руху, а саме, у неправильному виборі безпечної швидкості руху, неврахуванні дорожньої обстановки, що призвело до того, що він не справився з керуванням та автомобіль винесло на зустрічну смугу руху.
Як вбачається з Правил дорожнього руху, порушення, які пов’язані з виїздом на смугу зустрічного руху в місці, де такий виїзд заборонено, передбачені в розділах 11, 14. Пункт 12.1 не передбачає порушення, пов’язаного з виїздом на смугу зустрічного руху.
Отже, позивача визнано винним у порушені Правил, яке не пов’язане з виїздом на зустрічну смугу.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач неправильно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки стався страховий випадок та у відповідача виникло зобов’язання здійснити виплату страхового відшкодування.
З розрахунку видно, що вартість відновлювального ремонту складає 89284 грн. Відповідач цей розмір не оспорював.
Колегія суддів вважає можливим задовольнити вимоги ОСОБА_3 шляхом зобов’язання відповідача перерахувати спірну суму ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», як вигодонабувачу, в рахунок погашення зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором , оскільки це відповідає умовам укладеного між сторонами договору страхування та здійснюється в інтересах позивача, що він підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду.
Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та втрат від інфляції.
Так, за ст. 625 ЦК України в разі прострочення грошового зобов’язання, боржник повертає суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Отже втрати від інфляції слід рахувати з липня 2009 року від розміру страхового відшкодування, що за розрахунком наданим позивачем складає 3348 грн. 15 коп. Заперечень щодо вказаної суми відповідач не надав.
Стягнення пені зі страховика за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування передбачено п. 6.5 договору в розмірі подвійної ставки НБУ, але не більше 10% від суми боргу.
Отже з відповідача підлягає стягненню 8928 грн. пені.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки правовідносини сторін є договірними і правилами ст. 1167 ЦК України не регулюються, гл. 67 ЦК та умовами договору право застрахованого на відшкодування моральної шкоди не передбачено.
Між тим, суд першої інстанції на вказані обставини справи та вимоги матеріального права належної уваги не звернув, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, рішення суду підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати.
На користь позивача підлягає стягненню 240 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачених ним при подачі позову та апеляційної скарги, а також 200 грн. витрат на правову допомогу. При визначені останніх, колегія суддів враховує, що представник позивача участі у судових засіданнях не приймав, а готував лише позовну заяву.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1015 грн. 60 коп. судового збору.
Керуючись статями 303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 8 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного т овариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 89284 (вісімдесят дев’ять тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні страхового відшкодування, шляхом перерахування вказаної суми публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором.
Стягнути з приватного акціонерного т овариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 8928 (вісім тисяч дев’ятсот двадцять вісім) гривен пені, 3348 (три тисячі триста сорок вісім) гривен 15 копійок інфляційних, а також 200 грн. витрат на правову допомогу та 240 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з приватного акціонерного т овариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь держави 1015 грн. 60 коп. судового збору.
В задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: