справа № 22ц-7341/10                         Суддя першої інстанції: Безпрозванний В.В.

категорія 29                          Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої     Данилової О.О.,

суддів:     Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Осипенко О.С. ,

за участю відповідача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Корабельного   районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2010 року

за позовом

спеціалізованого комунального підприємства «Гуртожиток»   (далі – СКП «Гуртожиток» )   до   ОСОБА_3 про стягненням боргу,

в с т а н о в и л а :

В вересні 2009 року СКП «Гуртожиток» звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Позивач зазначав, що відповідач, являючись власником квартири АДРЕСА_1, не повністю оплатив житлово-комунальні послуги з 1 листопада 2006 року по 1 вересня 2009 року.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідачів 2542 грн. 37 коп. боргу.

Рішенням Корабельного   районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2010 року позов задоволено. Постановлено стягнути на користь СКП «Гуртожиток» з ОСОБА_3 2542 грн. 37 коп. боргу за житлово-комунальні послуги. Крім того, суд розподілив судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1. Б удинок, в якому мешкає відповідач, перебуває на балансі СКП «Гуртожиток», і вказана організація забезпечує його експлуатацію, а також надає послуги з централізованого опалення.

В період з 1 листопада 2006 року по 1 вересня 2009 року  позивачем були понесені витрати на утримання будинку і прибудинкової території, а також надані послуги з централізованого опалення квартири відповідача на загальну суму 2792 грн. 93 коп.   Проте, відповідач оплатив лише 250 грн. 56 коп.

Отже заборгованість ОСОБА_3  складає 2542 грн. 37 коп.

Посилання відповідача на відсутність договору з СКП «Гуртожиток» про надання житлово-комунальних послуг до квітня 2009 року, не можуть бути достатньою підставою для звільнення від сплати заборгованості за спожиті послуги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають не тільки з угод письмових чи усних, але й з дій та вчинків осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  (далі – Закон) укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, є обов’язком власника чи наймача квартири.

Відповідач отримував вказані послуги в спірний період та від них, у встановленому законом порядку, не відмовлявся, протягом всіх років використовував тепло для власних потреб, що свідчить про укладання усного договору про надання послуг та покладає на споживача обов’язок оплатити спожиту послугу.

Посилання відповідача на те, що він не отримував від позивача жилого-комунальні послуги, є необґрунтованими.

Порядок оформлення претензій споживачів з приводу неналежного надання послуг передбачений ст. 18 Закону.

Однак відповідач не довів фактів таких звернень в законному порядку до СКП «Гуртожиток» в спірний період.

За таких обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач має вказану заборгованість перед позивачем за понесені витрати на утримання будинку і прибудинкової території  та отримані послуги  з централізованого опалення , яка підлягає стягненню на підставі ст.ст. 526, 611 ЦК України.

Вимоги апеляційної скарги про зобов’язання відповідача укласти новий договір на житлово-комунальні послуги, виходять за межі підстав позову, а тому правового значення при розгляді цієї справи не мають.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення місцевого суду, постановленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Корабельного   районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:                     Судді: